Василь Чабанівський родом із Лютеньки, навчався у Тифліському юнкерському училищі. 30 липня 1918 року прибув у розпорядження Генерального штабу Української держави.
1 жовтня 1918 року Василя Чабанівського призначили старшим осавулом 6-го Полтавського корпусу Армії Української держави.
У грудні 1918 року Чабанівський стає помічником начальника розвідчого відділу штабу Лівобережного фронту військ Директорії.
З 25 січня 1919 року — начальник оперативного відділу штабу Запорізького корпусу Дієвої Армії УНР.
З 18 травня 1919 року – отман-квартирмейстер штабу Запорізького корпусу Дієвої Армії УНР.
З 7 червня по 30 червня 1919 року Чабанівський виконував обов'язки начальника штабу 6-ї Запорізької дивізії Дієвої армії УНР.
З 18 квітня 1920 року Чабанівського призначають начальником оперативного відділу Головного управління Генерального штабу УНР. У травні цього року він стає комендантом Вінниці. У серпні 1920 року Чабанівського призначають начальником штабу 4-ї Сірої бригади 2-ї Волинської дивізії Армії УНР. А з 15 вересня 1920 року він керує штабом 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР.
У 1928 році Василь Чабанівський вступає до Війська Польського. У 1939 році Василь Чабанівський брав участь у німецько-польській війні, захищав Львів. Потім із дозволу польського керівництва переїхав до Варшави. А звідти у 1945 році емігрував до Чикаго, США.
