Також у місті був храм, збудований на честь Покрова Пресвятої Богородиці, що знаходився на території Гадяцького замку. Точної дати будівництва споруди, пристосованої під домову церкву не встановлено.
За переказами місцевих жителів, дві симетрично розміщені муровані споруди перед будівлею колишнього Тюремного замку використовувалися для його охорони. У правій знаходилося приміщення для вартових, котрі несли постову службу, а в лівій зберігалася їхня зброя.
Переважна частина прямокутного в плані приміщення має перекриття у вигляді циліндричного склепіння із розпалубкою кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст., у бокових стінах якого залишилися 4 віконні отвори, закладені в подальшому цеглою. Це і є найдавніша частина. Із цього робимо припущення про орієнтовну дату побудови кам’яниці: кін. ХVІІ – поч. ХVІІІ ст.
За свідченням історичних документів, сто років потому залишки старої Гадяцької споруди реконструювали у в’язницю. Через це постало питання про необхідність церковного приміщення для задоволення релігійних потреб ув’язнених.
Імовірно, у цей час вищезгадану споруду переобладнали шляхом добудови до приміщення, що потім використовувалося як тамбур із двома боковими дверима, над якими встановили клинчасті перемички. Вертикальні стіни перекрили плоским дерев’яним дахом, а два фасади прикрасили трикутними фронтонами. Таким чином, споруда набула вигляду будівлі раннього класицизму.
1 жовтня 1841 року настоятелем і протоієреєм гадяцької Успенської соборної церкви було призначено священника з Констянтинівського повіту Михайла Бабирєва. Заразом він отримав і посаду директора новозбудованого тюремного замку, при якому знаходилася «в бедном состоянии» стара капличка. Церкви при тюрмі не було, і тому він заходився власним коштом її будувати, проте не встиг, бо отримав іншу посаду в іншому місті.
Новий тюремний храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці 2 квітня 1872 року відкривав і освячував інший гадяцький протоієрей Павло Іванов. Старостою церкви дав згоду бути повітовий скарбник, батько Панаса Мирного Яків Григорович Рудченко.
Станом на 1901-1902 рр. ця святиня вважалася приписною до соборного храму Успіння Пресвятої Богородиці в місті Гадячі.
Дату припинення діяльності церкви не знайдено.
В останні десятиліття до кам'яниці прибудоване одноповерхове господарче приміщення. Такого вигляду споруда набула після багатьох реконструкцій. Нині це одноповерховий прямокутний будинок із двосхилою покрівлею. Два фасади мають трикутні фронтони, тимпани яких прикрашені штукатурними тягами. Периметр опоясує карниз досить простого профілю.
Тепер використовується як господарська споруда.
