«Щодо городського укріплення, то біля города добрий земляний з бастіонами і сухим ровом вал і при ньому на найкрутішому березі ріки Псла особливий земляний замок або цитадель. Головне укріплення із північної сторони проходить до самої ріки Псла, а з південної тільки до замка. У ньому двоє головних воріт, із яких Київські від площі, дубові, Гадяцьким Полковником Петром Галецьким з гострою вежею і на ній поставленим двоголовим залізним орлом побудовані, що і донині неушкоджені стоять. Другі ворота, вниз до річки, уже зовсім розвалилися. Псільська-Брама називаються. Понад те дві вилазки перед головним укріпленням, від проїзду Роменського і Миргородського розміщуються, і простора рівна площа, які перед регулярними фортецями бувають. Навколо неї побудовані різні дворянські і других мешканців будинки і лавки. Казенних домів дерев’яних для урядних місць три, 1781 року побудованих; для проживання ж влади казенних домів не мається, а всі урядовці живуть або у своїх, або у найманих домах.
Фото: План гадяцької фортеці 1756 р. із книги "Гадяччина. Історія краю".Фото надала Катерина Стромило
Магазин для провіанту дерев’яний стоїть за городом на вигоні, та у фортеці кам’яний казенний погріб, колишньою Полковою Канцелярією із залишкової від витрат суми, із військового скарбу, що відпускалася на Полкову Канцелярію, побудований. У ньому зберігався раніше архів, а нині зберігається грошова скарбниця. Училищ, крім приходських для руської грамоти шкіл, виховних будинків, лікарень, гостинних дворів і фабрик ніяких немає. Дві богадільні дерев’яні від жителів побудовані, із котрих одна у фортеці при церкві Михайлівській, а інша за нею на площі, поблизу Київських воріт. Усього будов нараховується: церков приходських – 6, церква кладовищенська – 1, казенних для урядовців домів – 3, казенний погріб – 1, магазин – 1, домів обивательських в городі 183, у передмістях – 293, а всіх – 476, лавок різних дерев’яних – 44, соляний амбар дерев’яний – 1, шкіл приходських – 5, богаділень – 2, кузень – 12, пивоварня – 1, солодовня – 1, завод цегельний – 1. А всього будівель – 555».
Опис Гадяцького замку із книги Опанаса Шафонського «Чернігівського намісництва топографічний опис з коротким географічним та історичним описом Малої Росії», 1851 р.
«В городі Гадячі над рікою Пслом Замок, вал земляний і три розкати, по тому валу і по двом розкатам обнесено палісадом новим, і старим місцями, а на третьому розкаті була башта дерев’яна і вона розвалилася вся; в цьому ж замку ворота дерев’яні, рублені, восьмигранні із засувом; на тих воротах шестигранна дерев’яна вежа із бійницями, крита ґонтою».
Опис маєтностей, що належали гетьману Данилові Апостолу, складений за свідченнями господаря Гадяцького замку Івана Ломиковського від 20 травня 1734 року, уміщений в книзі Михайла Судієнка «Матеріали для вітчизняної історії», 1853 р.
«Гадяч займає правий берег Псла, який тече тут з Півночі на Південь, має фортецю, напроти якої річка утворила вигин та острів значних розмірів – завдовжки 87 сажень та завширшки 40 сажень. Нижче від нього знаходиться гребля з млинами. Обидва береги низькі і до річки прилягають тільки будови фортеці, яка з цього боку валів не має. В інших місцях місто значно віддалено від річки.
Середина міста обнесена валом у вигляді чотирикутника, південно-західний бік якого ввігнутий до середини, а північно-східний виступає кутом в місто. Довша сторона фортеці складає 284 сажені, ширина – 230 сажень.
У південно-східному куті фортеці знаходиться замок довжиною 60 сажень та шириною 30 сажень.
Фото: План Гадяча 18 століття із книги "Гадяччина. Історія краю".Фото надала Катерина Стромило
Південна його сторона спільна з фортецею, а між східною його стороною та південно-східною стороною фортеці відстань у 18 сажень. До північно-західного кута фортеці прилягає площа з торговельними лавками: на західному боці її знаходиться полкова канцелярія, до якої з півночі примикає острог. У південно-західному куті фортеці знаходяться поруч одна з одною канцелярії 1-шої і 3-тьої сотень. Напроти південно-західного боку площі знаходиться недалеко від річки церква Архангела Михайла. Північно-західний кут площі виходить рукавом на північ. Напроти фортеці в кінці кута міститься церква Богоявлення Господнього. Далі від неї на Північ стоять дві церкви Петра і Павла та святого Миколая (Володимир Костюк у краєзнавчій розвідці «Гадяч – гетьманська столиця та незагоєні рани України» робить припущення, що в описі згадується Михайлівська церква, яка була збудована на Подолі при заселенні міста, і що саме вона якийсь час могла зватися Миколаївською – прим. авт.). Перша була ближче до західного валу, а друга – до річки.
При зовнішній північній стороні фортеці, де вона видається кутом в середину міста, знаходиться піч для випалювання цегли і цегельний завод. При західній зовнішній стороні валу , біля входу до фортеці, знаходяться кузні, і при них на площі, що примикає до південно-західного боку валу, – м’ясний ряд. На південь від площі, у 50 сажнях, знаходиться церква Преображення, а далі, у тому ж напрямку, веде за місто вулиця, наприкінці якої знаходиться артилерійський двір. Місцевість, яку займає місто Гадяч, дуже подібна до Лубенської – вона також порізана ярами і також багата на сади».
Опис Гадяча кін. ХVІІ – поч. ХVІІІ ст., уміщений у книзі Володимира Костюка «Гадяч – гетьманська столиця та незагоєні рани України», 2013 р.
