Історик церкви, літератор. Народився 29.08.1894 р. у с. Пирогів на Вінниччині. Водночас життя його пов’язане і з Полтавою та селом Яреськи Шишацького району Делегат I Всеукраїнського військового з’їзду (05.1917), референт інформаційного бюро Секретаріату військових справ Центральної Ради. З жовтня 1941 – секретар Полтавського єпархіального управління УАПЦ. Служив настоятелем Миколаївської церкви м. Полтави.
Підготував до друку видання Євангелія (у перекладі Морачевського) та молитовника (Полтава, 1942). У газеті «Голос Полтавщини» (1941-1943 рр) надрукував низку статей з історії літератури й мистецтва, вірші та спогади з пережитого. Автор книги «Українська Автокефальна Православна церква – вічне джерело життя» (1988, Бавнд-Брук, США).
На її сторінках знайшли місце і враження автора про полтавський період життя. Вірш «Крути» написав у 1938 році. Тоді сталіністи лютували особливо, вирубуючи під корінь усе українське. У передмові зазначив: «Цей вірш написано у 20 роковини битви під Крутами, в січні 1938, на самому полі бою за найтяжчих московсько-більшовицьких окупаційних умов».
Крути
Стою німий... Схиляю низько чоло...
У спогадах подія судних днів
Жива встає... Точився бій навколо...
О, скільки їх, відважних юнаків,
За рідний край і за любов до волі
Лягли от тут, на цьому полі!..
Ой, поле, поле крові і скорботи!..
Тут в сяйві ранку нашої весни
Почавсь новий шлях хресний до Голготи
І залунало зрадливе: «Розпни!»...
Немов Христа друге страшне розп'яття
Судилося Вкраїні... О, прокляття!
