30 грудня 2025 року в Гадяцькій міській раді відбулося засідання постійної комісії, яка опікується питаннями освіти, культури, охорони здоров’я, соціальної політики, прав військових та низкою інших напрямів. Відео засідання оприлюднили на офіційному сайті громади.
Ключовим питанням порядку денного стало затвердження плану розвитку шкільної мережі Гадяцької міської територіальної громади, який має запрацювати з 1 вересня 2027 року. Саме з цього часу в Україні повноцінно стартує реформа старшої школи в межах «Нової української школи».
Що передбачає реформа старшої школи з 2027 року
З 2027 року українська освіта переходить на 12-річну модель навчання. Старша школа (10–12 класи) має стати профільною: учні обиратимуть між академічним ліцеєм або професійним закладом, формуватимуть власні освітні траєкторії, поглиблюючи предмети відповідно до інтересів і майбутньої професії.
Ключова ідея реформи — створення потужних академічних ліцеїв, де буде достатня кількість класів і профілів: гуманітарний, природничий, STEM, філологічний, біологічний тощо. Такий підхід відповідає європейським моделям і має підготувати учнів або до вступу в університети, або до професійної освіти.
Однак на практиці реалізація цієї реформи в громадах виявилася значно складнішою.
Чому в Гадячі знову переглядають шкільну мережу
Начальник відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Станіслав Бутенко пояснив, чому питання шкільної мережі знову винесли на розгляд.
«Це питання має бути включене до стратегії розвитку освіти, яку планують розглянути на найближчій сесії міської ради в січні. Крім того, нам необхідно знову затвердити план шкільної мережі, який ми вже ухвалювали два роки тому — 29 грудня 2023 року.
Але реформа шкільної освіти в Україні настільки змінна і непослідовна, що тепер ми змушені знову вносити корективи», — зазначив він.
За його словами, завдання комісії — напрацювати єдину позицію та рекомендації, які потім винесуть на розгляд депутатів міської ради.
«Непослідовна реформа»: як змінювалися правила гри з 2017 року
Станіслав Бутенко нагадав, що освітні зміни в Україні тривають ще з 2017 року — з моменту запуску «Нової української школи». Тоді держава орієнтувалася на польську та загальноєвропейську модель, де:
- початкова школа,
- базова школа (5–9 класи),
- старша школа (ліцеї) існують окремо.
Спочатку передбачалося, що старша школа буде відокремленою і підпорядковуватиметься області. У Гадячі таким закладом визначили теперішній ліцей №2. Згодом концепцію змінили — старшу школу вирішили передати в управління громад.
«Нас попросили визначити, які заклади залишаться початковими, які — гімназіями, а який стане єдиним ліцеєм. Але тоді ми так і не дійшли спільної думки», — пояснив Бутенко.
Водночас область визначила обласним ліцеєм Гадяцький профільний ліцей імені Тараса Шевченка (колишню школу-інтернат). Місто ж наполягало: усі гадяцькі школи заслуговують бути ліцеями. У підсумку область обрала один заклад — опорний ліцей імені Лесі Українки, де навчалося найбільше учнів.
Нові правила — нові виклики
Коли громада вже почала розвивати опорний ліцей, наприкінці 2024 року з’явився новий законопроєкт, який знову змінив підхід: старша школа не мала співіснувати з початковою в одному приміщенні.
Освітяни відвідували семінари, знайомилися з досвідом Кременчука, Миргорода, Шептицького, спілкувалися з представниками профільного міністерства.
«Це справді найкраща модель. Усі діти закінчують гімназію після 9 класу і переходять у новий заклад, де немає прив’язаності до “свого” класу. Чим більше класів і профілів — тим більше можливостей для дітей», — зазначив Бутенко.
Однак проблема — кількість учнів. Місцевий ліцей, який набиратиме лише 10–12 класи, не зможе конкурувати з обласним закладом.
Тому громада запропонувала компроміс: усі школи громади — гімназії до 9 класу, а профільний ліцей — на базі школи-інтернату. Цю модель попередньо погодили на рівні області.
Але в грудні з’явилася нова редакція законопроєкту, яка знову дозволила поєднувати всі рівні освіти в одному закладі. Ба більше, школа-інтернат стала учасником пілотного проєкту, де така модель вже діє.
219 дев’ятикласників і відкрите питання: що з ними робити
Сьогодні в громаді навчається 219 учнів 9-х класів. Орієнтовно половина з них планує залишитися в школі, решта — піти у профтехосвіту.
«Чи зможе школа-інтернат прийняти всіх? Чи розмістять вони 50 класів? Це дуже велике питання», — наголосив начальник відділу освіти.
За його словами, первинна європейська модель нині фактично поєднується з радянською, де відбір учнів неминучий. Це змушує громаду думати про створення власного ліцею, що потребує значних фінансових вкладень.
«У нас залишилось лише два роки. Наприклад, у першій школі потрібно близько 8 мільйонів гривень тільки на першочергові ремонти. В інших закладах суми ще більші», — зазначив Бутенко.
Ризик закриття однієї зі шкіл
Ще один чинник — демографія. За прогнозами, з 2031–2032 років у громаді очікується суттєве зменшення кількості учнів. Це означає, що один із навчальних закладів у місті доведеться закрити.
Найбільшу проєктну потужність має опорний ліцей імені Лесі Українки — до 1296 учнів. Проте зараз там можна додатково розмістити лише два класи.
Водночас новостворений ліцей має відповідати вимогам: два класи на паралелі, по 24–30 учнів, не менше трьох профілів.
Що з нинішніми 9-класниками — питання без відповіді
Окрему тривогу викликає доля нинішніх дев’ятикласників, які навчалися не за програмою НУШ.
«У 2026 році ми ще можемо їх навчати, бо заклади мають статус ліцеїв. Але з 2027 року всі вони стануть гімназіями і не зможуть видати документ про закінчення ліцею. Що робити далі — поки не зрозуміло», — пояснив Бутенко.
Є кілька сценаріїв: або область рекомендує не набирати їх у 10–11 класи, або дозволить довчитися в межах експерименту. Але остаточного рішення немає.
Які ліцеї розглядають і з якими плюсами та мінусами
Під час засідання комісії обговорили потенціал кожного закладу:
- Ліцей №1:
- переваги — розташування, відремонтований дах і харчоблок;
- недоліки — потребує капремонту спортзалу, заміни вікон і підлоги;
- можливість розмістити 4 класи.
- Ліцей №2:
- зношена будівля, немає актової зали;
- можливість розмістити до 6 класів.
- Третій ліцей:
- актова зала, спортзал, відремонтований дах;
- потребує ремонту харчоблока;
- до 8 класів.
- Четвертий ліцей:
- два спортзали, актова зала, укриття, осередок захисту України;
- лише 2 додаткові класи, потребує ремонту даху і харчоблоку.
Що вирішили далі
Члени комісії домовилися відвідати всі навчальні заклади, щоб оцінити їхній стан на місці. Після цього підготують узгоджену пропозицію, яку винесуть на січневу сесію міської ради. Остаточне рішення ухвалюватимуть депутати.
Відео засідання комісії
- Читайте актуальні новини від Гадяч.City у Telegram-каналі.
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Гадяч.City у Facebook.
- Ми також є в Instagram.
- А ще дивіться улюблені інтерв'ю та опитування в TikTok й в YouTube.
