Як війна вплинула на якість освіти школярів, чому важливо навчатися не дистанційно, а офлайн та які найбільші проблеми в освіті і як їх можна подолати розпитали у начальника відділу освіти Гадяцької міської ради Станіслава Бутенка.
Вчителі працюють з учнями, які зазнали освітніх втрат, не тільки під час літніх канікул
Два роки пандемії та війна, безперечно, вплинули на освіту в Україні. Як, на вашу думку, це позначилося на навчальному процесі та успішності школярів?
– Дійсно, справжність ускладнених обставин відзначається несприятливим впливом на розвиток освіти, як у всій Україні, так і у нашій громаді. Ускладнення визначені різними факторами, що призводять до все більш актуальних понять як "освітні втрати" та "навчальні втрати".
У зв'язку з цими обставинами було скасовано державну підсумкову атестацію, яка, хоч і мала об'єктивний характер, відсутня взагалі. Відсутність такої оцінки ускладнює визначення рівня знань та навичок учнів. Результати міжнародного дослідження PISA, яке проводилося у 2018 та у 2022 році, вказують на загальне збільшення освітніх втрат в Україні, а за рахунок повномасштабної військової агресії вони ще більші.
Основна увага приділяється аналізу втрат у часі і становить з читання, математичної грамотності, природнично-наукової грамотності від півтора до двох років. Ця проблема вимагає ретельного планування та впровадження заходів щодо надолужування освітніх втрат.
Лист, який був розісланий 17 жовтня 2023 року рекомендує план дій з 22 заходів на 2024|2027 роки. Цей план охоплює: визначення базових предметів, розробка діагностичних тестів для визначення рівня опорних знань у школярів та вимірювання освітніх втрат конкретного предмета. А також робота над подоланням освітніх втрат протягом навчального року тощо.
Також надаються ресурси для самостійного опрацювання та додаткові матеріали учителям.
Також відбулася нарада директорів 26 січня цього року, презентацію надавала головний спеціаліст відділу освіти Алла Павленко, яка висвітлювала питання "освітні втрати та освітні розриви у закладах загальної середньої освіти", пропонувала конкретні кроки для діагностики та компенсації втрат, зокрема за допомогою онлайн-ресурсів та індивідуальних траєкторій для учнів. Також надавалися конкретні стратегії, як от "надання додаткових завдань для самостійного опрацювання".
Як можемо допомогти заповнити ці прогалини. Що для цього потрібно?
– Як використовувати цю стратегію? Вона ефективна при невеликих освітніх втратах в окремих учнів, з особливим акцентом на покроковий, дистанційний супровід вчителя та надання зворотного зв'язку учням. Надалі, в тексті висвітлені переваги та недоліки цієї стратегії. Після чого наводяться приклади індивідуальних та групових консультацій, таких як "навчання під час канікул". Як ми знаємо, законом визначено, що начальний рік починається 1 вересня а закінчується не пізніше 1 липня, тому учителі можуть використовувати цей час для консультацій та групових занять з учнями, у яких виявлені освітні втрати.
Також рекомендуємо кожному закладу розробити конкретний комплекс заходів для подолання освітніх втрат та освітніх розривів, або ж план дій для подолання освітніх втрат та освітніх розривів. Після чого цей план обговорюють на засіданні педагогічної ради, затверджують наказом директора та активно працюють над подоланням освітніх втрат та освітніх розривів.
Чи є в Україні такі приклади підтримки і додаткового навчання дітей учителями?
– Так, я вже трохи доторкнуся до цієї теми. Більшість наших вчителів, як громади, так і України використовують додаткові занняття з учнями, консультації, якщо бачать, що в учня зростають освітні втрати. Тобто вони проводять заняття в позаурочний час, й на канікулах також.
Основною проблемою залишається безпека в освітніх закладах: наявність найпростіших, протирадіаційних укриттів
Як ви оцінюєте ефективність дистанційної освіти спочатку через карантин, а тепер через війну?
– Якщо я скажу, що дистанційна освіта краще ніж офлайн навчання, то я скажу не правду. Всі ми розуміємо, що дистанційна освіта, яка б вона не була у порівнянні з офлайн навчанням ніяк не зрівняється. Проте, якщо порівнювати дистанційну освіту, яку здійснювали наші вчителі чотири роки тому, під час початкових років пандемії, і теперішню, можна відзначити значний прогрес як у організації, так і в ефективності використання дистанційних освітніх технологій.
На сьогоднішній день наші школи активно використовують платформу "Нові Знання". Батьки тепер можуть переглядати електронні щоденники, журнали, оцінки та завдання, що виявилося корисним для поліпшення зв'язку між батьками та вчителями. Використання ресурсів, таких як Google Classroom, ClassTime, Edpuzzle, "на уроках" та "всеосвіта". Також використовуються уроки у ютуб-каналі.
Важливо підкреслити, що жодне дистанційне навчання не може повністю замінити очне. Важливо, щоб діти якнайбільше перебували в навчальних закладах, взаємодіяли з педагогами та одне з одним. Це також сприяє соціалізації дитини, що важливо не менше, а можливо, навіть більше, ніж самі знання, отримані на уроках.
Які найбільші проблеми ви зараз бачите в освіті та як їх можна подолати?
– Першочерговою проблемою, звісно, залишається безпека в закладах освіти, наявність найпростіших укриттів, протирадіаційних укриттів. Долати їх можна тільки модернізацією, ремонтами тих укриттів, які в нас вже є. Доречі, зроблено у нас вже багато, особливо по закладам дошкільної освіти. Проведені ремонти по поточному укритті. Найпроблемніші ліцеї в цьому плані були перший і другий, які будувалися без розрахунку підвальних приміщень, через що у них були проблеми з укриттями.
У першому ліцеї вже в перший рік ми намагались реконструювати ті 2 невеликі приміщення, що знаходилися під ліцеєм, в прості укриття, і це вдалося. Проте вони розраховані на невелику кількість людей, приблизно по 50 учнів на укриття. Після цього адміністрація школи виступила ініціатором та спільно з відділом освіти та міською радою працювали над можливістю використанням укриттів, які знаходяться поруч із закладами освіти. Останнє укриття в будівлі на вулиці Гетьманській, 49 уже введено в експлуатацію. Там вже 300 учнів використовують укриття.
Другий ліцей теж має проблеми з укриттям. Тир, який підлягав ремонту і реконструкції протягом двох років, до сих пір не доведений до оптимальної форми. Тому на цей рік заплановано проведення капітального ремонту. Минулого року зробили дах над цим укриттям, щоб не текла туди вода. Цього року плануємо зробити підлогу, опалення, пофарбувати стіни та встановити додаткову вентиляцію, а також, звісно, утеплити приміщення.
Наступна проблема – це, звісно, освітні втрати. Я не буду повторюватися, але навчальні заклади та відділ освіти працюють аби вирішити дану проблему. А ще нашою освітньою втратою є те, що з Гадяцької громади виїхало 129 наших дітей й зараз знаходяться за кордоном. Ці діти навчаються у двох закладах, як за кордоном, так і у Гадячі. До слова, у третьому ліцеї діти, які знаходяться за кордоном можуть не лише навчатися онлайн, а й стати випускниками цього ліцею.
Виїхали за кордон й вчителі. Згідно з законодавством, вони мають право брати відпустку за свій рахунок на необмежений термін, і їхні функції зараз виконують інші вчителі, яких прийняли на їхні посади. Всього виїхало 4 вчителя.
Ще одна проблема – це нереалізована реформа нової української школи (НУШ). Реформа, яка розпочала працювати у нас ще до війни, до COVID-19. На жаль, тепер вона дає збої, останні два роки не виділялося нічого на закупівлю матеріалів, обладнання для нової української школи. Хоча цього року міністерство планує виділити півтора мільярди на нову українську школу, переважно для учнів 5-7 класів. Для покращення матеріального обладнання.
Також однією з головних – є проблема недостатнього фінансування. На жаль і освітня субвенція, яка виділяється на зарплату вчителям, значно скоротилася. Якщо порівнювати, то у 2021 році вона була приблизно 56 мільйонів, у 2022 році її скоротили до 48 мільйонів, а у 2023 році вже 45 мільйонів. Тому нам не вистачало близько 7 мільйонів, щоб в повній мірі виплатити зарплату та забезпечити фінансування вчителям.
Були проведені заходи по оптимізації, наприклад, припинялися факультативні заняття, предмети варіативної частини. І завдяки цьому використали місцеві кошти 3,7 мільйонів, щоб у 2023 році закрити питання по заробітній платі вчителям. В цьому році освітня субвенція трохи збільшилася – до 53 мільйонів 662 тисяч, але ж зросла і зарплата вчителям на 10% з січня, та на 12% з квітня місяця. Це в свою чергу знову борги. За підрахунками відділу освіти, у нас в цьому році не вистачатиме 11 мільйонів, і тому залишаємося на затягнутих поясах.
Також ключовою проблемою в освіті – зменшення бюджету громади. Значно зменшився, а це ж і видатки зменшуються на заклади освіти. Якщо в передвоєнні роки за рахунок міського бюджету проводилися капітальні ремонти харчоблоків у першому, другому ліцеї, та в усіх закладах дошкільної освіти, проводилися капітальні ремонти дахів у першому та третьому ліцеї, а також у двох ЗДО, а також замінювали вікна в усіх закладах освіти, то на жаль в цьому році передбачені кошти лише на поточні ремонти, тобто там, де потрібно буде невідкладне швидке реагування.
Мотивація учнів навчатися в Україні поступово зменшується кожен рік, особливо в контексті війни, яка в країні триває. Цей процес стає все помітнішим та заглиблюється з плином часу.
Педагоги адаптувались до непростих умов, щоб підтримувати високий стандарт навчання та надавати якісні освітні послуги
Наскільки важливо повернути дітей за парти, особливо учнів початкових класів? Однак для повернення дітей важливим є питання безпеки в школах. Як її можна покращити?
– Дуже важливо, зокрема у початковій ланці, де діти особливо потребують більшої уваги та спілкування з вчителями.
Ще з початку пандемії навчальний процес активно адаптувався до онлайн формату. Вчителі отримали навички користування різними освітніми платформами, а вчителі математики додатково придбали та освоїли графічні планшети для ілюстрацій на екрані. На уроках використовувалися відеоматеріали, презентації та інші засоби. Учителі англійської мови застосовували іноземні освітні платформи та тренажери. Кожен викладач став активним користувачем комп'ютерів та інтернету. Загалом, педагоги доклали зусиль для максимальної ефективності онлайн-уроків.
Однією з основних проблем були технічні труднощі та обмежений доступ до мережі. Були різноманітні ситуації, такі як блекаути та відсутність достатньої комп'ютерної техніки як у дітей, так і у вчителів. Проте педагоги виявили терпіння та адаптувались до умов, щоб у цей важкий період підтримувати високий стандарт навчання та надавати якісні освітні послуги.
