У Лютенській громаді закрили Лисівську гімназію. Ще 18 шкіл на Полтавщині планують реорганізувати або закрити: що буде з учнями та вчителями

Анжела Король Журналістка

01 травня 09:00

З кожним роком у Полтавській області зменшується кількість малокомплектних шкіл. Зокрема, це сільські заклади, в яких навчається менше як 50 осіб.

Нещодавно у Лютенській громаді ухвалили рішення про закриття Лисівської гімназії. 23 квітня 2025 року на сесії Лютенської сільської ради було прийнято остаточне рішення.

До слова: з початку нового навчального року 2025–2026 учнів Лисівської гімназії (усього 27 осіб) підвозитимуть до Рашівського ліцею Лютенської сільської ради новим шкільним автобусом, кошти на придбання якого були виділені на попередній сесії сільської ради.

Динаміка закриття шкіл у Полтавській області

За останні роки кількість шкіл у Полтавській області суттєво зменшилася. Згідно з наявними даними:

2016 рік — 238 закладів
2017 рік — 220 закладів
2018 рік — 210 закладів
2019 рік — 202 заклади
2020 рік — 179 закладів
2021 рік — 118 закладів
2023 рік — 94 заклади

Це свідчить про значну оптимізацію мережі шкіл, особливо в сільській місцевості.

Нові вимоги до фінансування шкіл

З 1 вересня 2025 року держава припинить виплачувати зарплати педагогам у школах, де навчається менше ніж 45 учнів. Виняток зроблено лише для початкових шкіл — їх фінансування не залежатиме від кількості дітей.

У Полтавській області наразі налічується 18 таких малокомплектних шкіл, які можуть бути закриті або реорганізовані.

Подальша доля вчителів закритих шкіл

Подальша доля вчителів із малокомплектних шкіл наразі повністю залежить від рішень органів місцевого самоврядування. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших навчальних закладів — зазвичай до опорних шкіл або у сусідніх населених пунктах.

Утім, таких можливостей може бути обмаль, особливо в сільських населених пунктах, де й так бракує учнів і шкіл. Для багатьох освітян реорганізація шкіл означатиме втрату роботи або необхідність повністю змінювати професію.

Закриття малокомплектних шкіл може поглибити вже існуючу кадрову кризу в освіті. За даними Міністерства освіти і науки, за останні шість років кількість вчителів в Україні зменшилася на 16,2%. Основними причинами цього є низька оплата праці, високий рівень емоційного вигорання, старіння педагогічного складу та недостатній приплив молодих спеціалістів.

Демографічні зміни та їх вплив на освіту

Демографічна ситуація в Україні суттєво впливає на систему освіти. Зокрема, за прогнозами, до 2027 року кількість дітей віком 1–6 років зменшиться до 570 тисяч, що значно менше за поточний показник у 881 тисячу. Це суттєве скорочення відбувається не перший рік, однак подібного демографічного спаду країна ще не зазнавала. Водночас із 750 тисяч дітей, які здобувають дошкільну освіту, 168 тисяч навчаються у змішаному або онлайн-форматі, фактично не відвідуючи дитячі садки.

Такі зміни вимагають адаптації освітньої системи до нових умов, зокрема шляхом оптимізації мережі навчальних закладів та впровадження нових форм навчання.

Реформи у сфері освіти

У відповідь на демографічні виклики та потребу в модернізації освіти, в Україні впроваджуються реформи. Зокрема, з 2027 року запроваджується трирічна профільна середня освіта (10–12 класи) за двома спрямуваннями: академічним та професійним. Це дозволить учням обирати освітню траєкторію відповідно до своїх інтересів та потреб ринку праці.

Реформа «Нова українська школа» продовжується сьомий рік. Вона завершилася у початковій школі й триває далі у базовій освіті. Наразі активно проходить робота над плануванням реформи старшої профільної освіти, яка повноцінно стартує з 2027 року.

Ці реформи спрямовані на підвищення якості освіти, її доступності та відповідності сучасним вимогам суспільства та економіки.

Читайте також: Дистанційна освіта ніяк не зрівняється з офлайн. Станіслав Бутенко про освіту під час війни