Працівники критично важливих підприємств можуть мати тимчасову відстрочку від загальної мобілізації. Організація може забронювати своїх працівників, але для цього потрібно відповідати певним критеріям, пише Гадяч.City.

Хто повідомляє: речник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Роман Істомін в ефірі Українського радіо «Полтава».

Що таке бронювання військовозобов’язаних працівників

Бронювання військовозобов'язаних працівників – це надання тимчасової відстрочки від мобілізації (призову) ключовим працівникам підприємства, компанії, установи чи організації, які працюють у компаніях і є критично важливими для забезпечення їх стабільного функціонування.

Кабінет Міністрів України 27 січня 2023 року прийняв постанову про «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час». Цим документом затвердили порядок бронювання військовозобов’язаних працівників та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими.

Згодом, урядовці удосконалили процедуру бронювання військовозобов'язаних, визначивши чіткі терміни у постанові «Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану».

Які підприємства відносяться до критично важливих

Працівники організацій, підприємств, державних органів, які забезпечують життєдіяльність тилу під час воєнного стану, мають право на відстрочку. Її види бувають різні й це не слід ототожнювати з бронюванням.

– Бронюється не особа, не її прізвище, а саме посада. Якщо людина звільняється, на її місце береться інша особа, то бронювання з неї знімається. Але важливо розуміти, що відстрочка – це не лише відстрочка за бронюванням. Там великий перелік: особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, народні депутати, громадяни, які здійснюють догляд за особами з інвалідністю, чоловіки й жінки, у яких на утриманні троє та більше дітей. Там великий перелік і бронювання – лише один з пунктів, – пояснює Роман Істомін.

Бронювання здійснюють на пів року. У разі звільнення працівника з цієї посади, бронювання залишається саме на цей термін.

– На обліку в ТЦК він працівник і так стоїть, просто в нього є помітка, що він має право на відстрочку. Він перебуває на військовому обліку і зобов’язаний повідомити в 7-денний термін про зміну своїх військово-облікових даних, у тому числі про, як у цьому випадку, права на відстрочку. Він повинен самостійно прибути у ТЦК і повідомити, що я звільнився і я вже не заброньований військовозобов’язаний, – говорить Роман Істомін.

У такому випадку, якщо громадянин не має інших підстав для відстрочки, його направляють на військово-лікарську комісію. Якщо людину визнають придатною або обмежено придатною, то далі можуть відправити на військову службу.

За словами речника, в Україні існує чіткий перелік структур, працівники яких мають право на бронювання.

– Є критерії, які визначають підприємства та організації, які є критично важливими для забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Наприклад, підприємства паливно-енергетичного комплексу, охорони здоров’я, освіти, науки, фізичної культури та спорту, соціального захисту населення. Також є перелік об’єктів державної власності, які мають стратегічне значення для економіки. Це можуть бути й приватні, якщо вони виконують замовлення з мобілізації. Ніде не визначено, що це лише державні структури, – розповідає Роман Істомін.

За порушення правил військового обліку передбачений штраф від 850 до 1700 гривень.

Бронь від мобілізації. Алгоритм дій для підприємств

Для більшості компаній, незалежно від сфери діяльності, найбільш реалістичним, але далеко не гарантованим, шляхом бронювання співробітників є набуття статусу критично важливого підприємства. Такий статус надає профільний орган виконавчої влади: для ІТ-компаній – Мінцифри, агросектору – Мінагрополітики, фармбізнесу – Міністерство охорони здоров'я.

Алгоритм дій для підприємств:

  • підтвердити статус критичного підприємства з відповідним галузевим міністерством чи місцевою адміністрацією;
  • після отримання схвального рішення, звернутися до цього органу зі списком військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання. До списку можна внести до 50% військовозобов'язаних працівників, а у разі наявності обґрунтованої потреби, і більше, за винятком залучених компанією незалежних підрядників (ФОП) або гіг-фахівців. Керівники та їх заступники підлягають бронюванню незалежно від віку, військового звання та військово-облікової спеціальності. Щодо інших працівників враховуватимуться обмеження щодо заборони бронювання представників дефіцитних для ЗСУ військово-облікових спеціальностей.
  • список після погодження з Генштабом ЗСУ передається органом до Мінекономіки, де ухвалюють рішення про бронювання військовозобов'язаних;
  • про прийняте рішення повідомляють місцеві Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
  • працівникові надається виписка з рішення, яка підтверджує надання відстрочки військовозобов'язаному. Максимальний термін бронювання — 6 місяців.

Читайте також: Відпустки для військових: скільки днів триває, хто на неї має право та чи можна її перенести
Читайте також: Повістки-2023: хто має вручати, покарання за неявку. Пояснення від представника ТЦК та юристки
Читайте також: Відмова від повістки до військкомату: адвокат пояснює, в яких випадках це законно
Читайте також: Як захисникам України отримати статус інваліда війни. Пояснюємо в п'ятьох пунктах
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися