Відмова від повістки до військкомату: адвокат пояснює, в яких випадках це законно

• Повістка невірно заповнена. Перед підписом потрібно зробити напис в повістці, що вона складена з порушеннями.
• Інформацію в повістку було заповнено при особі, якій вручають повістку. Повістка має бути заповненою та підписаною в військкоматі до вручення. Факт вписання інформації  в порожній бланк повістки  печаткою керівника територіального центру можна  фіксувати.

Якщо повістка заповнена правильно та не містить помилок, людина її зобов’язана прийняти, підписатися, а у вказаний у документі термін з’явитися у територіальний центр.

Завжди можна відмовитися отримувати повістку та підписуватися щодо її отримання, але доведеться сплатити штраф. Якщо ж вручають повістку в громадському місці та вписують дані в порожній бланк із підписом керівника центру комплектування, потрібно пояснити, що це незаконно.

В разі відмови від повістки представники центру комплектування у присутності свідків можуть скласти акт відмови від отримання повістки. Ви теж не зобов'язані нічого писати або ставити підпис у цьому акті. Якщо акт все ж складуть, то справу розглядатиме керівник центру комплектування, який може стягнути штраф від 850 до 1 700 грн за порушення правил військового обліку (стаття 210 Кодексу про адміністративні правопорушення). Накладення такого штрафу можна оскаржити в місцевому суді.

У суді центр комплектування буде доводити, що ви порушили правила обліку: саме за це (а не за відмову від повістки) передбачено штраф. За власне відмову покарання немає.

Під час вручення повістки представник центру комплектування ще не знає, чи порушуєте ви правила обліку, чи ні.

• У разі, якщо ви виїхали на нове місце проживання, потрібно знятися з обліку та стати на новий облік протягом семи днів.
• Якщо ви внутрішньо переміщена особа з окупованих територій, то маєте стати на військовий облік за новим місцем проживання, незалежно від того, чи знялися ви з обліку вдома: часто це просто неможливо через окупацію та бойові дії.
• Потрібно інформувати свій центр комплектування про зміни в житті та переміщення.

Якщо ви порушуєте згадані правила обліку, то підлягаєте адміністративній відповідальності. А якщо ви не ВПО, а лише проїздом у певному населеному пункті, то притягнути вас до відповідальності за порушення правил військового обліку там немає підстав. В такому разі центру комплектування буде складно довести правопорушення — інформація про те, чи знялися ви з обліку, є лише у вашого попереднього центру, а даними військкомати не обмінюються.

Кримінальна відповідальність за ухиляння від військового обліку може бути застосована не за перше порушення обліку, а лише після попередження керівником центру комплектування, коли ви не з'явилися за повісткою для уточнення облікових даних. Покарання від 3 до 5 років, згідно зі статтею 336 Кримінального кодексу України, за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації може бути призначено в разі, коли ви уточнили облікові дані, пройшли медкомісію, вам вручили повістку вже про призов на службу, але у визначений час ви не прийшли до центру комплектування.

Суб'єктом злочину, передбаченого статтею 336 КК України, є військовозобов'язана особа, у випадку, якщо їй належним чином (у встановленому законом порядку) повідомили про необхідність з’явитися у конктрений термін до вказаного територіального центру комплектування, а вона ухилилась від призову (проігнорувала повідомлення та не звернулась до ТЦК).

Для кваліфікації дій людини за ст. 366 КК України необхідно:

• встановити умисел і мету в ухиленні від призову під час мобілізації;
• встановити протиправну відмову від проходження військово-лікарської комісії.

Судова практика досить швидко сформувалася в цій площині та налічує десятки вироків про притягнення до відповідальності винних. Майже завжди «сторони йдуть на угоду». Часто людині пропонується укласти угоду зі стороною звинувачення (прокурором) про визнання винності. Зміст такої угоди та порядок судового провадження в разі її укладання передбачені статтями 472, 474 КПК України. Така угода затверджується вироком, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Найчастіше винна особа та прокурор в угоді про визнання вини узгоджують покарання у вигляді випробувального терміну, тобто покарання з випробуванням".

Частини 2, 3, 4 ст. 75 КК України передбачають, що суд може ухвалити рішення про звільнення особи від відбування покарання у разі затвердження угоди про визнання провини, якщо сторонами угоди узгоджене звільнення від відбування покарання з випробування та погоджено покарання у вигляді:

• виправних робіт;
• службового обмеження (для військовослужбовців);
• обмеження волі;
• позбавлення волі на строк не більше ніж п’ять років.

У випадку, якщо суд та звинувачуваний укладають угоду про визнання винності, суд ухвалює рішення звільнити особу від відбування призначеного покарання, якщо під час випробувального терміну вона не вчинить нових кримінальних правопорушень та виконає покладені на неї обов’язки. Тривалість терміну та обов’язки визначаються судом.

Ухилення від служби у воєнний час у суді зазвичай веде до призначеного судом покарання з випробуванням, що на практиці означає відсутність ув’язнення. Випробувальний термін встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років. Після встановлення судом випробувального строку на винну особу покладаються певні обов’язки, передбачені статтею 76 КК України.

При встановленні випробувального терміну під час затвердження угоди про визнання винності в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, на винну особу покладають наступні обов’язки:

• періодично з’являтися для реєстрації у відповідну державну установу з пробації;
• повідомляти цій установі про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ст. 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами та організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи;
• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
• інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
• наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа: військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
• працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
• осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що надалі такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
• осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але надалі такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з-поміж громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою