Повномасштабна війна поставила на паузу звичне життя українців. Перші місяці для нас існували тільки новини, волонтерство, донати, хвилювання за рідних.
Згодом українці змогли себе опанувати, почали підтримувати економіку України та різні сфери життя країни, зокрема й туризм.
Менеджерка туризму в Гадячі Юлія Павлишин розповідає як працює туристичний бізнес в умовах війни, які нові послуги з’явилися у турфірмі. А також поділилася своїми спогадами про те, як для неї розпочалася повномасштабна війна.
“Адаптувалася до звуків сирен, а віднедавна й до відключення світла”
— 24 лютого чоловік, нічого не підозрюючи, зібрався зранку й поїхав на роботу. В дорозі йому зателефонував начальник й повідомив, що почалася повномасштабна війна. Тоді бомбили миргородський воєнний аеродром. Відразу зателефонував мені і сказав збиратися. Перше, що ми зробили – заправили машину. Тоді купили продукти першої необхідності й ліки. За ліками того дня черги були величезними. А за кілька годин я вже збирала тривожну валізу. Хоча й не знала, що туди класти, — пригадує Юлія Павлишин.
Думки виїжджати з України у родини не було. Хоча багато гадячан у перші дні війни виїхали за кордон. Була думка їхати на Західну Україну, все-таки там спокійніше, адже Полтавщину вже обстрілювали. Але Юлія наполягла залишитися у Гадячі. Перші кілька тижнів під час повітряної тривоги спускалися у підвальне приміщення, адже укриттів й бомбосховищ у багатоквартиних будинках просто немає. За цей час вже знали який підвал найтепліший, де є світло та вода.
— І якщо у Гадячі все тихо та спокійно, то у Чернігові, де проживали мої родичі – тітка й два брати з сім‘ями, вони потрапили під обстріли й тікали з-під градів вночі голими та босими. Згодом моїх братів з їх сім’ями вивезли волонтери, а тітка відмовилась їхати і виживала в жахливих умовах без світла, тепла і газу.
Моя родина з Чернігова вижила завдяки спільній підтримці. Я дуже хвилювалася за їх життя, тому допомагала як могла фінансово, буквально віддавала все, що мала.
Для мене два тижні з початку повномасштабної війни були найстрашнішими. А тоді березень та початок квітня, коли я знала, що мої родичі перебувають в жахливих умовах, де немає ні світла, ні газу, ні води, не було й зв'язку з ними. — говорить Юлія. — Я постійно шукала волонтерів, які погодилися б їх вивезти звідти. Тоді з'явилася проблема – підірваний міст. Неможливо було виїхати. Але волонтери знають свою роботу, і завдяки їм мої брати і їх сім’ї у безпеці. Так і пройшли ці місяці.
А з травня родина Юлії перестали бігати у сховище, вже не так було страшно. Адаптувалися під звуки сирен, а віднедавна й до відключення електроенергії.
Туристичний бізнес в Україні вдруге переживає кризу
Юлія говорить, що за шість років, доки працює, кризу туристична галузь України переживає вже вдруге. Перша – пандемія коронавірусу, друга – повномасштабна війна.
Офіс в Гадячі, в якому працює Юлія, був зачинений до кінця весни, а в липні вже відкрився.
— З початку повномасштабного вторгнення ми намагаємося продовжувати працювати. Хоча в Україні більшість туристичних агенцій просто закрилися, працівники або виїхали, або працюють вдома. — зазначає Юлія. — Коли війна закінчиться, у нас тут буде багато туристів іноземців. Вони приїжджатимуть у Бучу чи Гостомель на екскурсію так, як приїжджали в Чорнобиль.
До слова, держава не фінансувала й не буде фінансувати ті регіони, які не постраждали внаслідок російської агресії. Юлія переконалася на власному досвіді:
– Я намагалася оформити допомогу від ООН своєму батькові, він людина з інвалідністю, то допомога не прийшла. Адже офіційно Полтавщина не постраждала від війни. Тому розраховуємо лише на себе.
До війни туристична агенція росла й розвивалася
Як і до війни, в агенції Юлія працює сама: на зимовий період не потрібно два менеджери, адже не так багато людей бронюють поїздки за кордон, а в умовах війни тим більше. Зараз зима і попри небезпеку все одно знаходяться бажаючі полетіти в теплі краї. Найбільше бронюють Єгипет. Так було, є і буде.
— У нас була думка навесні узяти на стажування другого менеджера з туризму. Але війна внесла свої корективи. У мене й досі лежить її резюме.
До війни в агенції відчувався розвиток. Ми могли рости й розвиватися, — зазначає Юлія Павлишин.
Перед війною у турагенції було крайнє бронювання в середині лютого. І саме того місяця Юлія багатьом відмовляла. Адже була інформація, що російські війська стоять біля кордону і що війна може розпочатися в будь-який момент.
Проте були й такі клієнти, які попри страх та ризик все одно бронювали собі відпочинок на весну і літо.
Багато туристів забронювали тури і кошти залишаються замороженим на рахунках туроператорів. Проте, турагенція максимально шукала способи віддати кошти туристам через бронювання нових заявок. І більшість коштів уже поверненні туристам.
– Наша туристична компанія співпрацює з двома крупними туроператорами. Один із них влітку пустив чартерний рейс з Молдови. Хто хотів перебронювати свій відпочинок, могли забронювати заново. По новій заявці можна було полетіти у Грецію, Єгипет та в Туреччину. Сьогодні вже є чартери із Польщі та Чехії – каже Юлія.
У квітні клієнти турагенції купували квитки на евакуаційні рейси у Болгарію. Оплачували лише за дорогу. Проживання та триразове харчування були безкоштовними. І гадячани радо скористалися цією послугою. Виїжджали автобусом з Києва. Евакуаційна програма тривала до кінця травня.
Під час війни найбільше гадячани замовляють тури в період затишшя
Юлія розповідає, що найбільше замовлень на подорожі, коли все спокійно. Але щойно починаються обстріли на Полтавщині, попит одразу спадає. Люди вичікують приблизно два тижні, а тоді знову планують, бронюють.
— Такі “гойдалки” ми переживаємо постійно. І попри війну найбільше гадячани замовляють тури по Україні.
Люди розуміють, що війна ще буде тривати, а жити хочеться сьогодні, — говорить Юлія. – Часто їдуть відпочивати жінки з дітьми або пенсіонери.
Турагенція у Гадячі пропонує тури на Новий рік в Карпати та Закарпаття, новорічні і різдвяні ярмарки у Європі. Також можна полетіти у Єгипет, Туреччину, Іспанію, Арабські Емірати, на Занзібар і Домінікану.
Оформлення канадської візи та апостилювання документа: нові посередницькі послуги у турагенції
Два місяці тому в турагенції запровадили нову посередницьку послугу – оформлення канадської візи.
За цей час не багато гадячан скористалися даною послугою. Переважно замовляють послугу ті українці, які знаходяться за межами території України. Адже ця програма дає можливість працювати на території Канади три роки. Тобто це не лише дозвіл, а й страхування, соціальні пільги, можливість дитині навчатися.
Оформити канадську візу в минулі роки було дуже складно. Потрібно було надати великий пакет документів для її оформлення. Нині ж за програмою CUAET, Канада спростила процес оформлення візи і максимально скоротила список документів.
Програма CUAET – це хороша можливість виїхати до Канади для тих, хто планував, але з якихось причин не зміг оформити візу раніше. Програма діє до березня 2023 року.
— Також у нас з'явилася нова посередницька послуга – апостилювання документа. Тобто якщо людина хоче навчатися або працювати в іншій країні, наші документи, які видані Міністерством Юстиціі України, Міністерства Освіти України, обов'язково повинні бути апостильовані (легалізовані). Це робиться для того, щоб закордонні навчальні заклади чи установи визнали документи дійсними. Також є посередницька послуга перекладу документів на різні мови світу, — говорить Юлія Павлишин.
Спочатку була волонтеркою для своїх, згодом стала для переселенців та захисників України
З початку війни Юлія Павлишин почала займатися волонтерством. До травня була волонтеркою для своїх рідних, допомагала їм виїхати з Чернігова. А у травні й понині допомагає внутрішньо переміщеним особам й захисникам України.
— Почалося все з того, що до мене зателефонувала колега із Харкова. У неї була маленька дитинка, їм нікуди було їхати і я запропонувала їй переїхати до мене у Гадяч. Тут у мене пустувала однокімнатна квартира, і я її там поселила. І ось їй потрібен був візочок для дитинки. Я почала шукати, де його дістати. Шукала через своїх знайомих. Дали номер Олександра Крамчанінова. Я зателефонувала, домовилася, прийшла поглянути, чи в нормальному хоч стані. І на другий день разом з Олександром ми відвезли візочок переселенцям. Через кілька днів телефонує Олександр й пропонує долучитися до благодійної організації, до якої вони найближчим часом долучаються, аби спільно допомагати не лише переселенцям, а й військовим. Оскільки я була без роботи, сиділа без діла, то погодилася.
Під час волонтерської діяльності, на день захисту дітей, Юлія з Олександром роздавали діткам солодку воду, дитяче харчування та засоби гігієни. В лікарню завозили захисні маски. Також плели сітки, Юлія переважно різала тканину, а дівчата плели.
– Загалом час від часу допомагаю донатом. Тим більше, що у мене є можливість і я хочу допомагати.
Занзібар, Мальдіви, Домінікана та Куба: в яких ще екзотичних країнах бували гадячани
Гадячани не так часто обирають екзотичні тури, як хотілося б. Літали на Занзібар, Мальдіви, Домінікану і Кубу. Найчастіше летять відпочивати у Єгипет, на Кіпр, в Туреччину.
– Під час війни гадячани їздили та літали за кордон. Проте таких одиниці. Переважно летять не на відпочинок, а розвіятися аби не зійти з розуму.
За шість років Юлія жодного разу не продала квитків в росію та білорусь. Хоча й були тури на нічний Санк-Петербург. А ось туристи із росії приїздили до Гадяча, в основному до родичів. А потім брали тур в Єгипет чи ще кудись.
Через рік, як відкрився туристичний офіс у Гадячі, Юлія почала шукати «горящі тури», аби звичайні гадячани могли собі дозволити поїхати на відпочинок за кордон. Був навіть такий період, коли літали на відпочинок гадячани віком 50+.
— Коли людина каже, що хоче полетіти на відпочинок саме горящим туром, я завжди запитую, а чи добре вони подумали, бо після їх погодження я мала все дуже швидко оформити. Я розраховувала туристу все, навіть час, щоб він встиг доїхати в аеропорт і пройти реєстрацію на свій літак, бо це важливо, — говорить Юлія.
Горящий тур – це коли на одне місце претендує кілька осіб. Майстерність турагента — встигнути посадити свого туриста на рейс першим.
— У мене в такі "гарячі дні" завжди хаос. І я видихаю лише тоді, коли посадила на рейс людину, яка дуже хотіла полетіти за кордон, — зазначає Юлія.
Українці за кордоном здобувають новий досвід, який реалізують, коли повернуться додому
Юлія Павлишин говорить, що бачить великий потенціал в тому, що українці виїхали за кордон. Адже вони в іншій країні переймають їхні технології, досвід. А ще вивчають мови – англійську та німецьку. І коли повернуться після нашої перемоги додому, то втілять отримані знання тут, в Україні.
Також багато хто почне займатися зеленим туризмом, переконана менеджерка із туризму. Адже Україна має свою дуже цікаву історію і багату культуру. Україна – прекрасна і багатогранна, має цікаві мальовничі місця.
— Щодо Гадяччини – це райське містечко. Кожен хто приїздить, відпочиває і тілом, і душею, — говорить Юлія Павлишин.
Матеріал створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut für die Wissenschaften vom Menschen).
