У Миргороді відбулася розширена комісія освіти, молоді, спорту, культури та цифрової політики, на якій обговорювали реформу старшої школи. Нагадаємо, нині в Україні триває пілотний проєкт, а сама реформа має запрацювати із 2027 року. Тож освітні заклади, які визначені профільними ліцеями до того часу мають підготувати свою базу для перепрофілювання. Що відбувається у Миргородському районі читайте нижче.
У чому суть реформи старшої школи?
З 1 вересня 2027 року в Україні передбачається початок масового запровадження профільного навчання у старшій школі — класично це 10–12 класи. Учні після 9 класу зможуть обирати профіль навчання (академічний або професійний), а також — окремі предмети чи курси за вибором. Академічний ліцей має готувати здобувачів освіти до вступу до закладів вищої освіти.
Старша школа має функціонувати в окремих ліцеях, бажано відокремлено від початкових чи базових: лише 10–12 класи або ліцей як самостійний заклад. Кожна область мала затвердити перспективний план академічних ліцеїв.
До профільного ліцею має бути організоване підвезення дітей, якщо ліцей знаходиться в радіусі до 30 кілометрів, а також при закладі має бути пансіон, якщо діти проживають на більш ніж 30 кілометрів далі від закладу.
Як готувалися до реформи на Полтавщині: Затвердження мережі ліцеїв
Ще у 2023 році Департамент освіти Полтавської ОВА зібрав пропозиції від усіх громад, щоб визначити бачення кожної території — які саме заклади вони вважають перспективними для надання профільної освіти. Після цього департамент провів значну аналітичну роботу. Нашим партнером у цьому процесі стала громадська організація DECIDE, яка допомогла провести аналіз мережі закладів, аби отримати об’єктивний результат.
Як того вимагає законодавство, вже до 1 вересня 2024 року Полтавська обласна рада ухвалила відповідне рішення. Це передбачено статтею 66 Закону України «Про освіту», адже саме обласна рада затверджує рішення щодо мережі ліцеїв, а обласні структури формують і забезпечують їх функціонування. Прикінцеві положення Закону «Про повну загальну середню освіту» визначили саме цю дату як контрольну, тому і постало питання — чому саме до 1 вересня 2024 року.
На той час Полтавщина увійшла до дев’яти перших областей України, які затвердили перспективну мережу ліцеїв. Сьогодні таких регіонів уже шістнадцять.
— На жаль, кількість дітей в області зменшується. Лише за минулий навчальний рік шкіл стало менше більш ніж на 5,5 тисяч учнів, а дитсадків — майже на 4 тисячі. Прогнозувати ситуацію до 1 вересня 2027 року, коли стартує реформа, складно. Ви бачите у своїх громадах відтік дітей за кордон і внутрішню міграцію, переїзди, переважно до західних областей, — говорить Анжела Кушпіль, заступниця начальника управління освітньої діяльності, начальниця відділу загальної середньої дошкільної спеціальної інклюзивної освіти та ліцензування.
На сьогодні рішенням облради визначено 135 ліцеїв — закладів загальної середньої освіти академічного спрямування та закладів професійно-технічної освіти, які стануть професійними ліцеями.
— Ми також передбачили план формування мережі, який дає змогу щороку її коригувати. Згідно з пунктами 8 і 9 цього плану, громади можуть до 1 червня подавати свої пропозиції до департаменту після обговорення й аналізу ситуації. Це дозволяє оперативно враховувати зміни демографічної ситуації або потужностей закладів, — зазначає Анжела Кушпіль.
Критерії для функціонування академічних ліцеїв
Щоб заклад міг функціонувати як ліцей з 2027 року, він має відповідати визначеним критеріям. Згідно із законом, ліцей повинен мати щонайменше два класи та три профілі у паралелі 10-х класів. У групі для вивчення профілю має бути не менше восьми учнів. Для старшої профільної школи заповнюваність класу становить до 30 учнів.
Щодо Миргородського району — за рішенням облради це 19 закладів освіти, з них 11 шкіл загальної середньої освіти та 8 професійно-технічних. У процесі уточнення громади вже подали пропозиції щодо коригування цього переліку: десь кількість ліцеїв зменшилася, десь, навпаки, запропоновано додати нові заклади. Наприклад, Миргородська, Комишнянська та Заводська громади подали нові, виважені пропозиції.
— Такі зміни цілком логічні, адже ми всі розуміємо, що мережа має бути гнучкою. Зрештою, після остаточного затвердження урядом мережі ліцеїв по всій Україні це рішення стане урядовим документом — найімовірніше, постановою Кабінету Міністрів. На основі цієї мережі формуватимуться бюджетні призначення та посилене фінансування для ліцеїв — за аналогією з досвідом створення опорних шкіл, — говорить Анжела Кушпіль.
Новий Державний стандарт та ризики для шкіл
Ще одне важливе питання — новий Державний стандарт старшої профільної школи, який уже затверджений. Він передбачає три роки навчання у старшій школі (10–12 класи).
10-й клас буде адаптаційним: учень зможе зорієнтуватися й навіть змінити обраний профіль або кластер.
Міносвіти визначило три основні кластери:
- мовно-літературний,
- STEM (природничо-математичний),
- суспільно-гуманітарний.
Учень зможе обирати не лише профільні предмети, а й курси за вибором — для поглиблення знань або з власного інтересу.
Разом з тим є певні ризики. Частина закладів у Миргородському районі досі не перейменована відповідно до нового типу — початкова школа, гімназія або ліцей. Це потрібно зробити якнайшвидше, адже зволікання може мати наслідки.
— Якщо школа не змінить тип і набере 10-й клас у 2026 році, то в 2028-му ці учні не зможуть отримати документ державного зразка про повну загальну середню освіту. Тому ми наполегливо рекомендуємо не відкривати 10-ті класи в тих школах, які з 2027 року не стануть ліцеями, — говорить Анжела Кушпіль.
Що із реформою старшої школи на Гадяччині
За перспективним планом академічним ліцеєм на Гадяччині визначений Гадяцький профільний ліцей імені Шевченка. Це заклад обласного підпорядкування. Таких ліцеїв у Миргородському районі три — у Шишацькій та Великосорочинській громадах та відповідно Гадяцькій. У Великосорочинському та Шишацькому ліцеях початкової ланки вже немає.
— Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту», ліцей, як правило, є окремим юридичним закладом, у якому функціонують середня та старша ланки освіти. Водночас у законі зазначено, що «як виняток» у складі ліцею може бути й початкова школа.
Саме на цю норму посилаються деякі заклади, тому в окремих ліцеях і досі зберігається початкова школа. Якщо ж Міністерство освіти надасть чіткі рекомендації щодо її вилучення, відповідні зміни будуть запроваджені оперативно, — говорить Анела Кушпіль.
Загалом у таких закладах передбачається функціонування середньої та старшої, профільної школи. Водночас можливість розміщення в ліцеях великої кількості учнів із кількох громад потребує додаткового опрацювання, тож питання поки залишається відкритим.
Гадяцький профільний ліцей подав заявку на участь у відборі закладів, які братимуть участь у реалізації проєкту старшої профільної школи. Відбір триватиме до 30 листопада 2025 року.
У разі позитивного рішення заклад зможе стати центром старшої профільної освіти для кількох громад колишнього Гадяцького району.
— Ми зараз, активно працюємо над цим питанням і настійно рекомендуємо укріплювати саме старшу ланку в цьому ліцеї. Це потрібно для того, щоб місто Гадяч надалі могло взяти на себе решту — початкову та середню школу. Поки що остаточного рішення немає, але час ще є. Ми працюємо над тим, щоб ухвалити правильне, виважене рішення, — зазначила посадовиця.
