Проза сучасних українських письменників нерідко торкається такої важливої теми, як війна на Сході України. Особливе місце в цій тематичній ніші займає ветеранська література.
«Доця» — це, як стверджує анотація, твір про любов. А ще про надлюдську віру у свою справу, патріотизм і справжню дружбу.
У романі зображено один із найскладніших періодів війни на Донбасі, а саме — її початок. Час, коли української армії майже не існувало, коли вся оборона трималася на запалі добровольців і волонтерів, коли українське суспільство ще не до кінця усвідомлювало, що відбувається навколо взагалі.
Книги про війну в Україні допомагають переосмислити й проаналізувати нашу сучасну історію. Зокрема, в «Доці» авторка робить екскурс у довоєнні часи: життя головної героїні та Донецьк безпосередньо до початку війни. Так вона намагається показати, що передувало початку кровопролиття, які були передумови.
Доця — мешканка Донецька, волонтерка, одна з тих, хто своїми руками будував українську армію у 2014 році, одна з тих, хто втратив усе, але не втратив надію та віру. Роман кишить жахами справжньої війни, але динамічний сюжет, сповнений своєрідними волонтерськими пригодами, по-справжньому перехоплює подих.
Цікаво, також те, що роман має документальне підґрунтя: чи не всі персонажі мають своїх прототипів, чи не всі події відбулися насправді.
Твори про Донбас подекуди викликають багато суперечностей та дискусій, адже ця тема досі залишається надто болючою та складною.
