Переохолодження: як вберегтися та надати першу допомогу постраждалому

Переохолодження організму – гіпотермія. Це явище характеризується сильним падінням температури тіла, яке спричиняє негативні зміни стану організму. Воно призводить до порушення нормальних процесів обміну речовин і зниження здатності організму поповнювати втрати тепла.

– Організм може переохолодитися, якщо він втратить набагато більше тепла, ніж виробляє, що відбувається зазвичай при тривалому перебуванні людини на холоді. Особливо часто це відбувається при міцних морозах у поєднанні з підвищеною вологістю повітря та сильним вітром, – говорить Наталія Мариниченко.

До осіб, схильних до переохолодження, належать:

• особи, які багато часу перебували на холоді;
• люди похилого віку;
• маленькі діти;
• особи, що мають проблеми зі здоров’ям;
• особи із захворюванням серця, що викликають порушення кровообігу.

Ступені переохолодження організму розрізняються в міру важкості
ураження організму.

Температура тіла знижується до 32-34 градусів. Шкірні покриви набувають блідого забарвлення, з’являється лихоманка, утруднення мови, «гусяча шкіра».

Артеріальний тиск залишається нормальним, якщо підвищується, то незначно. При легкому переохолодженні вже можливі обмороження окремих ділянок тіла, особливо кистей і ступнів, 1-2 ступні.

Температура тіла знижується до 29-32 градусів. Пульс при цьому значно уповільнюється – до 50 ударів на хвилину. Шкіра стає синюшною, на дотик холодною. Дещо знижується артеріальний тиск, а дихання стає поверхневим і нечастим.

Часто при переохолодженні середньої тяжкості нападає раптова сонливість. Спати в таких умовах категорично заборонено, тому що вироблення енергії під час сну знижується, в такому стані людина може загинути. При цій стадії переохолодження можливі обмороження 1-4 ступені.

Температура тіла стає нижчою 31 градуса. Людина вже втрачає свідомість, її пульс сповільнюється до 36 ударів на хвилину. Часто виникають судоми і блювота. Дихання дуже сповільнюється – до 3-4 вдихів на хвилину.

Відбувається гостре кисневе голодування головного мозку. Обмороження при цьому ступені переохолодження дуже важкі й, якщо не надати негайну допомогу, настане задубіння і смерть.

– Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та наявних хвороб, – пояснює Наталія Мариниченко.

– При наданні першої допомоги необхідно у першу чергу направити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих дій щодо рятування постраждалого.

При обмороженні І-го ступеню: ділянки тіла, що охолоджені, можна легко масажувати теплими руками чи м’якою тканиною з вовни, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку. Застосовують місцеві теплі ванночки для кистей та стоп, ефективною є і загальна тепла ванна. Воду, при її початковій температурі 24 градуси за Цельсієм, поступово, протягом 15 хвилин, доводять до температури тіла (близько 40 градусів).

При обмороженні II-IV ступенів: швидке зігрівання, масаж або розтирання робити не слід. Потрібно накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки необхідно зафіксувати за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язками. Для теплоізоляції й для поліпшення кровообігу слід добре укутати потерпілого, а для заповнення тепла в організмі дати випити гарячого чаю чи молока, але ні в якому разі не пропонувати кави, чи алкоголю, які сприяють різкому розширенню кровоносних судин, що загрожує їх розривами, внутрішніми крововиливами й порушення роботи серця. Не потрібно розтирати уражені ділянки тіла снігом, абразивні часточки якого можуть спричинити додаткове травмування ушкодженої шкіри. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла.

Якщо стався нещасний випадок на водоймі, до ополонки не слід кидатися, ризикуючи провалитися самому, а обережно підповзти, простягаючи людині, що провалилась, палицю, довгий шарф або ремінь.

Знаходження в крижаній воді відбивається на стані людини вкрай негативно.

Потерпілого якнайшвидше потрібно доставити в тепле приміщення, де допомогти йому позбавитися від змоклої одежі та зігрітися.

Швидку допомогу необхідно негайно викликати якщо:

• при відігріванні відчувається посилення болю, а пальці при цьому залишаються холодними й блідими,
• на ділянках шкіри, які зазнали переохолодження, виникли пухирі,
• у потерпілого сповільнилося дихання, з'явилася сонливість і млявість,
• сильне тремтіння і сплутаність свідомості,
• площа ділянки обмороження перевищує площу долоні,
• сильне переохолодження або обмороження відбулося у дитини або
• літньої людини.

– Зазвичай переохолодження організму безслідно не проходить, адже від перенесеного стресу захисні сили організму знижуються. При переохолодженні організму будь-якого ступеня тяжкості створюються сприятливі умови для прояву гострих респіраторних захворювань, розвиваються органічні зміни в головному мозку і судинах. Але найгіршим наслідком переохолодження вважається відмороження частин тіла і кінцівок, – пояснює фахівчиня.

Тому, краще попередити переохолодження, ніж страждати потім від їхніх наслідків.

Й додає, що головна умова профілактики переохолодження – здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок та постійне загартовування організму:

– Врешті-решт пам’ятайте, що найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації – це до неї не потрапляти.