Одинадцять років тому Україна прийняла, але не ратифікувала Стамбульську конвенцію. Пояснюємо, чому ратифікація важлива та як вона допоможе людям, які потерпають від сімейного насильства.

Чому конвенція Стамбульська
Свою назву ця конвенція отримала від місця підписання — місто Стамбула, столиці Туреччини. Стамбульська конвенція була відкрита до підписання 11 травня 2011 року. Повна назва документа — Конвенція Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами. Україна була державою ініціаторкою цієї конвенції і підписала її того ж року. А ось ратифікувала лише через 11 років.
Хоча деякі положення Конвенції Україна почала вводити у 2017 році. Наприклад покарання за домашнє насильство закон передбачає громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років. Після ратифікації конвенції українське законодавство має адаптувати законодавство відповідно до її норм. Це створить умови, коли правоохоронці більш ретельно будуть ставитися до випадків домашнього насильства.

Страшне слово "гендер"
Чи не найбільше спекуляцій було із цим словом. Хоча це слово і до Стамбульської конвенції було присутнє в українському законодавстві. Коли ми говоримо про гендер ми маємо на увазі не стать людини, а її соціальну роль у суспільстві. Зі словом гендер пов’язують інше поняття — "гендерна рівність". Зараз в умовах війни ми є свідками гендерної рівності — жінки разом із чоловіками захищають Україну від російської агресії. За шість років в українському війську кількість жінок військовослужбовиць збільшилась удвічі . Хоча захист країни завжди асоціювався із чоловіками. Але зараз ми бачимо, що жінки несуть службу на рівні із чоловіками. І навпаки: в Україні чоловік може піти у декретну відпустку до догляду за новонародженою дитиною. Хоча ця роль завжди була на жінці.

Домашнє насильство це не лише про жінок
11 січня 2019 року набрали чинності зміни до кримінального та процесуального законодавства про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству відповідно до положень Стамбульської конвенції До кінця не розібравшись про що саме йде мова, ці зміни обросли міфами. Буцімто, у жінок тепер розв’язалися руки і вони можуть звертатися до правоохоронних якщо вважатимуть, що секс відбувся без згоди. А тому чоловікові потрібно отримати від жінки розписку, що вона згодна на статевий акт.
Стамбульська конвенція дійсно захищає жінок, адже саме жінки більше дискриміновані у суспільстві, ніж чоловіки. Тому Стамбульська конвенція встановлює кримінальну відповідальність за психологічне, фізичне насильство, переслідування, сексуальне насильство, зокрема зґвалтування, сексуальне домагання, примусовий шлюб, каліцтво жіночих геніталій, примусовий аборт та примусову стерилізацію.
Але разом із тим у Стамбульській конвенції є поняття домашнього насильства. Наприклад, за минулий рік поліція зафіксувала майже 300 тисяч звернень щодо домашнього насильства. Так, левова частка цих звернень була від жінок. Але майже 8 тисяч це звернення від дітей. І на жаль на Гадяччині були випадки домашнього насильства над дітьми.
Стамбульська конвенція під домашнім насильством визначає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім’ї чи 5 в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні. Тобто йдеться не лише про жінок. Мало хто говорить, а й чоловіки потерпають від домашнього насильства. Але не звертаються до правоохоронних органів.

Стамбульська конвенція не пропагує ЛГБТ
Стамбульська конвенція захищає права потерпілих від насильства за будь-якою ознакою, як-от статі, гендеру, раси, кольору шкіри, мови, релігійних, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, віку, стану здоров'я, інвалідності, сімейного стану, статусу мігранта чи біженця або іншого статусу. Тобто Стамбульська конвенція захищає права ЛГБТ, але не пропагує. Та і в Україні немає пропаганди ЛГБТ. Кожна людина сама визначає, свою орієнтацію.

Потерпілі від насильства матимуть змогу вимагати компенсації від кривдника
Стамбульська конвенція надає право потерпілому від насильства вимагати компенсацію від осіб, що вчинили будь-яке з правопорушень, установлених відповідно до цієї Конвенції. Компенсація має присуджуватися тим, хто постраждав від тяжких тілесних ушкоджень або порушення здоров’я.

Стамбульська конвенція ліквідовує традиційний інститут сім’ї?
Україна не розглядає жодне з положень конвенції як таке, що зобов’язує її вносити зміни до Конституції, Сімейного кодексу та інших нормативно-правових актів у частині інститутів шлюбу, сім’ї, усиновлення та прав батьків виховувати дітей згідно з власними переконаннями. Україна прямо зазначила, що застосовуватиме конвенцію відповідно до цінностей, принципів і норм, визначених Конституцією України, – про це йдеться в офіційній заяві держави, розміщеній на сайті Верховної Ради.

Чому церква проти Стамбульської конвенції
Дійсно, найбільший спротив Стамбульська конвенція в Україні отримала від Церкви. Представники духовенства вважають, що ратифікація цієї конвенції легалізує одностатеві шлюби, що у дійсності не так. У тексті документу жодним чином не згадується ця норма.

Стамбульська конвенція — гуманне ставлення до потерпілих від зґвалтувань
Конвенція визнає насильство стосовно жінок порушенням прав людини та видом дискримінації, встановлює чіткий зв'язок між досягненням рівноправності між жінками і чоловіками та викоріненням насильства над жінками. Потерпілим від сексуального насильства доводиться проходити принизливу для себе процедуру доведення злочину через представників різних установ і інституцій. Тепер має створити єдину установу, де людина може отримати комплексну підтримку. Тобто держава має навчити фахівці, як працювати із потерпілими від сімейного насильства.

Ратифікували і забули
Насправді ні. Тепер Україна має звітувати перед Радою Європи про заходи, які вона зробить у рамках ратифікованої конвенції.В Україні мають бути створені спеціалізовані установи, які допомагатимуть потерпілим від домашнього чи будь-якого іншого насильства.
