Місяць тому Україна, як і щороку, перевела стрілки годинника — і здавалося б, що лише одна година назад. Але для організму багатьох людей це невелике зрушення виявилося значно складнішим за очікуване. У темніші ранки та скорочені дні наші біологічні годинники опинилися в дисонансі з соціальним розкладом і з ритмом світла‑темряви.
Журналісти Гадяч.City проаналізували ситуацію: використали наукові дані та найпоширеніші рекомендації фахівців із сомнології, а також взяли коментар у лікарки медицини невідкладних станів Гадяцької міської лікарні Наталії Мариниченко, щоб пояснити — що саме відбувається з тілом після переходу на зимовий час і як цього не відчути “на повну”.
Що відбувається з організмом
Наше тіло живе за трьома «годинниками»: біологічним (внутрішній ритм організму), сонячним (схід‑захід сонця) та соціальним (розклад роботи, навчання, побут). Коли ці три години не узгоджуються, виникає напруга — і саме це часто ми відчуваємо після переведення годинника.
Унаслідок нестачі ранкового світла організм увійшов у режим уповільнення: підвищується рівень гормону стресу кортизолу, зменшується вироблення мелатоніну і серотоніну — через це ми відчуваємо сонливість, дратівливість, зниження настрою. Після переведення часу дослідження показують підвищення ризику серцево‑судинних подій, погіршення сну та концентрації.
— Дослідження показують, що стандартний час має позитивний вплив на здоров’я і безпеку, тоді як сезонні зміни часу можуть завдати шкоди, — пояснює Наталія Мариниченко. — Внаслідок переходу на зимовий час людина відчуває дратівливість, загострюється депресія, погіршується концентрація уваги. Серед основних груп ризику — люди з серцево‑судинними захворюваннями, психічними розладами або слабким імунітетом.
За її словами, в перші тижні після переведення годинника на годину назад зростає кількість звернень із симптомами головного болю, запамороченням, поганим сном і підвищеним апетитом. Тож це не просто "прикра дрібниця".
Як можна допомогти собі адаптуватися
Щоб допомогти організму краще пережити адаптацію до зимового часу, варто почати з найпростішого — налагодити режим сну. Намагайтеся лягати спати та прокидатися в один і той самий час щодня, навіть у вихідні. Якщо є можливість — трохи змістіть графік: прокидайтесь на 15–20 хвилин раніше. Так тілу буде легше підлаштуватися під новий ритм. Важливо також мінімізувати користування телефоном, комп’ютером чи телевізором перед сном — світло від екранів порушує вироблення мелатоніну, гормону, що відповідає за якісний сон.
Велике значення має і ранкове світло. Одразу після пробудження намагайтеся виходити на вулицю або хоча б проводьте час біля вікна — це природний спосіб "увімкнути" організм. Сонце (навіть зимове) діє як потужний енергетик для наших внутрішніх годинників.
Не менш важливо звернути увагу на те, що ми їмо. Сніданок краще починати з продуктів, багатих на білок — яєць, риби, горіхів або бобових. Це допомагає виробленню серотоніну, що покращує настрій. Активність теж має значення, але вечірні тренування варто завершувати не пізніше ніж за кілька годин до сну — інакше є ризик довго не заснути. А регулярне харчування протягом дня підтримує наші біоритми стабільними.
Не забувайте і про комфортні умови для відпочинку. У спальні має бути прохолодно — близько 18–20°C, варто використовувати щільні штори, щоб нічого не заважало засинанню. Перед сном корисно створити свою спокійну вечірню рутину — теплий душ, читання, тиха музика або просто кілька хвилин тиші. Це дає тілу чіткий сигнал: час відпочивати.
У нашій реальності, де постійні стреси через війну, відключення світла та тривоги — організм і так працює на межі. Тому адаптація до зимового часу — це не просто питання зручності. Це про турботу про себе. Перехід на зимовий час лише підсилює ті навантаження, які ми вже щодня відчуваємо. Як каже Наталія Мариниченко: "Ми вже живемо в умовах підвищеного навантаження. Коли додається ще й збій біоритмів — організм має подвійно важчу працю".
Тож дбайливе ставлення до себе, увага до свого сну, харчування і ритму дня — це не розкіш, а необхідність. Це те, що реально допомагає триматися і зберігати енергію, настрій та здоров’я навіть у найскладніші періоди.
Чому це важливо саме зараз
Для України, особливо у воєнних і кризових умовах, адаптація до зимового часу має ще більше значення. Брак ресурсів, обмежене світло, тривоги — усе це підсилює навантаження на організм, який вже працює "на запасі". Переведення годинника — це надбудова над існуючим стресом.
— Ми вже живемо в умовах підвищеного навантаження: вибухи, повітряні тривоги, відключення світла. Коли додається ще й збій біоритмів — організм має подвійно важчу працю, — пояснює Мариниченко.
- Читайте актуальні новини від Гадяч.City у Telegram-каналі.
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Гадяч.City у Facebook.
- Ми також є в Instagram.
- А ще дивіться улюблені інтерв'ю та опитування в TikTok й в YouTube.
