Не просто спорт, а покликання: історія каратиста Владислава Даниленка

Не просто спорт, а покликання: історія каратиста Владислава Даниленка

Фото: Анжела Король

Владислав Даниленко — молодий, амбітний спортсмен, який не уявляє свого життя без карате. Йому 17 років, він навчається в Київському авіаційному університеті й паралельно працює в автосервісі. Попри інтенсивне навчання, він знаходить час на тренування та змагання, адже карате стало для нього чимось більшим, ніж просто спорт.

Його шлях у бойових мистецтвах розпочався у Красній Луці, коли у 2019 році відкрили секцію кіокушинкай карате. Сенсей – Анатолій Рукавков тренував не лише хлопців, а й дівчат. Бажаючих було багато, однак вже через деякий час тренування відвідували одиниці, серед яких був і Владислав Даниленко. Через пів року, секцію перевезли до села Сватки, однак хлопець не покинув тренування. Попри зміну локації, він продовжив займатися, інколи шукаючи транспорт, аби доїхати до іншого села.

"Карате для мене — це не просто спорт, це частина мого життя"

BGImage

Карате для мене — це не просто спорт, це частина мого життя. Я не уявляю свого дня без тренування, — розповідає Владислав.

Він присвятив себе вдосконаленню навичок, загартовуючи характер і виховуючи силу духу. Наполегливість і робота над собою дали свої плоди — участь у змаганнях, перемоги, безцінний досвід.

Одним із найцінніших досягнень Владислав вважає призове місце на чемпіонаті України:

– Цей титул дався мені дорогою ціною. Щоденні тренування, виснажливі навантаження… Сенсей вичавлює з нас усі соки, але саме це робить нас сильнішими.

"Я не хочу бути тим, хто здається. Я хочу бути тим, хто йде вперед"

Як і в будь-якому спорті, у карате бувають не лише перемоги, а й поразки. Владислав добре пам’ятає свій перший турнір у Києві, де зазнав поразки:

– Було боляче, мене побили, але я сказав собі: наступного разу я повернуся сильнішим. Й коли здобув першу перемогу – відчув гордість, що можу представляти свою маленьку громаду на чемпіонатах України.

Звісно, були моменти, коли здавалося, що сили закінчуються, що хочеться все покинути. Але в такі хвилини він згадував свою мотивацію:

– Моя мета — перемагати. Я не хочу бути тим, хто здається. Я хочу бути тим, хто йде вперед.

"Справжній боєць готується не лише фізично, а й розумово"

Кіокушинкай — один із найжорсткіших видів карате. Тут важливо мати не лише фізичну силу, а й психологічну витривалість.

– Коли ти виходиш на татамі, та й не лише на татамі, а й у житті, ти повинен бути готовий до всього. Це не просто спорт, це випробування характеру, — розповідає Владислав.

Він згадує змагання в Дніпрі, які запам’яталися йому найбільше. Це були чемпіонати України, на які він їздив разом із сенсеєм:

– Ми там не лише змагалися, а й проходили збори тренерів. Сенсей завжди наголошує, що справжній боєць готується не лише фізично, а й розумово.

А ще спорт — це не тільки змагання, а й можливість знайти справжніх друзів. Владислав неодноразово стикався на турнірах із тими самими суперниками, і врешті-решт між ними виникла дружба:

– Був один хлопець, з яким ми билися кілька турнірів поспіль. Спочатку ми були суперниками, а потім стали друзями. Тепер підтримуємо зв’язок не лише на татамі, а й поза ним.

Й додає, що велику роль у спортивному шляху відіграє підтримка рідних та друзів:

– Перед кожним боєм мені дзвонять батьки, друзі. Питають: "Як ти? Готовий?" Це дуже мотивує, бо я знаю, що не один у цьому.

Одним із головних натхненників у спорті для Владислава є Майк Тайсон.

– Його сила, його характер — це щось неймовірне. Мене навіть жартома називають "Залізний Майк, — сміється Владислав.

Ще одним джерелом натхнення для нього є музика:

– Перед змаганнями я завжди слухаю Ice Cube. Це заряджає мене енергією, допомагає налаштуватися на боротьбу.

Попри любов до карате, Владислав не планує ставати тренером:

– Я хочу займатися цим для себе, підтримувати форму та вдосконалювати свої навички, — додає хлопець.

Окрім спорту, Владислав навчається на інженера-енергетика та цікавиться програмуванням електричних схем.

"Якщо у вас є улюблена справа — присвячуйте їй себе повністю, і вона обов’язково принесе плоди"

Владислав переконаний, що сучасна молодь занадто багато часу проводить у гаджетах, втрачаючи можливості для саморозвитку. Хлопець рекомендує відкласти телефони й зайнятися саморозвитком, адже це шанс стати кращим.

BGImage

BGImage

Цінуйте час, адже кожна хвилина може стати кроком до нових досягнень

BG

Якщо у вас є улюблена справа — присвячуйте їй себе повністю, і вона обов’язково принесе плоди, — додає Владислав.

Його історія — це приклад наполегливості, сили духу та справжньої відданості улюбленій справі. Він довів, що важка праця та мотивація можуть привести до великих досягнень. І це тільки початок його життєвого шляху.