Музеї відіграють важливу роль у збереженні культурної та історичної спадщини, освіти, розвитку науки та мистецтва. Вони є не просто місцем збереження експонатів, а й центрами, що формують світогляд суспільства. У Гадячі таким центом є Гадяцький історико-краєзнавчий музей, фонди якого зберігають тисячі експонатів. Ми, журналістки Гадяч.City, хочемо, щоб про наш музей знали не лише у громаді чи області, а й усій Україні.
Тому разом із музейними працівниками ми започатковуємо особливий проєкт, через який покажемо, якою може бути наша історія та культура.
В українській народній традиції прикраси завжди відігравали неабияку роль. За ними легко можна було довідатися і про соціальний, і про матеріальний стан, і про вік їхньої власниці. Знані усіма коралі, баламути, пацьорки чи дукачі ще й ставали багатьом у нагоді у найскрутніші часи: за них можна було і хату відбудувати, і від голоду врятуватися.
Та наші красуні мали ще один вид прикрас, що попри свою популярність від кінця ХІХ до середини ХХ століття, незаслужено були забуті на кілька десятиліть. Це лускавки, які для багатьох сімей стали єдиною оздобою, що залишилася в родині після розкуркулення та Голодомору.
Українські жінки полюбили таку прикрасу за ефектний вигляд і дуже демократичну ціну. Власне, цим лускавки і спричинили справжню «прикрасну» революцію. На одну низку одягали намистини різних кольорів, форм і розмірів. Окремі із них навіть використовували для оздоби вінків.
Але для багатьох «надуванці» – просто ялинкові прикраси 50-х років. У мережі побутує думка, що намисто на ялинці з’явилося через втрату традицій унаслідок радянської окупації. Але чи так це? В експозиції Гадяцького історико-краєзнавчого музею представлені лускавки, як елемент дівочого святкового костюма початку ХХ століття.
А у виставковій залі музею продовжує діяти виставка «Світ ялинкових прикрас», де також представлені скляні намиста, якими декорували ялинки. І тут мовиться про відмінності між лускавками та «бусами на йолку», про роль японських туристів і німецьких полонених у розвитку склодувної справи за совєтів.
Заінтригували? Тож завітайте до Гадяцького історико-краєзнавчого музею. Телефон для довідок 053 54 3 10 01.
Текст підготувала Катерина Стромило, молодша наукова співробітниця Гадяцького історико-краєзнавчого музею.
