Стрибали через багаття та вшановували померлих. Як святкували Веселову ніч наші предки

Стрибали через багаття та вшановували померлих. Як святкували Веселову ніч наші предки

ілюстративне фото pinterest

З 31 жовтня на перше листопада нині святкують Геловін — іноземне свято. Деякі люди досить негативно ставляться до цього свята. Однак в нашій культурі був аналог цього свята. Його також відмічали у ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Називалося свято – "Велесова ніч". Існувало це свято ще з дохристиянських часів.

День Усіх Святих: християнське свято чи язичницький культ?

Офіційно День Усіх Святих католицька церква відзначає 1 листопада. За церковним уставом це свято має найвищий ранг поряд із такими великими християнськими святами як Різдво та Великдень. В цей день у церквах та костелах правлять святкову літургію.

Історія свята сягає VI ст. н.е., тобто ще часів раннього християнства. Спочатку День Усіх Святих відзначали 13 травня. Саме в цей день у 609 році папа Римський Боніфацій IV за згодою візантійського імператора Фоки освятив колишній Пантеон (язичницький храм) Юпітера, Венери та Марса і перейменував його на храм Діви Марії та усіх мучеників. Однак у VIII ст. вшанування Всіх Святих перенесли на 1 листопада, коли папа Григорій III освятив на честь Усіх Святих одну з капел собору святого Петра у Ватикані – найбільшої християнської церкви у світі.

BG Image

Собор святого Петра у Ватикані

Популяризація свята в Україні розпочалася у 2019 році, коли Велесову ніч стали ототожнювати з Гелловін. Проте можна вважати, що з-за кордону до нас прийшла тільки назва. Адже день усіх померлих наші пращури також відзначали віддавна. Звичай пошанування померлих існував у наших предків ще за часів вірування у богів і звався Велесовою ніччю (на честь одного з давніх, так званих «язичницьких», божеств).

Український Гелловін: як святкували Веселову ніч наші предки

BG Image

Відзначали Велесову ніч із 31 жовтня на 1 листопада, коли, як вірилось, душі усіх померлих верталися на землю. У цей день було заведено згадувати про своїх померлих родичів добрими словами. Ставили свічку, щоб їхня душа знайшла дорогу додому. А ще – залишали надворі чи на підвіконні частування для потойбічних гостей. Найбільшою вдачею вважали побачити в цю ніч у сні когось із померлих родичів.

А ще у наших пращурів була традиція в цю ніч запалювати багаття у найвищій точці городу і стрибати через нього. Це символізувало очищення тіла і духу від злих сил.

Русалки, скарбники, домовики: містичні духи у яких вірили наші пращури

BGImage

Домовик

Наші пращури вірили, що домовик є в кожній оселі. Домовик сприяє господареві, пильнує хату. Вночі будить, як трапиться пожежа, а чи залізе злодій. Коли ж домовичок розсерджений він відчиняє вікна і двері, турляє посуд. Щипає, тривожить сонних господарів.

BGImage

Дворовик

Дворовик був підвладний домовикові, допомагав йому і слухався у всьому. Та все ж він був більшим халамидником і штукарем, міг утнути таких капостей, що господарі за голови хапалися.

BGImage

Злидні

Вважалося, в будинку в якому оселяться злидні там біда і нестатки надовго. Злидні за собою ще й лихо можуть привезти. На Гадяччині можна почути приказки: "Прикликати злидні не штука, та вигнати – мука". За переказами у справжніх господарів, злидні не поселяться. Живуть вони там, де немає роботи, де господарі не дбають про добробут та достаток.

BGImage

Скарбник

Наші пращури вірили, що міфологічне уособлення нечистого духа Скарбник оберігає скраби свого господаря, затримує злодія і віддає його на поталу хазяїну, допомагає тому протягом життя.

BGImage

Лісовик

Лісовий дух, господар лісу, який живе на густих деревах, або в дуплах сухих дерев. Перед людиною лісовик з'являється у вигляді звіра, або знайомого чоловіка, заманює в хащу і водить по лісу. І щоб втекти від лісовика потрібно було одягнути свою одежину навиворіт, або ж голосно заверещати. Пращури вірили, що лісовик водить не тільки неуважних, а карає тих, хто полюбляє лайку та прокльони.

BGImage

Водяник

Водяник живе у кожній водоймі. Наші пращури вважали, що особливо берегтися водяника мають ті, хто купаються після заходу сонця. Першими жертвами водяного господаря є п'яниці.

Мельники й рибалки задобрювали водяників, кидаючи йому хліб, варену рибу, грудкову сіль. Поки водяник сіль лиже, рибалки рибу ловлять. На свята задобрювали водяника горілкою.

BGImage

Жировик (лизень)

Пращури вірили, що дух живе в домі господаря й наділяє дім достатком та добром. А ще його називають лизнем. Він одна з іпостасей домовика. Також полюбляє бешкетувати.

BGImage

Польовик

Живуть польовики по степах, полях, ярах, ямах. Наші пращури вірили, що польовик творить добро. Як дитя заблукає у високих травах, то він виведе на стежину. Працьовитому господареві жито збереже від граду, дощ у жнива від нивки відведе. На зиму провалюється господар полів у яму і спить там до ранньої весни.

BGImage

Блуд

Вірили й в міфічного персонажа. Блуд – різновид нечистої сили. За переказом, він літає низько над землею і шкодить людям.

BGImage

Зимник (Зюзя)

Дід невеличкого зросту, з білим, як сніг волоссям і довгою сивою бородою, простоволосий, босий, у теплому одязі, в руках тримає залізну булаву. Живе в лісі, а якщо заходить в село – чекай жорстоких морозів.

BGImage

Болотяник

Дух болота, який живе в у глибині трясовини в кам'яниці й підтримує там лад. Пращури вірили, що перекидається болотяник ченцем, виходить до подорожнього та заманює його в болото. Лякає людей та скотину. А ще вірили, якщо сидить у багні й видуває повітря, плямкає – то болотяний газ виходить.

BGImage

Русалки

За уявленнями наших пращурів, русалками ставали молоді дівчата, які втопилися. Вважали, що русалки гарні з лиця, з русими або зеленими косами з осоки, зеленими або чорними очима.

Вірили, якщо хвиля на воді, то танцюють русалки, якщо шум хвилі, то пісні співають.

Як святкують Гелловін гадячани

Нині Гелловін асоціюють з Ніччю усіх святих. Хоча насправді це ніч усіх мертвих: цих змін, ймовірно, назва давнього свята зазнала вже у християнські часи. І це зумовлено тим, що «язичники» не боялися смерті й зустрічали її спокійно, тоді як у християнських традиціях свято на честь мерців сприймалося з острахом, а спілкування з потойбічним світом засуджували. Тому з часом традиції й назва видозмінилися.

Хелловін святкують по інакшому. Ще до початку повномасштабної війни гадячани активно долучалися до святкування Гелловіну. А кіноконцертний зал "Дружба" проводив тематичні вечірки, запальні танці та різноманітні конкурси.

А будівельний супермаркет "Молоток" проводив конкурс на найкращий або найбільший гарбуз. Приз був – 4 відер шоколадних цукерок. Гадячани активно брали участь.

Також для малечі свято Гелловіна проводили на базі ДНЗ "Гадяцьке ВПАУ".