Нині суспільство розділилося на тих, хто воює на фізичному фронті та тих, хто наближає перемогу України в тилу різними способами. Але все ж, у громадян виникає питання: як спілкуватися з військовими сьогодні?
Що можна казати, а що говорити не варто? Вести діалог, враховуючи обставини війни, чи так, ніби нічого не сталося і перед тобою все та ж сама людина? Як підтримати, якщо людина — на відстані, або як говорити, коли військовий чи військова повернулися додому?
Нюансів багато, тож як спілкуватися із захисниками й захисницями так, щоб не зашкодити та зберегти стосунки розповідає клінічний психолог Євгенія Бойдаріко.
Табу у спілкуванні з військовими та ветеранами
– Майже у кожній українській родині зараз є військовослужбовець, навіть якщо його немає у вашій родині, то він точно є серед ваших близьких, знайомих, друзів. Безперечно, ми всі чекаємо їх повернення додому, проте чекати замало маємо ще готуватися: вчитися вибудовувати правильну комунікацію аби зробити їхнє повернення додому максимально м'яким та комфортним для обох сторін, – говорить Євгенія Бойдаріко.
Психологиня каже, що спочатку ми повинні усвідомити, що є особисті кордони та військова таємниця. І перед тим як поставити будь-яке питання захиснику маємо поставити себе на його місце та подумати чи було б це питання прийнятним для нас, і лише потім його задавати.
Якщо вже говорити про табу, то найперше чого треба уникати – це розпитування про події на фронті. Не потрібно ставити питань, які можуть бути некоректними. Чимало людей усвідомлюють недоречність, але продовжують це робити. Серед питань-табу:
- "Чого ти туди пішов?"
- "Ти вбивав?"
- "Що ти відчував в ці моменти?"
- "Розкажи як це було"
Також краще не запитуватися про плани та про успіхи ЗСУ, щоб не нашкодити безпеці наших бійців.
Друге, чого варто уникати, так це тема фінансів. Євгенія Бойдаріко каже, що рахувати чужі кошти – це некоректно, навіть у цивільному житті, що вже говорити про військових, які ризикують щодня:
– Повірте жодні кошти не компенсують здоров'я і тим паче життя.
За словами психологині, підходити до захисника з відчуттям провини чи жалю не варто. "Якщо у вас буде біль в очах – не треба. З подякою – так", – відзначає вона.
Також краще уникати фраз "Я тебе розумію", бо щоб зрозуміти потрібно пройти той самий шлях, отримати той досвід, який отримали захисники. Тому ця фраза може сприйматися дещо нещиро і навіть, як знецінення досвіду отриманого військовим.
– І головне – уникайте токсичного позитиву. Не варто говорити захисникам: "Все буде добре", "Не переймайся", "Життя попереду", "Все налагодиться". Ми не знаємо як буде, тим паче в умовах війни. Ми не можемо просто знати, тому інколи краще побути просто з людиною поруч в тому стані, в якому він є. Краще не запитати ніж запитати зайвого, – підсумовує Євгенія Бойдаріко.
- Читайте актуальні новини від Гадяч.City у Telegram-каналі.
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Гадяч.City у Facebook.
- Ми також є в Instagram.
- А ще дивіться улюблені інтерв'ю та опитування в TikTok й в YouTube.
