24 лютого виповнився рік як в Україні розпочалося повномасштабне вторгнення дев’ятирічної російсько-української війни. Рятуючись від бойових дій, біженцями стали тисячі українців. Родина Лілії та Володимира Ленців із Гадяча протрималася в Україні до вересня, але змушена була виїхати до Норвегії разом із чотирма синами — 14-річним Романом, чотирирічними Ярославом і Святославом і Данилком, якому на момент переїзду було лише пів року. Як зараз живе родина гадячан, чим особливе життя у Норвегії та чи панує родина повертатися до України родину Ленців розпитала журналістка Гадяч.City
Фіорди, Північне сяйво і Норвезьке море
Адміністративний поділ Норвегії дуже схожий на український. Норвегія це 5 основних регіонів, 11 фюльке — районів, куди входять 356 комун. У вересні 2022 року родина Ленців — мама Лілія, тато Володимир та четверо їхніх синів переїхала до комуни Сьомна, що знаходиться у фюльке Нурланн і розташовується на березі Норвезького моря.
Із Лілією Ленець ми спілкуємося у Google Meet. Позад неї вікно без будь-яких штор чи фіранок. Лілія пояснює: вони живуть за Полярним колом, тому у норвезьких будинках не зведено прикрашати вікна зайвими тканинами, аби у приміщенні було більше світла. Світловий день у Норвегії може тривати лише кілька годин, а ось влітку, навпаки, короткі ночі, які називають ще «білими».
Фото: Фейсбук-сторінка Лілії Ленець
Ще одним природним сюрпризом для родини стали сильні вітри — восени і взимку низькі фронти Атлантики підсилюють їх, тому сила вітрів може бути така, що важко навіть відчинити двері.
— Якби в Україні такий дмухнув, мабуть, довелося рік все відбудовувати, говорить Лілія.
Проте клімат у Сьомні теплий і майже нагадує український — завдяки теплій атлантичній течії Гольфстрім.
А ще Лілія із захватом розповідає про Північне сяйво, про яке більшість із нас могли прочитати у казках чи бачити у тревел-блогах. Ось лише милуватися ним і красою місцевих фіордів змусила війна.
Приїхали у Норвегію із двома валізами
Коли почалося повномасштабне вторгнення Лілія була вагітною їхнім найменшим сином Данилом. Хлопчик народився у березні і став одним із тисяч маленьких українців якому «пощастило» стати дитиною війни. Постійні ракетні обстріли щоразу змушували задумуватися Лілію та Володимира про безпечне майбутнє їхніх дітей. Чотирирічні малюки Ярослав і Святослав двічі спустилися у сховище у дитсадку, захворіли і більше не відвідували садочок. Тому Лілія і Володимир вирішили рятувати дітей від війни.
Увесь серпень вони обговорювали виїзд із України. До вересня 2022 року родина жодного разу не виїздила за кордон і тому, говорить Лілія, вони довго морально готувалися.
Зупинилися на Норвегії тому, що колеги Лілії із Гадяча виїхали у цю країну і вони вже знали підводні камені переїзду в цю країну.
— Спочатку у нас була думка виїхати у Польщу, але нам сказали, що сенсу їхати туди вже немає, адже там і так чимало наших біженців, відмовилися від варіанту і Німеччини, говорить Лілія Ленець.
За словами жінки, у Норвегію вони поїхали лише із двома валізами і чотирма дітьми майже в нікуди — тут жили лише колеги Лілії по роботі, які й консультували щодо їхнього виїзду.
Українці у Норвегії підтримують свою країну і річницю повномасштабного вторгнення. Фото: Фейсбук-сторінка Лілії Ленець.
Знаєш мову — маєш роботу
За словами Лілії Ленець, зараз вони знаходяться під колективним захистом Норвегії, який передбачає медичне обслуговування, працевлаштування, освіту, соціальну підтримку та відвідування курсів із вивчення норвезької мови. Лілія розповідає, що вони двічі на тиждень відвідують мовне кафе у комуні, де за кавою біженці (із різних країн світу) знайомляться із культурою країни та вивчають мову. Норвезька складна, тож за словами жінки вже на слух її розуміють, але говорити ще важко.
По приїзду у Норвегію місточком між норвежцями і родиною Ленців став їхній 14-річний син Роман. Ще у Гадячі йому дали хорошу базу англійської мови. Одразу по приїзду Роман почав вивчати норвезьку мову онлайн. Зі своєю викладачкою він спілкується норвезькою, польською та англійською.
Про родину Ленців писала місцева преса Фото: www.banett.no
— Зараз у нього помічниця українка і вона нам говорить, що наш Рома вчить норвежців української, — сміється Лілія. — А наш менший Ярослав колись запитував: коли дітки у садочку заговорять українською. У них вихователька із Непалу, колись забирали дітей, то побачили, що вони щось їй на українській розповідають, вона їм по своєму, так одне одного і розуміють.
Без вивчення мови у Норвегії неможливо влаштуватися на роботу. Лілія може працювати онлайн, адже залишилася працювати в українській компанії фінансовою консультанткою. А ось Володимиру, який у Гадячі працював інженером з інтернет-мереж, потрібно дочекатися, коли звільниться місце на спеціальних мовних курсах, які тривають пів року (черга на них у Норвегії цілком звичне явище), і лише після них він зможе влаштуватися на роботу.
Тож фінансове забезпечення родини — це соціальна допомога, яку платить біженцям держава. Але життя у Норвегії дороге. За словами Лілії, щоб нормально жити у Норвегії потрібно не менше 200 тисяч гривень на наші гроші. Найбільша стаття витрат — це харчі. Так, найбільше коштують овочі і фрукти — через клімат у Норвегії розвинене рослинництво і скотарство, а ось свіжі овочі і фрукти завозять із теплих країн. До прикладу, один огірок може коштувати 2,5 євро — а це близько сотні гривень. Чимало доводиться витрачати і на одяг для дітей, які підростають.
Чого треба українцям повчитися у норвежців
Норвежці дуже прихильні до українців. Лілія Ленець говорить, що нам ще потрібно у них повчитися ощадливості, любові до своєї держави та поводженні зі сміттям: Норвегія зробила усе, щоб бути чистою, тому у комуні видають не лише баки для сортування сміття, а й спеціальні пакетики.
Норвежці дуже трепетно ставляться до дітей, на них заборонено кричати. Але якби українська мама прийшла у норвезький дитячий садочок була б дуже здивована, коли б побачила, що діти у садочках увесь час перебувають на подвір’ї: і в дощ, і в сніг.
— Не виходять хіба коли вітер кілометрів сто за годину, — усміхається Лілія.
І зазначає, що такий підхід дійсно діє — за всю зиму діти хворіли лише раз.
У норвезьких садочках діти увесь час перебувають на вулиці у будь-яку погоду. Фото: Фейсбук-сторінка Гадяч.City
***
В Україні у Лілії та Володимира залишилися ще двоє дітей, але їм обом вже за двадцять, донька має свою сім’ю.
— Ми щодня говоримо із ними. Колись донька трішки, мабуть, забула, запитала мене коли у нас комендантська година. Посміялися. Але у нас все світиться, вуличне освітлення, біля будинків ліхтарі, а тоді згадуєш, яка зараз темнота в тебе вдома і стикається серце,— говорить Лілія.
Родина Ленців має колективний захист на рік. Його можна продовжити. Але Лілія говорить, що вони мріють повернутися додому.
— Якби ж не війна, ми б і не їхали у Норвегію, — підсумовує Лілія.
