Восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив діяльність Партії регіонів, пише Гадяч.City, а майно, яке було у власності передати у власність держави.
У чому суть
21 лютого 2022 року стало відомо, що нарешті, через 9 років після подій на Майдані, а до того із 2010 року — праці в інтересах росії, в Україні заборонили діяльність Партії регіонів.
Друга спроба заборонити партію стала вдалою. Тому що ще у вересні 2017 року Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження щодо заборони діяльності «Партії регіонів». Утім, у квітні 2018-го суд закрив це провадження, оскільки громадська організація, яка його ініціювала, відкликала заяву.
Діяльність партії заборонив Восьмий апеляційний адміністративний суд за позовом Міністерства юстиції. На сайті Офісу прокурора йдеться, що досудове розслідування у яких здійснювалося Службою безпеки України та Державним бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.
Тепер всі структурні утворення, тобто обласні, районні, міські, осередки мають передати майно, кошти та інші активи партії у власність держави.
Що таке Партія регіонів
Партія регіонів утворилася ще у 1997 році як Партія регіонального відродження України. У 2000 році партії «Партія регіонального відродження України», «Партія солідарності України», «Партія праці», «Всеукраїнська партія пенсіонерів» і партія «За красиву Україну» об'єдналися в Партію регіонального відродження «Трудова солідарність України», яку на позачерговому з’їзді перейменували на Партію регіонів.
Депутати-регіонали (різних рівнів) у листопаді 2004 року у відповідь на Помаранчеву революцію хотіли створити Автономну Південно-Східну Українську республіку із центром у Сєвєродонецьку. "республіка" мала об’єднати Одеську, Миколаївську, Херсонську, Донецьку, Луганську, Харківську, Запорізьку, Дніпропетровську області. Це саме ті області, які росія до певного часу вважала "ісконно русскімі"(тепер росія вважає, що України взагалі не існувало).
За цей акт сепаратизму ніхто не поніс відповідальності, хоча Генпрокуратура і порушила кримінальне провадження за фактом спроби захоплення державної влади. Цікаво, що на цьому з’їзді були присутні і представники Полтавщини. Зокрема, інформацію про присутність полтавців на з’їзді Партії регіонів згадується у двох російських джерелах. Окрім українських делегатів у роботі з'їзду брали участь мер Москви Юрій Лужков.
Партія регіонів наприкінці 2013-початку 2014 року збирала Антимайдан, куди звозили адмінресурс із усієї країни.
Це фото видалене на самому сайті, але залишилося у вебархіві. Фото: www.bbc.com
Після 2014 року на уламках партії колишні регіонали створили "Опозиційний блок", який теж був відверто проросійським.
А що із гадяцькими та полтавськими регіоналами
На порталі YouControl ще й досі є відомості про "Гадяцьку районну організацію "Партії регіонів". Її заснували у жовтні 2001 року і вона перебуває у стані припинення із кінця грудня 2016 року.
Серед засновників "районки" став Володимир Беседа, який обіймав посаду голови Гадяцької райдержадміністрації із листопада 2004-го по березень 2005-го року, а коли регіонали знову прийшли в країні до влади — із квітня 2010-го року по лютий 2014-го року
Після 2014 року Володимир Беседа зовсім зник із медійного радара, хоча за свого правління постійно з’являвся на сторінках місцевого видання "Гадяцький вісник", який гадяцькі регіонали використовували як медійний ресурс. Хоча у 2019 році у Володимира Беседи була спроба повернутися до влади: він балотувався на посаду Великобудищанського сільського голови, проте жителі сіл, які увійшли до Великобудищанської громади, вибрали головою Віталія Луценка.
Крім того, засновниками районної організації ПР стали Олег Виноградов, який тривалий час обіймав посаду Сарського сільского голови, Анатолій Цимбал, тодішній голова Гадяцької районної ради (на момент створення парторганізації), Віктор Ілляшенко, Василь Чайка, Василь Гресь, Григорій Рижевський, Іван Кудінов та Сергій Пізніченко.
Коли у 2012 році партія "Сильна Україна" злилася із Партією регіонів, відбулися зміни і гадяцькій ПР: Зокрема, її членом став Віктор Оробей, який нині є депутатом Гадяцької міської ради, а до того у 2015 році його разом із Анатолієм Цимбалом і Олександром Міняйлом (голова районної ради у 2010-2014 роках) обрали депутатами Гадяцької районної ради.
Ліквідатором Гадяцької районної організації ПР є Євгеній Глазко, який у 2015 році також балотувався і до Полтавської обласної ради, і до Полтавської міської ради, але вже від Опоблоку. Ми намагалися знайти Євгенія Глазка, який є ліквідатором не лише Гадяцького осередку, а й Котелевського та Шишацького. Ймовірно, він зараз керує підприємством, яке займається виготовленням олії та зареєстроване в одному зі смт Полтавщини. Ми намагалися зв'язатися із паном Євгенієм, аби дізнатися, що ж сталося із майном, якщо таке було, Гадяцького партійного осередку, але виявилося, що номер підприємства недійсний, хоча зареєстроване не так давно — влітку 2022 року.
Що цікаво, Полтавська обласна організація Партії регіонів, за даними порталу YouControl ще й досі... діє та не перебуває у процесі припинення.
У 2016 році керувати парторганізацією став Михайло Гришин (ноунейм, якого ми також не знайшли), який замінив на цій посаді Олександра Удовіченка, голову Полтавської ОДА при регіоналах. За даними YouControl, у 2014 році Удовіченко став одним із засновників громадської організації "Рідне місто, Рідний край", а у 2018 році його переобрали головою Полтавського осередку Національного спортивного комітету.
А ось заступник Олександра Удовіченка — Валерій Пархоменко нині працює першим заступником полтавського міського голови Олександра Мамая.
Влітку 2022 року у російських пабліках завірусилося відеозвернення Валерія Пархоменка до Дня пам’яті і примирення, записане ще у 2021 році, де посадовець зазначає, що німецько-фашистським окупантам (формулювання, яке використовували за радянського союзу, хоча фашистів не було на територіях, які раніше входили до складу радянського союзу) допомагали місцеві нацисти, так звані поліцаї. росіяни використали це відео із тезою, що полтавська влада визнала, що у роки Другої світової війни "українські нацисти чинили геноцид українського населення". Нині відео вже видалили, але його можна знайти, як і повідомлення росіян.
А Пархоменко зокрема сказав:
"Поруч зі мною могли іти діти, внуки чи правнуки тих людей, яких знищили німецько-фашистські окупанти разом з українськими нацистами, поліціями, у 1943 році, коли радянська влада визволяла місто Полтаву".
А ось про Івана Момота, який очолював Полтавську обласну раду у 2010-початку 2014 року, відомостей досить мало. На YouControl ідеться, що він є засновником благодійної організації "Фонд підтримки громадських ініціатив "Єдність". Юридична адреса фонду збігається із адресою полтавського видавництва "АСМІ", одним із засновників якого є Андрій Момот. Ймовірно, це син Івана Момота.
Як передаватимуть майно заборонених політичних партій
Після 2014 року члени Партії повиходили із її лав і постає питання, як держава буде повертати її майно у власність держави.
Виявляється, у 2022 році Кабінет Міністрів вже затвердив порядок переходу в державну власність майна заборонених судом політичних партій.
Як зазначається, порядком пропонується передбачити, що після набрання законної сили рішення суду про заборону політичної партії та передання майна політичної партії у власність держави Мін’юст вживає заходів щодо розшуку майна політичної партії і залучає державні органи, зокрема АРМА, а також органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності з метою надання Міністерству юстиції інформації щодо майна політичної партії.
За результатами заходів щодо розшуку майна політичної партії Мін’юст складає та затверджує перелік майна політичної партії, переданого у власність держави.
