При розірванні шлюбу доводиться пережити безліч складних моментів. До таких належить і розподіл майна – кому дістануться квадратні метри та інше при розлученні.
Що підлягає розподілу, а яке майно при розлученні не ділитися. На ці та інші питання Гадяч.City розповіли фахівці сектору "Гадяцьке бюро правової допомоги".
Поділ майна під час розлучення
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Подружжя має право розділити майно за взаємною згодою.
Якщо це стосується нерухомого майна, то укладається договір про поділ.
Можливим є також укладення договору про виділ в натурі нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя.
Обов’язковою умовою укладення вищезгаданих договорів є нотаріальне посвідчення.
У випадках недосягнення згоди між подружжям шляхом переговорів, питання поділу майна вирішують у судовому порядку. Окрім цього законодавець захищає право особистої приватної власності.
Яке майно не відноситься до спільного майна подружжя?
Дане питання регулює глава 7 Сімейного кодексу України. Так статтею 57 цього Кодексу визначено, що особистою приватною власністю дружини/чоловіка є:
- майно, набуте нею/ним до шлюбу;
- майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
- майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто;
- житло, набуте нею/ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду;
- земельна ділянка, набута нею/ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її/його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної й комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані внаслідок спільних коштів подружжя. Особистою приватною власністю дружини/чоловіка є премії, нагороди, які вона/він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.
Особистою приватною власністю дружини/чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй/йому належала, а також як відшкодування завданої їй/йому моральної шкоди.
Особистою приватною власністю дружини/чоловіка є страхові суми, одержані нею/ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися коштом, що були особистою приватною власністю кожного з них.
Суд може визнати особистою приватною власністю дружини/чоловіка майно, набуте нею/ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Також звертаємо увагу, що позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється від дня, коли один зі співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Гадяцьке бюро правової допомоги
Нагадуємо, якщо маєте питання правового характеру, звертайтеся до фахівців сектору «Гадяцьке бюро правової допомоги» за адресою: Гадяч, вул. Шевченка, 5 або за телефоном: (05354) 3 25 05.
Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безплатний).
Крім того, отримати правову допомогу можна дистанційно:
- скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право»;
- у месенджерах Телеграм та Вайбер;
- у кабінеті клієнта на сайті системи БПД;
- правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid.
