Вчинення кримінального правопорушення під примусом: Гадяцьке бюро правової допомоги інформує

Гадяч.City

12 червня 2022 10:00

Під час війни в Україні окупанти нерідко утримують людей в нелюдських умовах, катують, змушують “зізнаватися” у своїй “помилковій” підтримці України, обіцяти співпрацювати з окупаційною владою та вчиняти злочини проти держави.

Якщо такі дії (бездіяльність) були вчинені під впливом фізичного або психічного примусу, українське законодавство передбачає можливість звільнення особи від покарання за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам.

Про особливості відповідальності за вчинення злочину під фізичним або психологічним примусом розповідають фахівці Гадяцького бюро правової допомоги, передає Гадяч.City.

Відповідно до статті 40 Кримінального кодексу України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу, яка передбачає виключення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення у стані крайньої необхідності.

Адже, так само не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обставині не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода. Отож, зауважимо прив’язку законодавця до співмірності відвернутої шкоди та заподіяної.

Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці

Попри подібність цих двох обставин, що виключають злочинність діяння, а отже і притягнення до кримінальної відповідальності, між ними існує суттєва відмінність — примус передбачає цілковите позбавлення особи можливості керувати своїми вчинками, тобто обирати ту чи іншу модель поведінки з-поміж декількох можливих через усвідомлення невідворотного настання для особи негативних наслідків, якщо дія чи бездіяльність не буде вчинена. Ще однією відмінністю між цими обставинами, що виключають злочинність діяння, слід вважати також те, що випадку існування примусу не має правового значення розмір заподіяної шкоди вчиненими особою діями, адже як уже було зазначено важливим є лише факт повного пригнічення волі особи.

Названа вище стаття 40 Кримінального кодексу України охоплює не лише фізичний примус — тортури, тілесні ушкодження, катування, а й психологічний — коли особа за допомогою моральних страждань, наприклад (маніпуляцій з викликаними в особи емоціями страху за власне життя і здоров’я, життя і здоров’я рідних чи близьких, жалю, зневірою) примушується до вчинення дій, які заборонені законом і які особа не бажає виконувати та нізащо б не вчинила за відсутності фактору, який «тисне» на неї. Грань у цій ситуації є досить «тонкою», адже питання про наявність чи відсутність обставини, що виключає злочинність діяння, перевіряється у кожному конкретному випадку в ході проведення у встановленому законом порядку перевірки виявленої інформації щодо можливих неправомірних дій особи чи досудового розслідування у кримінальному провадженні, якщо таке розпочато.

Бажаним є наявність доказів існування примусу до вчинення дій, які можуть бути визнані протиправними та надання їх компетентним органам у ході перевірки для оцінки та прийняття відповідного процесуального рішення

Нагадуємо, що скористатися своїм правом на безоплатну правову допомогу громадяни можуть звернувшись до сектору «Гадяцьке бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Гадяч, вул. Шевченка, 5 або за телефоном (05354) 3-25-05.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безплатний).

Крім того, отримати правову допомогу можна дистанційно:

скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право»;
у месенджерах Телеграм та Вайбер;
у кабінеті клієнта на сайті системи БПД;
правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid.