Наприкінці серпня 2022 року Збройні сили України оголосили про контрнаступ на півдні України. Починаючи із жовтня українські військові чи не щодня звільняли села Херсонщини і Миколаївщини від російської окупації. Після того як території розмінують і обстежать, туди приходять енергетики і газовики. Одним із тих підприємств, що повертає жителям Херсонщини газопостачання, є «Гадячгаз», що на Полтавщині. Ремонті бригади підприємства працюють на звільнених територіях вже два місяці.
Автомобіль рухається — значить, усе добре
Посадовими обов’язками Юлії Щіпонікової, начальниці дільниці будівельно-монтажних робіт "Гадячгазу" передбачено видача виробничих завдань та їх подальший контроль виконання підлеглими працівниками, перевірка результатів якості роботи та багато інших обов'язки пов'язаних з будівництвом газорозподільних мереж і об'єктів. Але крім цього, їй додалася ще одна робота — вболівати за своїх працівників. У колективі її називають матусею хлопців із бригад, які їдуть на Херсонщину відновлювати газову інфраструктуру на деокупованих територіях.
Юлія розповідає, що кожен день, доки їхні працівники відновлюють газорозподільну інфраструктуру, проходить у хвилюванні. Адже протягом дня із ними немає зв’язку. Лише ввечері, коли бригада повертається на базу – у населений пункт що розташований поряд, де є усі комунікації, вони можуть зв’язатися із рідними і також повідомити керівництву, що робота виконана і все добре.
— Одне що нам додає впевненості під час робочого дня і що все в них добре — це установлена система GPS на автомобілі. Тож коли ми бачимо рух автомобіля від будинку до наступного будинку, то розуміємо, що наші хлопці продовжують працювати, — додає Анатолій Довгаль, заступник голови правління-головний інженер ПрАТ «Гадячгаз».
На Херсонщині найбільше поруйнована газороздільна інфраструктура
Перша бригада від «Гадячгазу» поїхала на Херсонщину вже наприкінці жовтня. Тут, а також в інших південних областях України, що були чи перебувають під тимчасовою окупацією росіян, газорозподільна інфраструктура найбільше поруйнована.
Анатолій Довгаль розповідає, що Херсонщина і Миколаївщина — області України, які почали газифікувати трішки пізніше. Якщо на Полтавщині, Сумщині, Харківщині газифіковано понад 95% населених пунктів, то у цих областях — на 60 - 70 відсотків. А все тому що у центрі країни газифікацію розпочали ще у 60-х роках минулого століття. Тоді як на Херсонщині газ в оселі почали підводити лише з 80-90 років.
Інфраструктура міст і сіл вже була сформована, тому щоб не порушувати її, не шкодити дорожні покриття й тротуари, більшість газопроводів на Херсонщині будували надземними (тоді як на тій же Полтавщині вся система газопроводів буквально «зарита» у землю). Вони ж найбільше і постраждали від російських снарядів.
— Уявіть, яка була щільність обстрілів, якщо невеликого діаметра трубу посікло осколками,– говорить Анатолій Довгаль.
Обладнання доводиться везти із Полтавщини
Ремонтна бригада, яка їде на Херсонщину — це водій, слюсар і зварювальник. Ремонтники проводять ремонтні роботи на газопроводах, усувають дефекти, витоки газу, приєднують об’єкти газопостачання до системи, а також встановлюють та замінюють газове обладнання тощо та проводять реконструкцію систем газопостачання тощо.
Зазвичай у ремонтних бригад гаряча пора – це весняно-літній період. Але на жаль цей рік для всіх українців суцільний гарячий. Тому знаючи та розуміючи складність життя в окупації, недостатність у АТ “Херсонгаз” необхідного технічного та людського ресурсу для відновлення розподілу природного газу на звільнених територіях до настання холодів, ПрАТ “Гадячгаз” запропонував свою допомогу.
На початку нашим працівникам вдавалося виконувати великі обсяги роботи – на півдні довше трималася тепла погода. Зараз через погодні умови така робота трішки затягується. Крім того, працювати доводиться лише до комендантської години, щоб була змога повернутися на базу розташування. Зазначений населений пункт знаходиться доволі близько до лінії фронту, чути звуки боїв, тому залишається велика небезпека обстрілів. Так хлопці стараються засвітла виконати план на день. Як говорить Анатолій Довгаль, вранці надягли захисні маски, увечері зняли.
Працюють бригади за таким графіком: два тижні одна працює на Херсонщині одна вдома, щопонеділка зазвичай відбувається ротація і бригада повертається на Полтавщину. Натомість на Херсонщину їде бригада, що працювала вдома. Практично для працівників нічого не змінюється: робота залишається та ж, але локація інша. Хоча як зазначає Анатолій Довгаль, людей відпустили тільки тоді, коли їм підтвердили, що територію обстежили сапери.
— Щодо роботи ми давали своїм працівникам вибір. Всі розуміють, де потрібно було б працювати, — зазначає Анатолій Довгаль.
Перший виїзд був ще 28 жовтня і вже 2 місяці ремонтні бригади працюють лише в одному «квадраті» — через масштабні руйнування. Живуть ремонтники в одному населеному пункті, а на роботу їдуть на деокуповану територію. Із собою на Херсонщину із Гадяча доводиться везти усі необхідні матеріали та обладнання для виконання робіт – зварювальне обладнання працює від бензогенераторів, оскільки там поки що немає електрики.
Росіяни навмисне руйнували газороздільну інфраструктуру
Газ у домівки херсонців повертають зварювальники Віталій Шимка та Роман Басараб, слюсарі Петро Кісса та Олексій Соболь. Петро Кісса вже два роки працює у «Гадячгазі» слюсарем. Говорить, що перш ніж їхати на Херсонщину, порадився із дружиною.
— На диво, вона сприйняла все спокійно, сказала лише, щоб добре дивився під ноги, — говорить усміхаючись Петро.
Чоловік розповідає, роботи дуже багато, адже газопроводи буквально зрешечені осколками. Крім того, поруйновані стійки, які їх підтримували. Їх теж потрібно відновлювати. А це ще один великий пласт роботи.
— А буває, що й відновлювати нічого: просто немає будинку. Немає будинку, нічого й відновлювати, – говорить Петро. — Тому ми заварюємо труби, а газопостачання повернуть, коли відбудують домогосподарство та родина повернеться додому.
Крім того, що снаряди розривали газопроводи, загарбники навмисне їх руйнували, наприклад, бронетехнікою переїжджали їх чи заїжджаючи у двір просто зносили труби, паркан та ворота. Окупанти виїжджали у поле, обстрілювали населений пункт, а потім говорили людям, що це їх обстрілюють українські військові.
Петро Кісса згадує: зустрічають їх без квітів, але як своїх:
— Поки ми працювали на подвір’ї одного дідуся, він нам посмажив на буржуйці картоплю, – розповідає чоловік.
Доки гадячани будуть працювати на Херсонщині
– Там працюють не лише гадячани, а й представники інших підприємств, тому що роботи там багато і кінцевої дати, коли нам скажуть, що роботи завершені ще немає. Постійно знаходять руйнування, пошкодження, пориви, – зазначає Анатолій Довгаль. – Тому ми й далі будемо працювати й допомагати Херсону і херсонцям. Ми не лише допомагаємо із відновлювальними роботами, а й збирали колективом гуманітарну допомогу для наших колег із “Херсонгазу” — наші авто із допомогою поїхали до Херсону, одразу коли звільнили місто.
Матеріал створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut für die Wissenschaften vom Menschen).
