Працівники відділу соціального захисту розгорнули у місті гуманітарний штаб у перші дні повномасштабного вторгнення ворога. Допомагають не лише внутрішньо переміщеним особам, а й людям з обмеженими можливостями, пенсіонерам, багатодітним сім'ям. Забезпечують їх продуктами харчування, засобами гігієни, речами першої необхідності та ліками. Також долучилися небайдужі гадячани, які приходять у штаб, аби допомогти хто чим може.
Як живе штаб і чого потребує найбільше – розповіла начальниця відділу соціального захисту населення Леся Ільїна.
Мешканці сусідніх областей знайшли прихисток у Гадячі
– З початку повномасштабного вторгнення ми відчули масовий потік людей з більш прилеглих територій до Гадяча, це і Сумщина, і Харківщина. Приїжджали обстріляні автобуси до нас вночі, приватні автомобілі, – розповідає Леся Ільїна.
Того ж дня відділ соціального захисту населення почав тісно співпрацювати з відділом поліції:
– Спочатку встановлювали особистість вимушених переселенців. Перевіряли документи, якщо вони були. Якщо документи були відсутні, допомагали відновити їх.
Начальниця відділу соціального захисту населення Гадяцької міської ради
Після встановлення особистості, необхідно було приймати рішення щодо поселення, адже людям не було де ночувати. Не всі могли звернутися по допомогу до своїх рідних та знайомих. І багато залишилося без даху над головою.
У кого була фінансова можливість – заселялися в готелі та хостели, також прихисток шукали через газети та в інтернеті переглядали оголошення.
– Оскільки у нас, у Гадячі, не так багато готелів, за рішенням міського голови були визначені певні заклади освіти, куди можна було прихистити людей на ніч. Також відкрили для цього й дитячі садки, – розповідає Леся Ільїна.
Максимально в такому хаосі, який тоді був, працівники соціального захисту населення старалися кожному дати прихисток.
За словами начальниці, виділяли й такі будинки, які були не пристосовані для постійного проживання, проте на кілька днів можна було заселитися.
Перше куди заселили переміщених людей – соціальний гуртожиток над соціальним відділом (другий поверх):
– Саме в той зимовий період звільнилося шість кімнат, готельного типу. І ці шість кімнат стали паличкою виручалочкою. Люди виїжджали з дітьми з під обстрілів, і готові були ночувати в коридорах.
Дуже було шкода дітей. Коли бачиш, що вони голі, босі, немовлята мокрі, бо без памперсів. Саме тому Леся Ільїна вирішила докласти максимум зусиль аби об’єднати Гадяччину, запустити штаб і допомагати переселенцям.
Ідея виникнення гуманітарного штабу
Коли працівники відділу соціального захисту населення побачили увесь цей хаос – зрозуміли, що потрібно працювати цілодобово:
– Я звернулася до міського голови та керівного складу Гадяцької міської ради для погодження прийняття рішення, про необхідність створення штабу, який буде координувати людей, заселяти, допомагати й з одягом, харчуванням та ліками. Нам усім було страшно, проте ми не могли залишити людей, які шукають у нас прихисток.
Відтоді для роботи штабу були залучені:
- відділ соціального захисту населення з централізованою бухгалтерією,
- "Гадяцький центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю",
- "Гадяцький міський центр соціальних служб",
- КУ "Територіальний центр соціального обслуговування",
- КУ "Трудовий архів",
- КУ "Гадяцький інклюзивно-ресурсний центр" та інші.
10 березня вже були офіційні документи та розпорядження міського голови про створення гуманітарного штабу.
Людям допомагали і волонтери, і небайдужі гадячани
Робота закипіла. Працювали на волонтерських засадах:
– До нас долучилися й волонтери, й небайдужі гадячани. В наш штаб почали звозити одяг, продукти.
За словами Лесі Ільїни, збирали речі вторинного вжитку, проте у гарному стані. Штаб звертався й до підприємців у яких на складах були речі зі знижкою, й до гадячан. Дуже гарно допомагають й волонтери.
Працівники штабу створили групи ВПО у телеграмі, вайбері та інстаграмі, де гадячани й переселенці контактують між собою. Якщо, наприклад, переселенцю необхідна куртка зимова, чи чоботи для дитини, то звертаються туди по допомогу.
Також на сесії міської ради були зміни внесені до програми "Турбота" про організацію гарячих обідів для людей, які потрапили в тяжкі життєві обставини, внутрішньо переміщених осіб. Але на початку з питанням харчування допомагали волонтери, підприємці Гадяча, депутати міської ради, небайдужі громадяни.
– Перші два тижні я працювала днями й ночами, роботи вистачало. Тоді настав час розширювати нашу команду. З першого тижня повномасштабної війни побачили, що багатьом необхідна була допомога психолога. Так до команди долучилися не лише професійні психологи, а й реабілітологи на волонтерських засадах, – розповідає Леся Ільїна.
У штабі кожен відповідав за свою роботу. Так одна команда шукала й забезпечувала переселенців житлом, інша команда займалася харчовими потребами, третя команда відповідала за індивідуальні потреби людей.
Далі штаб почав тісно співпрацювати з Гадяцькою територіальною обороною та з блок-постами. Адже не кожна людина встигала приїхати до нашої громади до комендантської години:
– Так у нас був розроблений механізм: людина нам телефонує, каже що не встигає приїхати, ми своєю чергою попереджаємо на блок-постах. Ну а далі вже розселяли.
Важливий етап допомоги – це ліки. Дуже багато переселенців, які на гормонотерапії і на постійних ліках. Коштують вони дорого, і не кожен може собі дозволити.
– Проте ми знайшли вихід. Рецепти, які нам приносять переселенці, ми замовляємо їх у спонсорів, а вони замовляють ліки у заводів виготівників лікарських засобів. Пересилають нам, і людина приходить до нас і отримує свої індивідуальні та життєво необхідні ліки, - каже пані Леся.
Також у нашій громаді є переселенці з обмеженими можливостями, які потребують костелів, ходунків, інвалідних візків і так далі. Штаб ставить їх на облік, і видають їм необхідний засіб для користування. Якщо чогось немає, звертаються у фонди.
– Був такий випадок, коли ми індивідуально під людину замовляли інвалідний візок. Навіть спонсор особисто приїхав вручити, – згадує Леся Ільїна.
Переселенці влаштовуються на роботу
Загалом до Гадяча приїхали понад три тисячі переселенців, половина з яких – транзитні. Тобто довідки ВПО не реєстрували, переночували день-два й поїхали далі. Хтось на Західну Україну, хтось – за кордон.
– Тим, хто зареєстрував довідку ВПО, ми всіляко допомагали. У нас був великий обсяг роботи. З червня стало трохи краще, ситуація стабілізувалася. Більшість переселенців повернулися до себе додому, у свої міста. Тим, хто залишився, продовжуємо допомагати, – каже Леся Ільїна.
Також штаб допомагає переміщеним особам знайти роботу на Гадяччині:
– До нас звертаються роботодавці з пропозиціями та вакансіями. Переселенці активно долучаються до суспільно корисних робіт. Розвантажують гуманітарну допомогу, плетуть сітки і так далі.
З початку повномасштабного вторгнення 27 переселенців знайшли роботу на Гадяччині, понад 8 переселенців-підприємців – відкрили власний бізнес.
Також кожного місяця державою складається перелік тих областей, яким здійснюють відшкодування – виплати ВПО.
Необхідно допомагати не лише переселенцям, а й гадячанам
З березня працівники відділу соціального захисту населення писали й продовжують писати у різні фонди, про те, що необхідно забезпечувати не лише переселенців, а й гадячан. Були такі фонди, які погоджувалися, були й такі, які виставляли свої умови.
Двічі на тиждень штаб забезпечував гуманітарною допомогою переселенців у Гадячі. А з літа почали співпрацювати із військово-цивільною адміністрацією, яка повністю співпрацювала з усіма фондами, розподіляли гуманітарну допомогу по всіх громадах області:
– Ми зробили це для того, аби всі хто потребував допомогу зміг її отримати. Проте є нюанс – в громаді видаємо продуктові набори один раз в місяць. Є й плюси в цьому. Один продуктовий набір важить 15-17 кг, і в ньому є все, що необхідно аби прожити місяць.
Ми стараємося більше залучити спонсорів аби забезпечити найстражденнішу категорію населення, у яких мінімальні пенсії, які мають інвалідність першої та другої групи. Ми ж розуміємо, що таким гадячанам також потрібна допомога у продуктах, ліках, засобах гігієни. Проте більшість спонсорів не дуже допомагають в забезпеченні мешканців Гадяцької громади, все через те, що ми прикордонне місто, і у нас не було бойових дій.
Проблеми гуманітарного штабу. Сьогодення
Леся Ільїна зазначає, що зараз холодно, тому гостро проблема в обігріву приміщення, потрібні і дрова, і обігрівачі.
Є державна платформа, у яку штаб постійно подає прохання про потреби громади. Проте забезпечують дровами першочергово тих, хто проживає біля лінії фронту, і тих, хто постраждав найбільше. До нашої громади, на жаль, дрова не дійшли. Хоч і замовляли ще у вересні цього року.
До кінця цього року планують у відділі соціального захисту населення відкрити пункт незламності. А ще попри відсутність світла штаб продовжує працювати:
– Нам благодійний фонд надав сонячні лампи, заряд від них не великий, проте зарядити телефон можна. Також запаслися водою.
У разі, якщо буде критична ситуація, працівники штабу готові працювати цілодобово.
