Орнітолог Сергій Литвиненко бачить і чує, те чого не помічає пересічна людина — птахів — але із наукової точки зору. Ми поговорили із паном Сергієм про біорізноманіття Гадяччини, зменшення популяції деяких видів птахів у природному середовищі нашого краю, а також чому безвідповідальність господарів домашніх тварин призводить до зникнення диких.
Таких спеціалістів як Сергій Литвиненко у наших краях не знайдеш: він цікаво розповідає, як про ссавців, так і плазунів, але його розповіді про птахів можна слухати годинами, адже за професією він зоолог. Науковець працює у Гадяцькому історико-краєзнавчому музеї та рідному Луганському національному університеті імені Т.Г.Шевченка.
— Я найчастіше птахів не бачу, а чую. Так я дізнаюся, які птахи до нас прилетіли. Часто з-за листя птахів не побачиш, але коли пташка співає пісню, я знаю, що до нас прилетіли ті чи інші пташки, – говорить Сергій Литвиненко.
Біорізноманіття Гадяччини: найбільше живе горобиних
Різні класифікації нараховують різну кількість рядів птахів – 29 або 30. Найбільшу кількість представляють – горобині, аж 55%. Тому у наших раях, як і у загальній тенденції найбільше представників цього роду – синичок, горобців, солов’їв, снігурів тощо.
Птахи поділяються на гніздових осілих і ті, що до нас прилітають і зимують.
— Птахи – це дуже рухома одиниця фауни. Вони не прив’язані до однієї території, як ссавці чи рослини. Їхня рухомість проявляється у тому, що є "мігранти", які перелітають через нашу територію – зупинились, відпочили і полетіли далі. Наприклад кулики із Індії летять у тундру, але їм у нас тут сподобалося, вони залишилися, бо тут є корм. Вони перелітують в Україні і полетять далі, – розповідає Сергій Литвиненко.
Міграційні процеси птахів залежать від багатьох факторів. Найбільше — від кормової бази. Крім того, є птахи, які випадково можуть злетіти на нашу територію. Наприклад, через погодні умови: штормовий вітер може занести до нас червонодзьобих казарок, які летіли зимувати в Іран.
Що таке теплі краї?
Теплі краї для птахів у людському розумінні це країни, де зараз літо і плюсова температура. Проте для снігурів, які летять із зони тундри Україна взимку – це те ж теплі краї. Головне, птахів, які прилітають взимку, було достатньо корму.
— У нас таке уявлення, що птахам потрібне тепло, їм, навпаки, важливіший корм, – говорить Сергій Литвиненко. – Якщо пташка добре не наїсться і буде великий мороз, наприклад мінус 25 градусів, вона може загинути. Особливо, це стосується маленьких видів.
Найвідоміші для пересічного українця зимові птахи – снігурі. Вони на Гадяччині з’явилися 18 жовтня. Якщо снігурі зимують постійно на одному місці, це означає, що для них тут достатньо корму – насіння ясеня та горобина.
На Гадяччині снігурі з’явилися 18 жовтня
А ось ще який неочікуваний птах, що мігрує – синичка. Наприклад, синиці із центральних областей взимку можуть полетіти у Крим. Натомість замість них прилітають синиці регіонів помірних лісів, підзони тайги тощо.
— Але у пташиному світі немає чітких законів, що вони полетять. Рік летять, рік не летять. Ці хвилі не постійні. Три роки тому було дуже багато чечіток, наприклад, а торік я їх уже не спостерігав, – говорить науковець.
Куди зникли граки?
Сергій Литвиненко відмічає, що на Гадяччині зникли граки, галки. Немає сорок, хоча це «традиційна» для Гадяччини пташка, і дуже важко знайти сіру ворону.
— У Миргороді є граки, а у Гадячі немає. Так же само галка є у Зінькові і Охтирці, а у Гадячі їх не знайдеш, — говорить науковець.
Серед причин, чому ці птахи покинули Гадяччину — збільшення чисельності яструба, який полює на цих птахів.
Граків витісняють яструби.
В народі яструба називають по-різному – і воршак, і коршак, але найвлучніше його називають орнітологи – літаюча кішка. Зазвичай вважається, що яструби чинять шкоду господарям свійської птиці, проте не меншої шкоди вони завдають і диким птахам – малий яструб, наприклад, полює на тих же синиць чи горобців. Через яструбів, нестачу корму із 10 синиць до весни доживає лише одна.
— А ще яструби харчуються на сміттєзвалищах, але шукають не зерно чи крихти хліба. Сміттєзвалища приваблюють інших птахів, які харчуються рештками їжі. Наприклад, ті ж граки. А яструби полюють на цих птахів. У грака розвинений інтелект, він чудово розуміє причинно-наслідкові зв’язки і якщо яструб запровадився літати у колонію птахів і поїдати молодняк, вони вже не будуть на тому місці на наступний рік гніздитися і полетять далі, — розповідає Сергій Литвиненко.
Яструби стали однією із причин, чому на Гадяччині не прижилися фазани. Фазани не характерний для України птах. Його завезли із Грузії – у 50-60 роках минулого століття існували програми акліматизації тварин. Колхідських фазанів у великих кількостях завозили на Луганщину, Харківщину, Дніпровщину. Частина гинула, частина виживала, так фазани закріпилися у цих краях.
Яструб малий. Орнітологи називають яструбів літаючими кішками.
А ось на Гадяччині фазанів розводили у приватному фазанарії кілька років тому для полювання. Для мисливців птахів випускали із вольєрів. Відстрілювали не всіх і окремі особини могли жити у природі. Проте на них полювали яструби і вони зникли. А ось куниці та лисиці знищили фазанів, які жили у вольєрах – просто підривали ходи під вольєрами й убивали птахів.
Розповсюдженню яструба сприяє відсутність природних ворогів (у яструба лише один ворог – людина), багата кормова та потомство – з одного гнізда виходить четверо-п’ятеро пташенят. А ще яструб починає урбанізовуватися. Сергій Литвиненко розповідає, що йому надіслали фото яструба серед київських висоток.
— Нічого у цьому дивного немає, адже він знайшов собі кормову базу біля будинків стоять сміттєві баки, тут літає багато ворон. А яструб полює на них, – говорить Сергій Литвиненко.
Як безпритульні тварини впливають на чисельність диких тварин
Сергій Литвиненко розповідає, що «завдяки» безпритульним тваринам чимало видів диких тварин потрапили до Червоної книги.
— Безхатьки це справжня кара для природи. Вони полюють на пташок, зайчат, собаки поїдають маленьких косуленят. Собаки можуть збиватися у зграї й загризати косуль і навіть оленів, — зазначає пан Сергій.
Безпритульні коти полюють на пташок — синиць і горобців. Ось чому важливо контролювати чисельність домашніх тварин та не викидати їх на вулиці. Тому що й сама людина може стати жертвою безпритульних собак.
— Собаки розумні, вони знають поведінку людини. Можуть залазити на подвір’я і витягувати із кліток кролів чи іншу живність. А потім з’являються легенди про чупакабру, — зазначає науковець.
До речі, про легенди і забобони. Сергій Литвиненко часто їздить селами Гадяччини і спілкується із місцевим населенням. Деякі люди ще й досі вірять у прикмету, що пугукання сови віщує смерть.
Як вплине зменшення чисельності видів птахів на екосистему
На це питання Сергій Литвиненко розповідає історію, яка сталася флотом Англії, який не доотримав їжі через… знищення гадюк.
— В Англії розвелося дуже багато гадюк і англійці вирішили із ними — у землі робили канави, куди наливали нафту. Нафту підпалювали і потім горіли поля, трава на них, а з ними і гадюки. Їх практично усіх винищили. Не стало гадюк, розвелася незліченна кількість мишей – кормова база для гадюк. Миші поїдали личинок джмелів. Стало менше джмелів — вони не запилювали люцерну. Люцерна не давала врожаїв, а від того велика рогата худоба не доотримувала корму і її поголів’я почало зменшуватися. Менше худоби — менше м’яса і моряки англійського флоту не отримали солонини. Звісно, всі ці зміни відбувалися не за рік чи два. Від убивства гадюк до зменшення поголів’я худоби спливло чимало часу. Але ці зміни відбувалися. Так і нашому випадку — лише через певний проміжок часу ми побачимо, які зміни сталися, через те, що від нас полетіли граки, сороки. Але вже точно можна сказати, що це недобре, коли 1-2 види витісняють 3-4 види, — зазначає Сергій Литвиненко. — І лише через роки ми зможемо побачити ці зміни. Будь-які зміни у природі впливають на екосистему.
