Ці люди у грудні минулого року готувалися до свят, мали плани на наступний, 2022-й. Але хтось уже в лютому добровільно пішов на захист батьківщини, когось мобілізували, хтось воював ще у АТО, хтось покинув престижну роботу, щоб стати на захист батьківщини. Але 2022-й рік став для них останнім. Гадяч.City згадує наших загиблих земляків. Вічна пам’ять полеглим синам Гадяччини.
Богдан Парака
Богдан Парака із Гадяча загинув 25 березня. Воїнові було лише 24 роки. Він був бійцем спеціального підрозділу "Кракен", що стояв на варті Харкова.
25 березня у боях за село Вільхівка (Харківський район) підрозділ втратив шістьох бійців. Серед них був і Богдан. Хоча Богдан захищав Україну у складі харківської територіальної оборони, на фронті він мав позивний "Полтава".
Фото: Фото надане родиною Богдана Параки
Олександр Куриленко
Олександр Куриленко із Петрівки-Роменської загинув на Харківщині 25 квітня. Служив артилеристом у 27-й реактивній артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського.
8 червня Олександра Куриленка нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Владислав Шелегеда
Владислав Шелегеда із Гадяча загинув 25 травня. Навчався у міській школі №3 імені Івана Виговського. Після закінчення школи вступив до Гадяцького професійно-технічного училища № 47, яке закінчив у 1997 році. Мав мирну професію – тракторист-водій. Працював помічником бурильника АТ «Укргазвидобування».
14 березня 2022 року був мобілізований на військову службу до Збройних сил України.
Роман Ляш
Роман Ляш із Гадяча загинув у бою на Донеччині 1 червня. Воїну було 45 років. У 2014-2015 роках брав участь у антитерористичній операції на сході України. У чоловіка залишилися двоє синів. Старший Едуард від травня перебуває у російському полоні — солдат Едуард Ляш захищав Маріуполь на Азовсталі.
Романа Ляша посмертно нагородили орденом "За мужність" III ступеня. Відповідний указ підписав 22 червня президент Володимир Зеленський.
Фото: Фото надане родиною Ромаша Ляша
Віталій Потапенко
Віталій Потапенко із Красної Луки загинув 6 червня на Донеччині.
За фахом хлопець був слюсарем — освіту отримав Гадяцькому вищому аграрному професійному училищі. У 2018 році служив в армії. Незадовго до повномасштабного вторгнення росії в Україну Віталій повернувся з-за кордону, де працював. У березні його призвали до лав Збройних сил України. Після війни Віталій мріяв одружитися.
Фото: Фейсбук-сторінка Віталія Потапенка
Костянтин Васильченко
Костянтин Васильченко із Гадяча загинув 21 червня біля села Цапівка, що на Харківщині. Під час артилерійського обстрілу росіян захисник отримав поранення несумісні з життям.
Костянтин Васильченко навчався у міській школі №3 імені Івана Виговського. Після закінчення навчального закладу вступив до Полтавського національного технічного університету. Працював у Полтаві. Коли росіяни почали повномасштабне вторгнення в Україну вступив до тероборони та підписав контракт зі Збройними силами України.
Олександр Удовиченко
Олександр Удовиченко із Книшівки загинув 24 червня біля села Уди, що на Харківщині, у бою із російською ДРГ.
Олександр Кологривий
Олександр Кологривий із Красної Луки загинув 7 липня у бою. У серпні 2022 року йому мало виповнитися 28 років. Пішов на війну Олександр у червні, а у травні одружився. Нещодавно дружина Олександра народила синочка Максимка, який ніколи не побачить тата.
Сергій Кваша
30 серпня під час артилерійського обстрілу біля с.Сухий Ставок Херсонської області загинув Сергій Кваша, житель села Мартинівка.
Після російського вторгнення 2014 року він служив у зоні АТО/ООС. З перших днів повномасштабного вторгнення був мобілізований до лав Збройних cил України.
Фото: Інтернет-видання "Полтавщина"
Анатолій Смирнов
Анатолій Смирнов із Веприка помер 15 вересня від отриманих поранень у лікарні Слов’янська Донецької області. Анатолій Смирнов був родом із Веприка, війна для нього почалася ще у 2014 році з антитерористичної операції.
Фото: Гадяч.City
Віталій Волков
Віталій Волков із Сар загинув 19 вересня у бою за село Покровське, що на Донеччині. Віталій працював фельдшером Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги. Добровільно став до лав ЗСУ.
Анатолій Городовенко
Анатолій Городовенко загинув 9 жовтня під час обстрілу біля села Курдюмівка, що на Донеччині.
Із перших днів повномасштабного вторгнення він став на захист батьківщини — добровільно пішов у лави ЗСУ, служив у складі роти охорони.
Фото: Гадяцька міська рада
Віктор Харченко
Молодший сержант Віктор Харченко із Гадяча загинув 16 жовтня внаслідок мінометного обстрілу з боку рф у селі Курдюмівка Бахмутського району на Донеччині.
Максим Зінченко
Старший сержант Максим Зінченко обороняв Україну від російських окупантів у Сватівському районі Луганської області. Загинув 30 жовтня. На початку повномасштабної війни Максим перевіз родину із Харківщини до Березової Луки.
Олександр Явтушенко
Олександр Явтушенко із Сар загинув 1 листопада поблизу села Ягідне. Чоловіка мобілізували у березні 2022 року. Він служив стрільцем-санітаром. Навесні два тижні не виходив на зв’язок — гадячани ділилися дописом про його пошук.
Максим Корчомаха
Максим Корчомаха загинув 26 листопада 2022 року біля села Стельмахівка Сватівського району Луганської області. Максима Корчомаху призвали на військову службу 17 вересня. Служив на посаді старшого навідника гранатометного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А0501.
Фото: Фото зі сторінки Максима Корчомахи у мережі Фейсбук
Крім військових, ми маємо ще дві цивільні жертви росіян. Житель Веприка Валерій Діброва загинув від рук росіян, коли окупанти на початку повномасштабної війни шукали виходів на дорогу, що веде на Київ. Валерій йшов на роботу на ферму і крикнув російським окупантам "Слава Україні". Росіяни застрелили чоловіка, від отриманих ран він помер на подвір’ї місцевих жителів.
11 травня під час весняно-польових робіт на Харківщині несумісні із життям травми отримав житель Оснягів (Гадяцька громада) Олег Гайдабура. Російський літак випустив по трактору Олега теплову ракету. За тиждень хлопець помер у харківському госпіталі.
Таким чином, за 10 місяців Гадяччина втратила майже двадцятьох людей. Ще двоє хлопців — 20-річний Сергій Чирка із Бірок, що на Зіньківщині, та 21-річний Андрій Оленін із Русанівки Липоводолинської громади (Сумщина) навчалися у навчальних заклади України. Сергій навчався у Веприцькому професійному аграрному ліцеї, а Андрій — у Гадяцькому ВПАУ. Сергій Чирка загинув 3 серпня через мінометний обстріл поблизу населеного пункту Богородичне Донецької області. Молодший сержант Сергій Чирка був командиром протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 1 десантно-штурмової роти. Андрій Оленін загинув 7 травня на Донбасі.
