Гурт «Тоніка» Гадяцького міського будинку культури існує вже майже 50 років. За ці роки змінювався склад колективу, а нинішні його учасники тримають культурний фронт нашої боротьби проти росіян та організовують благодійні концерти на підтримку ЗСУ. Журналісти Гадяч.Сity побували на репетиції гурту та дізнавався, як сьогодні працівники культури допомагають тримати фронт.
Скасований концерт
Гурт «Тоніка» створили у далекому 1968 році. Нинішній керівник гурту Віктор Посенко став його учасником у далекому 1985-му році.
— Був наймолодшим у гурті, — говорить Віктор Михайлович. — Пам’ятаю, ми грали на відкритті літнього танцювального майданчика у парку, якраз коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС. Ніхто ж не говорив, що виходити не можна, люди поприходили на концерт. Пізніше дізналися про радіацію.
Зараз разом із Віктором Посенком на сцені виступають Неоніла Вірченко, Віталій Васильченко, Олександр Олефіренко та Андрій Чайка. На 16 березня у них був запланований великий концерт у кіноконцертному залі «Дружба», але повномасштабне вторгнення росіян змінило усі плани.
— Наші афіші вже висіли по місту і тут війна. Ми думали два-три дні, ЗСУ відіб’ють росіян. Але концерт довелося скасувати, бо все вийшло зовсім не так, як сподівалися, — говорить Віктор Посенко.
— На стінах кімнати де проходять їхні репетиції афіші гурту минулих років. Остання — запрошує гадячан на концерт 16 березня. Всі концерти в Україні скасували, збирати великі групи людей заборонили.
Від концертів на сцені до концертів благодійності
Люди, які звикли працювати для аудиторії фактично залишилося без неї. І замість того щоб сидіти склавши руки працівники Гадяцького будинку почали волонтерити: збирали гроші, продукти для ЗСУ, плели маскувальні сітки.
— Бувало таке, що телефонують хлопці із блок-поста, холодно, хоч би чаю гарячого. Ми скинулися, організували каву, чай, — пригадує Олександр Олефіренко.
— Після місяця волонтерства ми зрозуміли, що можемо допомагати по-іншому. Так виникла ідея влаштовувати благодійні концерти на підтримку ЗСУ, — говорить Неоніла Вірченко.
Власне не концерт, а перша благодійна мистецька акція відбулася у квітні 2022 року. Це був концерт усіх колективів будинку культури. Пізніше "Тоніка" два концерти провела самостійно – біля центрального ринку у Гадячі та Лютеньці.
Колектив Гадяцького будинку культуриФото: Фейсбук-сторінка Гадяцького будинку культури
Тоді назбирали понад майже 29 тисяч гривень. Щоб округлити суму, працівники будинку культури зібрали у колективі ще тисячу гривень. Гроші порівну розділили між ЗСУ та тербороною.
До речі, свої мистецькі акції будинок культури проводить не просто так. Річ у тому, що із уведенням воєнного стану змінилися вимоги до його проведення. Якщо раніше проведення концертів за межами будинку культури потрібно було узгоджувати зі міською радою і поліцією, то зараз потрібен ще й дозвіл від Полтавської обласної державної адміністрації. Крім того, місце проведення має бути поряд із укриттями.
Понад 150 тисяч гривень для військових
У Олександра Олефіренка, який зараз виконує обов’язки директора Гадяцького будинку культури чітка калькуляція скільки грошей вдалося зібрати під час концертів. Суми бували різними. Але за увесь період працівникам Гадяцького будинку культури вдалося зібрати понад сто п’ятдесят тисяч гривень.
— Ми старалися робити між концертами якомога більші проміжки, адже розуміємо, що під час війни невеликі статки. Часто нам заважали повітряні тривоги, доводилося зупиняти концерти. Відповідно і сума була невелика, – говорить Неоніла Вірченко. — Наприклад, так сталося із останнім нашим концертом від будинку культури. Довелося його зупинити.
Що відбувається на фронті і чим потрібно забезпечити військових працівники Гадяцького будинку культури знають із перших вуст — їхній колега Олександр Крамчанінов возить на передову гуманітарну допомогу.
— Сан Санич їде, йому замовляють усе необхідне, а ми на це збираємо кошти. Купували і павербанки, чоботи, газові балони, генератор, — говорить Олександр Олефіренко.
— А одного разу до нас звернулася мама захисниці із Гадяча. У дівчини була лише один комплект форми. А змінної не було. Ми допомогли придбати форму, — додає Неоніла Вірченко.
Крім концертів із збору грошей, працівники культури давали концерти для військових, що дислокувалися у нашому районі, для підняття бойового духу.
— Після того концерту один із військових сказав, що коли закінчиться війна він придбає дачу на Гадяччині — так йому у нас тут сподобалося, — усміхається Неоніла Вірченко. — Інформація про нас пройшла між військовими. Мабуть, хтось про нас розповів далі й нам запропонували дати концерт військовим, які базувалися під Полтавою. Але ми не встигли доїхати — їх передислокували.
Не лише збирають гроші, а й співають для військовихФото: Фейсбук-сторінка Гадяцького будинку культури
Із початком повномасштабного вторгнення у працівників будинку культури змінилася не лише форма роботи. А й репертуар. Віктор Посенко розповідає, що із репертуару «Тоніки» одразу вилучили пісні російською. Навіть якщо це були українські автори, які писали російською.
Якби не зима, працівники Гадяцького будинку і далі б проводили благодійні мистецькі акції. Але зараз усі «вуличні» заходи на паузу — на вулиці холодно, прийде мало людей, а у більшості населених пунктів немає нормальних укриттів, щоб відвідувачі концерту могли спуститися у разі повітряної тривоги.
Попри те, що учасникам «Тоніки» ще чекати до тепла довго, вони все одно збираються репетиції та розучують нові пісні. Адже після нашої перемоги вони знову будуть співати для великої аудиторії.
Матеріал створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut für die Wissenschaften vom Menschen).
