Вже майже пів року ми живемо у стані травми – події у Бучі, Ірпені, Маріуполі, ракетні атаки на Кременчук і Вінницю, убивство азовців. Війна відбивається на нашому психологічному стані. Але є люди, яким зараз ще тяжче – ті, які втратили своїх рідних на війні чи вирвалися із окупації. Журналісти Гадяч.City поговорили із гадяцькою психологинею Людмилою Пуць про те, як комунікувати із людьми, які мають травму.
Як правильно забезпечити підтримку та не травмувати людину ще більше
Подібно до того, як не існує єдиного правильного шляху горювання, не існує і єдиного підходу до боротьби чи опанування горя, який буде ефективним для всіх, говорить Людмила Пуць.
Кожна особа має свою унікальну історію та досвід, і тому казати «Я тебе розумію» буде недоречно. Це може тільки викликати роздратованість. Натомість слід використовувати фрази на кшталт «Я хочу зрозуміти твої почуття», «Те, що тобі довелось пережити, — це жахливо», «Я можу тобі чимось допомогти?».
Не знецінюйте почуття людини та не порівнюйте її ситуацію з іншими. Так ви можете тільки відштовхнути її від себе та залишити сам на сам зі своїми почуттями. Уникайте таких фраз: «Дурниці, не хвилюйся», «Добре, що живий, а іншим ще гірше» і т. д.
Якщо людина не хоче ділитися з вами певною інформацією, не тисніть на неї. Можливо, вона не готова розділити пережите з кимось, тому зачекайте.
Не оцінюйте вчинки особи: «А якби мене послухала», «А чого одразу не виїхала» і т. д. Наголосіть на позитивних рисах, сильних сторонах особи. Не потрібно такого: «Ой, бідненька», «Мені так жаль тебе» — так ви лише ще більше заганяєте людину в позицію жертви. Мабуть, найголовніше — це проявляти активне слухання. Просто вислухайте людину спокійно, не перебиваючи та не підганяючи.
Важливо також пам’ятати і про себе. Ви не мусите підтримувати всіх на шкоду собі. Важливо діяти опираючись на власні сили, коли відчуваєш у собі внутрішню енергію та ресурс. Якщо немає змоги допомогти, то краще скоординувати до того, хто може надати якісну підтримку.
Визнати біль — необхідно
Перебуваючи поруч із людиною, яка у скорботі, ви можете допомогти їй впоратися з болем. Дистрес втрати швидко виснажує внутрішні резерви. Саме тому турбота про свої фізичні та емоційні потреби допоможе їм пережити цей важкий час. Поясніть, що «приховати» своє горе можна достатньо легко, але вона не зможе уникати його вічно. Намагання уникнути почуття смутку і втрати лише подовжує процес горювання, а щоби вилікуватися, необхідно визнати біль. Поділіться з людиною інформацією про те, що у процесі горювання вона може відчувати багато різних і несподіваних емоцій. Пам’ятайте, що людям зазвичай не хочеться говорити про свої переживання й думки, тому часом кращою допомогою може бути варіант просто знаходитися поруч з іншими, які також любили людину, що померла.
Запропонуйте підтримувати хобі та інтереси. Підготуйте людину до того, що друзі та близькі в певний момент захочуть підтримати її.
Однак іноді те, яким способом вони це роблять, може виявитися некоректним. Багатьом не приємно, коли їм вказують, як себе почувати, нав’язуючи спосіб горювання чи типові переконання. Ваше завдання сприяти усвідомленню людини, що в неї власний шлях горювання, і ніхто інший не може сказати їй, коли настав час «рухатися далі» або «перебороти це».
Порадьте подумати про те, що вона дізналася про себе, про інших або про життя в результаті цієї втрати. Запропонуйте записати відповіді на запитання, які можете підготувати заздалегідь, або нехай ваш співрозмовник самостійно визначить для себе:
- Що ця людина означала для мене?
- Чого я навчився (-лася) від нього чи від неї?
- Що корисного вийшло із цього важкого досвіду?
- Що я дізнався (-лася) про себе, інших людей чи життя?
- Чи є речі, які я тепер ціную більше?
- Хто ті люди, які були поруч зі мною?
- Це були ті люди, яких я очікував (-ла)? Що я про них дізнався (-лася)?
- Як я зріс/зросла на основі цього досвіду
Що робити, якщо ви горюєте
1. Підтримка. Не варто бути самотнім, шукайте підтримку серед друзів та родичів. Можна звернутись до психолога. Спеціаліст допоможе зрозуміти вам ваші почуття, емоції, отримаєте важливі поради.
2. Самодопомога. Пріоритети в їжі та в сні. Знайдіть час для фізичних вправ. Це може бути трішки дивним, але побалуйте своє тіло: масаж, манікюр і т.д. Звільнитись від емоцій можна через турботу про своє тіло.
3. Важливі події. Напишіть список тих справ, які вам подобається робити. В період горя люди часто відчувають себе розсіяними і забувають, що приносить їм радість.
