Призахідне сонце торкається промінням ніжно-фіолетових квіточок лаванди. Її рядочки протягаються до небокраю і зустрічаються із блакитною смугою неба. У повітрі витає ефірний лавандовий аромат… Ні, це не французький Прованс, а звичайне українське село на Полтавщині. У Лютеньці, що на Гадяччині, родина Сергія Пантюшенка вже два роки займається вирощуванням лаванди. Журналісти Гадяч.City побували на лавандовому полі та вже лаштуються саджати на осінь лаванду у себе вдома.
Лаванда — ідеальна рослина для культивації
Колись у селі головними культурами, які вирощували селяни були картопля, кукурудза, соняшник. Потім після них українці активно саджали гарбузи та часник. Проте часи змінюються і люди почали експериментувати зі своїми земельними ділянками — хтось вирощує спаржу, а хтось шафран і навіть рис. Вирощування лаванди ж тільки набирає своїх обертів — українці звернули увагу на цю культуру близько трьох років тому. Клімат у нас змінився на більш посушливий, не всі традиційні для нашого регіону рослини можуть переносити високі температури. А ось лаванда, чия батьківщина Середземномор’я, чудово почуває себе в українських умовах. Любов українців і лаванди взаємна.
За пошуком у Гуглі можна знайти не лише матеріали про успішний бізнес, а й оголошення про продаж саджанців та придбання сировини — як свіжозрізаної, так і висушеної.
Два роки тому запашною справою вирішила зайнятися і родина Сергія Пантюшенка із Лютеньки.
— Ми шукали таку культуру, яка була б невибаглива – ні до ґрунту, ні до обробітку.
Щоб у неї не було шкідників, а головне щоб ми могли обійтися без хімічного обробітку. Виявилося, що лаванда — це ідеальна рослина для вирощування, — говорить Сергій.
Так починалося лавандове поле. Фото: Фото із особистого архіву Сергія Пантюшенка
«Буде те, що із часником»
Зараз Сергій може розповісти про лаванду все та порадить, де краще купувати саджанці.
Проте восени 2020 року настрої людей на майбутньому лавандовому полі були скептичними.
Сергій розповідає, що їхня родина займалася вирощуванням і картоплі, гарбузів, і часнику. З часником навіть пішли у мінус.
— Дехто із моєї сім’ї говорив, що із лавандою буде те, що і з часником, — сміється Сергій. — І якщо чесно, ми насправді нічого не знали ані про рослину, ані як за нею доглядати. Такий собі крок в нікуди. Спочатку дуже хвилювалися за те, кому вона буде потрібна.
Кущ лаванди може рости на одному місці 20 років Фото: Фото із особистого архіву Сергія Пантюшенка
Пантюшенки закупили майже 7 тисяч саджанців і садили лаванду вручну. До праці стали усі родичі, друзі та знайомі.
— Коли вона на наступний рік зацвіла, тільки тоді я зрозумів, що хочу цим займатися — говорить Сергій.
У природі існує три види лаванди — фіолетова, біла та рожева. Сергій культивує один сорт лаванди — фіолетову та її гібрид — лавандин. Під культурою майже пів гектара землі. Це основне поле і розплідник, із якого потім продаватимуть садивний матеріал. Усі ці 50 соток обробляють вручну — двічі на місяць прополюють мотоблоком. Мама Сергія, пані Ніна проходить ділянку ще й із сапкою. Гербіцидів не використовують — Сергій говорить, що вони обрали екологічність.
Чому українці вибирають лаванду
Лаванду по праву можна назвати рослиною-кіборгом, адже вона витримує і посуху, і морози — аж до мінус 30, відлякує не лише міль, а й інших комах — Сергій зазначає, що у них вдома навіть колорадські жуки зникли із присадибної ділянки, а всі знають як ці комахи дошкуляють картоплі і помідорам. Та головне, лаванда може рости на одному місці аж 20 років і приносити прибуток. Якщо навесні зрізати квіти на букетики, то це стимулює ріст бокових пагонів і восени лаванда може зацвісти ще раз.
Лаванда — це така рослина, яка «відпрацьовує» усі гроші та сили, які в неї вкладають. Головна цінність лаванди — це, звісно, ефірна олія. З гектара на четвертий рік росту можна отримати 30 літрів ефірної олії. Зараз на ринку за літр дають 3 тисячі гривень. Тобто з одного гектара можна отримати майже сто тисяч гривень.
Після випарювання олії, залишається розчин — гідролат, або лавандова вода, яка широко використовується у косметології.
Крім того, лавандові букетики — це приємний подарунок, який буде радувати не лише у свіжому вигляді: сухі лавандові букетики можуть стати частиною екстер’єру житла.
Лавандою не лише милуються, а й вживають у їжу — кладуть до чаю чи вивозять на плантації вулики — щоб отримати лавандовий мед.
З усього перерахованого використання лаванди Пантюшенки випарювали олію, вживають лаванду разом із чаєм, а дружина Сергія шиє ароматні подушечки для сну.
Сергій говорить, що вони пробували випарювати олію лише раз, але у них не ті промислові масштаби, щоб займатися цим серйозно. Тож роблять ставку на продаж кущиків. Власне, на цьому і заснований лавандовий бізнес в Україні: люди чи й організації купують лаванду для озеленення ландшафтів. А ось здати свіжозрізану сировину чи ефірну олію набагато тяжче, тому що її фактично нікому здавати — лавандової переробної галузі в Україні лише набирає оберти. Не на користь лавандовому бізнесу і повномасштабне вторгнення. Тож на ринку склалася така ситуація, коли продукція є, але її нікому збувати.
— Навіть якщо після мене вся Лютенька буде займатися вирощуванням лаванди, ми не будемо конкурентами, адже ми не зможемо із нею нічого зробити, — говорить Сергій.
Для чого не потрібна переробна галузь у лавандовому бізнесі, так це для влаштування фотосесій. Вже цього року соцмережі українців прикрасили фото із ніжко-фіолетовим серпанком лаванди. Сергій Пантюшенко говорить, що на осінь також хочуть облаштувати на полі фотозони, щоб навесні люди могли фотографуватися на тлі лаванди.
***
— Ви пізно приїхали. Лаванда вже відцвіла, — говорить лютеньчанин Микола Бойко. Він був одним із тих, хто разом із Сергієм саджав восени 2019-го лавандове поле. За три роки на лаванді про цю рослину може розповісти все на світі. Доки Сергій на роботі, саме Микола веде нас, журналістів Гадяч.Сity, на поле. Ми запитуємо Миколу, чи не були випадки, коли рослини викопували, адже недобросовісні люди є скрізь.
Фото: Фото із особистого архіву Миколи Бойка.
— Так, раз було. Але ми швидко дізналися, хто це зробив. Наше поле під пильним наглядом сусідів – всі навколо пильнують, щоб наша лаванда росла на своєму місці.
Хоча лаванда вже дійсно відцвіла, проте ефірний запах не сплутаєш ні з чим. І одразу в уяві з’являється бізнес-план: можна просто запрошувати людей на своєрідну лавандотерапію — споглядати, сидячи у кріслі, за рівними рядочками лаванди, які упираються у блакитне небо, дихати ефірним повітрям, пити лавандовий чай і пишатися, що ти живеш у такій країні, де можливо все. Навіть Прованс у селі на Полтавщині.
