У Переяславі демонтували пам’ятник на честь 300-річчя возз’єднання України з росією.
Хто повідомляє: Олексій Кулеба, голова Київської обласної військоГоловне вої адміністрації на своєму Телеграм-каналі.
В чому суть
7 липня із центру міста Переслава прибрали пам’ятник на честь "возз’єднання" росії з Україною.
“Буча, Ірпінь, Бородянка, Гостомель, Мощун та інші населені пункти України, де російська армія чинила звірства проти людяності, вкотре довели, що про «возз’єднання» чи «дружбу» з рашистами мова йти не може“, – написав Олексій Кулеба
Посадовець наголосив, що пам’ятник демонтовано за рішенням громади та органу місцевого самоврядування.
Фото: Телеграм-канал Олексія Кулеби
А як було раніше
У прямому ефірі загальнонаціонаьного марафону міський голова Переяслава В'ячеслав Саулко розповів, що питання про бажання демонтувати цей пам'ятник виникало задовго до 2014 року, але "на превеликий жаль, на той момент було ще багато людей, які підтримували те, щоб він стояв".
"Але війна, яку розпочала РФ проти народу України у 2014 році, поставила по суті питання про його терміновий демонтаж. Довго були баталії, було багато противників, було багато охочих запобігти тому, щоб його прибрали. Усе-таки він мав культурне значення, був охоронною спадщиною України, тому ми не могли просто так самі це зробити, але коли розпочалася повномасштабна війна, російська агресія, питання саме відпало",— пояснив В'ячеслав Саулко.
Довідка
Монумент на честь "возз’єднання" росії з Україною з’явився у Переяславі 8 жовтня 1961 року на площі Богдана Хмельницького. Цим монументом ушановували подію, яка сталася у 1654 році у цьому місті — Переяславську раду. У історії ця рада увійшла як така, на якій Богдан Хмельницький присягнув на вірність Московському царству в результаті чого царський та гетьманський уряд уклали воєнно-політичний союз. Проте на самій раді ніяких документів не підписували, та й саме місце Хмельницький обрав не просто так — щоб применшити символізм події (московити хотіли, аби ця рада пройшла у Києві).
Коли мова йде про якесь документальне підтвердження, маються на увазі 23 статті, які українське посольство на чолі з переяславським полковником Павлом Тетерею та генеральним суддею Самійлом Богдановичем-Зарудним повезло на затвердження до Москви.
У цих пунктах ішлося про підтвердження прав і вольностей Війська Запорозького, укладення 60000 реєстру, невтручання царських воєвод у судову систему, майнові справи старшини тощо. На основі цих статей було вироблено стислий документ з 11 статей.
До наших днів дійшов лише їхня чернетка. А перші фальшування московія зробила вже через 5 років після смерті Богдана Хмельницького. Трактування цих статей дозволило московитам захопити Гетьманщину і надалі використовувати для знищення української державності.
