У Гадячі перейменували 33 назви вулиць і провулків та площу, які носили імена діячів комуністичного режиму та його «здобутки». Відповідне рішення ухвалили сьогодні, 21 квітня, на 22-й позачерговій сесії Гадяцької міської ради.
Депутати «пакетом» затвердили нову топініміку на карті Гадяча та нарешті виконали норми закону про декомунізацію.
Які нові назви затвердили на сесії міської ради
Площа Піонерська стала площею Петропавлівською.
Вулиці:
- Воровського — Пилипа Орлика,
- Дзержинського — Михайлівська (історична назва),
- Енгельса — Олеся Гончара,
- Калініна — Староковальська (історична назва),
- Комсомольська — Героїв Крут,
- Крупської — Бороховича ( на честь гадяцького козацького полковника),
- Луначарського — Мазепи,
- Маркса — Климанта Квітки (чоловік Лесі Українки),
- Островського — Преображенська (історична назва),
- Паризької Комуни — Чижевських,
- Радянська — Зелена (історична назва),
- Свердлова — Підлісна,
- Тельмана — Захисників України,
- Терешкової — Героїв Чорнобиля,
- Фрунзе — Григорія Грабянки,
- Чапаєва — Гадяцького Договору,
- Леніна – Героїв Майдану,
- Щорса — Пагорбна.
Провулки:
- Володарського — Козацький,
- Гайдара — Косачів,
- Дзержинського — Михайлівський,
- Енгельса — Гончара,
- Жовтневий — Виговського,
- 1-й Червоний — 1-й Пасічний,
- 2-й Червоний — 2-й Пасічний,
- Кірова — Сотенний,
- Островського — Преображенський,
- Піонерський — Петропавлівський,
- Свердлова — Підлісний,
- Тельмана — Захисників України,
- Чапаєва — Гадяцького Договору,
- Щорса — Пагорбний.
Історія питання
Вперше в Гадячі вулиці декомунізували ще після відновлення української незалежності – вулиця Комуністична стала Драгоманова, а вулиця Карла Лібкнехта – Гетьманською.
Наступний виток декомунізації почався після Революції Гідності. Найголовніша новина квітня 2014 року – повалення пам'ятника Леніну перед Свято-Успенським собором. А у грудні того ж року імені головного комуністичного ідеолога позбулася і вулиця. Її перейменували на Героїв Майдану. У 2016 році депутати Гадяцької міської ради ухвалили рішення про перейменування площі 50 років Жовтня на площу Миру. А ось вулицю однойменну вулицю своїм розпорядженням перейменував голова Полтавської ОДА. Загалом «пакетом» були перейменовані майже 400 вулиць. Крім Гадяча, зміни торкнулися вулиць у Ціпках (Краснолуцька громада) та Петрівці-Роменській (Петрівсько-Роменська громада).
А от у 2021 році міська рада перейменувала ще низку вулиць у селах громади та створила комісію із перейменування та дорадчу раду при ній, до якої залучили актив міста. Дорадча рада збирала відомості про колишні назви вулиць та обговорювала її про доцільність нових назв та передавала свої результати комісії із перейменування. Проте наприкінці року у міській раді все-таки спалахнув скандал. 30 грудня 2021 року вчергове зібралася комісія з питань перейменування, але нові назви викликали обурення в містян. Баталії перемістилися у Фейсбук. Зрештою міська рада продовжила термін обговорення назв вулиць серед жителів до 28 лютого.
Протягом останніх п'яти років Гадяцька міська рада не раз потрапляла до уваги не лише полтавських, а й загальнонаціональних ЗМІ. Олії до вогню доливало те, що й самі гадячани (а міська влада також посилалася на волевиявлення жителів міста і району) не воліли виконувати закон. Так, гадячанин Андрій Суіменко напередодні сесії опублікував допис про перейменування вулиць, яке жваво обговорювали містяни.
Увагу привернув коментар гадячанина Сергія Римара:
— Ой, друже! Скільки ще лайна та прокльонів буде на адресу тих, хто підтримує, та хто виконує цей Закон. Зібрали жителів вулиці Радянська і запропонували самим вибрати назву вулиці. Це був КАПЕЦЬ! Пояснювали що Закон буде виконаний 100%, маємо можливість самі назвати свою вулицю, але ніби глухонімі. «Зарплати малі», «дороги погані», «краще хай міська рада нам пенсії підніме», «кому цей закон потрібен» — це реакція на роз'яснення працівників міської ради. На цій «оптимістичній» ноті й пішли по домівках.
Чому декомунізація важлива
Гадяч не єдине місто, де є проблеми з перейменуванням. Варто згадати лише історію з перейменуванням проспекту Жукова у Харкові. Але він, проспект, не врятував від наступу росіян на місто.
Врешті про користь декомунізації українці дізналися вже під час активної фази війни. Бо виявилося, що росіяни користуються картами ще радянського періоду, тому легко плуталися у назвах. Як, наприклад, окупанти шукали у перейменованому місті Олешки «Цюрупинськ» (стара назва міста).
Зрештою, в умовах війни декомунізація України значно пришвидшилася. Але й у Гадяча є ще купа роботи — після стирання із топоніміки комуністичного минулого, варто взятися і за колоніальний, адже на карті Гадяча ще залишаються імена лєрмонова, пушкіна, тімірязєва тощо.
