Близько мільйона жителів Полтавщини загинули від голоду 1932-1933 років. Це четверта частина усіх жертв в Україні. Остаточну ж кількість померлих у той час не визначили досі: разом із ненародженими це близько 7,5 мільйонів людей, а з тими, хто емігрували, приблизно 10 мільйонів.
Голодомор 1932–1933 років на Полтавщині: як це було
На Полтавщині і в Україні голодували тричі. У двадцятих – після приходу більшовиків до влади, через 10 років – під час примусової хлібозаготівлі. Іще один – після Другої світової.
Аби вижити, люди їли листя, насіння бур’янів, ловили пацюків та мишей. Але найбільш жахливі випадки, які описують, це, звичайно, випадки канібалізму. Люди навіть організовували цілі цехи по переробці людського м’яса.
Пам’ять загиблих від голоду в Україні щорічно вшановують у четверту суботу листопада. Цього дня о 16-й годині оголошують загальнонаціональну хвилину мовчання.
Більше про голодомор – читайте тут.
Про Голодомор почали знімати кіно — документальне і художнє. Ми відібрали стрічки, які передадуть вам події тих страшних років. Не всі з них можна додивитися до кінця, але варто спробувати.
Фільми про Голодомор, які розкривають страшну правду про трагедію українського народу
Голод до правди
Канадська журналістка Рея Клайман подорожує Україною у 1932 році та стає свідком початку штучного голодомору. Вона не боїться висвітлювати цю проблему, за що її називають «буржуазною порушницею спокою» і виганяють із Радянського Союзу. Вона одна з перших і єдиних, хто намагається донести світову про геноцид проти українського народу.
Її історія переплітається вже з сьогоденням – війна на сході України. Головні герої тепер – родина спецпризначенця Збройних сил України Сергія Глондаря, що потрапив до полону в бою під Дебальцевим після того, як за угодою «Мінськ-2» російські гібридні сили мусили перейти до перемир’я.
Автори фільму «Голод до правди» проводять паралелі між методами сталінського режиму в СРСР і режиму президента Росії Володимира Путіна. У стрічці звучать пісні Джамали, ONUKA, гуртів ДахаБраха і Dakh Daughters.
Гіркі жнива
Талановитий художник-селянин, нащадок козацького роду Юрій разом зі своєю коханою Наталкою вимушені приймати всі удари та утиски радянської влади. Проте коли земляки стають жертвами штучного голоду і сталінських репресій, Юрій піднімає повстання проти сталінського свавілля, а Наталка очолює «жіночий бунт».
Кінофільм про історію кохання в розпал українського Голодомору 1932–1933 років знятий канадцями українського походження Джорджем Менделюком, Ієном Ігнатовичем та Річардом Бачинським.
Це перша англомовна художня кінокартина про Голодомор. Майже всі актори – з Великобританії та Канади. У головному складі двоє українців: Остап Ступка та Олександр Печериця з київського театру імені Івана Франка. В картині також використовуються композиції українського гурту «ДахаБраха» та фольклорного гурту «Рожаниця».
Голодомор. Забутий геноцид
Перший французький фільм про Голодомор, заснований на історії однієї родини, що походить із Вінниччини – чоловік пережив трагедію 1932–1933 років і тепер живе у Франції. Зйомки відбуваються у його рідному селі.
Також режисерка стрічки Бенедікт Бане знімала відео на Харківщині, Полтавщині та Київщині. Найбільше її вразило, що герої, розповідаючи про свій жахливий досвід голоду, відкрилися так, немов вперше за довгі роки змогли порушити болючу тему.
Живі
Спогади страшного дитинства, тих часів, коли у батьків забирали всю їжу, села вимирали з голоду, а ті, хто виживав, став «армією рабів». Тепер вони дорослі, і зі сльозами на очах згадують ті часи й кажуть: краще б вони не народжувалися.
Історії свідків Голодомору поєднано із записами зі щоденника британського журналіста Ґарета Джоунза. Документи, що цитуються у фільмі, вказують: уряди деяких країн знали про біду в Україні, але були байдужі до чужої болі. Український голод вплітається у світову історію – параліч економіки США, прихід до влади Гітлера в Німеччині, війна більшовицького уряду із селянством.
Фільм «Живі» було відзначено нагородами на кінофорумах у Женеві, Єревані та Батумі.
Українська ніч 33-го
Перший фільм про Голодомор вже незалежної України. Саме у цій стрічці викладені факти, які раніше не були почуті суспільством, зазначають експерти. Фільм створений на основі кіно- та фотодокументів. За деякі з кадрів автори заплатили своїм життям, адже за зйомки голодуючих українців у 1933 році розстрілювали.
Фільм складається з чотирьох серій – «Страх», «Жах», «Гільйотина» та «Справа Грушевського». У кожній із частин автори наголошують, що Голодомор – це загальнопланетарна трагедія, як і світові війни. Також у фільмі вперше прозвучала думка, що Голодомор має вшановуватися на загальнонаціональному рівні, а комуністичний режим потрібно засудити і заборонити, як і фашизм.
Ціна правди
У 1933 році вельський репортер Гарет Джонс шукає свою наступну велику історію. Останні новини приводять його до Москви, де він знайомиться з журналісткою Адою Брукс. Ада відкриває йому очі на «радянську утопію», яка не має нічого спільного з реальністю. І Гарет, попри смертельні погрози, розпочинає своє розслідування. Переховуючись від спецслужб СРСР, крок за кроком він розкриває правду про трагедію українського народу: Голодомор, жорстку цензуру, змову та масові репресії. Саме його викриття згодом стануть підґрунтям для роману «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла.
У матеріалі для «New York Evening Post» у 1933 році Ґарет Джонс описував випадок у своїй подорожі до України: «У поїзді комуніст заперечив мені, що був голод. Я викинув скоринку від хліба, який їв, у смітничок. Пасажир-селянин, що їхав поруч, вивудив її та жадібно з’їв. Я кинув шкірку від апельсину, і селянин знову схопив та заковтнув її. Комуніст ущух».
Поводир
На початку 1930-х років до Харкова приїжджає американський інженер Майкл Шемрок разом зі своїм сином Пітером. До його рук потрапляють секретні документі про заплановане масове вилучення продовольства радянською владою. Через цю інформацію Шемрока вбивають, а його син, ставши свідком вбивства батька, втікає з Харкова. Допомагає йому сліпий бандурист Іван Кочерга – в минулому командир роти армії УНР, який зазнав поранення в голову та осліп…
Гаслом фільму є фраза: «Заплющ очі – дивись серцем». Головні ролі грають народний артист України Станіслав Боклан, співачка Джамала та правнук українського дисидента Михайла Сороки – Антон Святослав Грін. Вперше в Україні до зйомок було запрошено 60 незрячих людей. Окрім незрячих акторів, у кінофільмі знімалися справжні лірники та кобзарі зі Львова, Сумщини та Луцька.
