21 листопада в Україні вшановували День Свободи і Гідності, 23 листопада — День пам’яті жертв Голодоморів. Цьгоріч вже 15 років Помаранчевій революції, шість — реводюції Гідності. Між революцією Гідності і Голодомором — 80 років. Ви помітили?
Але День Свободи і Гідності — це не лише про Євромайдан, як і День пам’яті жертв Голодоморів, це не лише про Голодомор 33-го. Але саме революція Гідності, як і Голодомор-33, це ті дві незагоєні рани, про які ми маємо пам’ятати. Громадськість Гадяча у ці дні двічі збиралася, щоб пом’янути тих, хто став на оборону України від совєтщини і тих, хто 80 років тому мордували голодом, знищуючи не лише наш генофонд, а насамперед носіїв мови і культури.
Вшанування борців за європейські цінності у Гадячі відбувалися біля меморіалу Небесної Сотні. В цей же час у міському парку громадскість міста зібралася біля пам’ятного занаку загиблим землякам.
Далі заходи пернеслися до кіноконцертного закладу "Дружба". У холі працівниці районної центральної біблітеки облашували інсталяцію із використаних шин та касок — нагадування про те, яким був захист протестувальників проти беркутівського.
У залі сиділи бюджетники і школярі. Їм показували фільм про Майдан. Діти виходили із залу заплаканими.
***
У суботу містяни зібралися біля Всіхсвятської церкви на мітинг-реквієм за жертвами Голодомору.
— Порівняла кількість населення до Голодомору і теперішню чисельність населення України. Вдумайтеся, до 33-го року українців було 80 мільйонів. Фактично ми втратили генофонд і не відновили його, — говорить Катерина Кувшинова, начальниця відділу культури Гадяцької міської ради.
В основному також були представники бюджнетної сфери, кілька студентів коледжу культури. Самих містян, які не задіяні у державній сфері, було мало, за винятком кількох пенсіонерок та жінки, що певне, прийшла із будинків, що сусідять із Всіхсвятською церквою. Тож закликаємо всіх, хто сьогодні не прийшов на мітинг, запалити свічку пам’яті.
