Особливо важко хворіють дорослі: Лілія Черненко про вітряну віспу, ускладнення та як захиститися

Вітряна віспа (вітрянка) — це вірусне захворювання, що характеризується ураженням шкіри та слизових оболонок папульозно-везикульозним висипом. Воно легко передається від однієї людини до іншої (контагіозне). Частіше хворіють діти 3-6 років в дитячих колективах, проте хвороба може поширюватися й на дорослих.

Збудником захворювання є вірус вітряної віспи й оперізувального лишаю, або герпесвірус людини III типу.

Вітряна віспа викликається збудником сімейства герпесвірусних інфекцій – Varicella. Захворювання дуже заразне, передається від хворої людини повітряно-крапельним шляхом. Також можлива передача вірусу через плаценту від матері до дитини.

Також вітрянка передається:

• під час чхання і кашляння;
• через системи вентиляції;
• потоком повітря;
• трансплацентарно.

Причому інфікована людина не знає про початок хвороби, тому що вірус може передаватись за 10 днів до закінчення інкубаційного періоду (до появи перших ознак), а також 10 днів після появи перших елементів висипу.

За статистичними даними до 15-16 років близько 80% людей встигають перехворіти та отримати імунітет. Частіше всього пік захворюваності припадає на осінньо-зимовий період.

Інкубаційний період вітряної віспи триває від 10 до 21 дня. В цей час людина відчуває себе звично. Через два-три тижні з моменту інфікування розпочинається продромальний період:підвищується температура, інколи пацієнти скаржаться на епізоди нудоти та блювоти. На шкірних покривах можуть з’являтись плями.

Автор: Анжела Король

Наступний етап хвороби характеризується появою висипу на шкірі та слизових оболонках. Вони з’являються на волосяній частині голови та тулубі. Елемент висипу отримав назву везикула (пухирець) – це утворення з безбарвним вмістом, яке через 2 доби лопається та покривається кіркою. Пухирці з’являються поступово, епізодично протягом 2-5 діб. Кожний епізод супроводжується підвищенням температури тіла.

Після завершення гострого етапу, розпочинається період згасання ознак хвороби. Він триває 7-14 діб. За цей час висип поступово зменшується і зникає. Інколи на місці везикул залишаються невеликі рубці.

Ознаки хвороби можуть відрізнятись у різних пацієнтів. Це залежить від форми протікання вітряної віспи:

1. Пустульозна (везикулярна). Утворюються пухирці, які згодом лопаються. Після одужання можуть залишатись рубці.
2. Геморагічна. Характеризується невеликими крововиливами під шкіру або слизові оболонки, через це у пухирцях утворюється геморагічний вміст.
3. Гангренозна. По периметру везикул утворюються осередки некрозу (відмирання), після відпадання кірок утворюються виразки.
4. Генералізована. Важка форма, що зустрічаються у новонароджених і характеризується появою висипу на внутрішніх органах.

Після перенесеного захворювання у дитини формується імунітет, який зберігається протягом життя. В окремих випадках, коли сили захисту знижені, можливий повторний розвиток вітрянки. Після одужання вірус перебуває в латентному стані в нервових закінченнях. Інколи провокує розвиток оперізуючого лишая.

Загальні клінічні симптоми:

• утворення везикул та папул на шкірі;
• свербіння в місцях висипу;
• поява нових утворень;
• пухирці не з’являються на долонях та підошвах.

Попри можливе легке перебіг хвороби, збудник вітряної віспи дуже негативно впливає на дитину, яка розвивається в утробі.

В першому триместрі вагітності можуть бути: викидень, самовільний аборт або розвиток вад.

В порівнянні з краснухою, вірогідність розвитку вад складає лише 1%.

В третьому триместрі (особливо в останні дні перед пологами, а також тиждень після пологів) захворювання жінки може призводити до народження дитини з вродженою вітрянкою у важкій формі. Хвороба проявляється бронхопневмонією.

Лікування вітрянки не передбачає терапії, спрямованої на усунення причин захворювання — збудника інфекції.

Автор: Анжела Король

Основу лікувальних заходів складають:

• ретельний догляд за шкірою та нігтями;
• щоденні водні процедури (після них потрібно обережно промокнути шкіру чистим рушником, не розтираючи);
• заборона на механічні ушкодження, зчісування висипів;
• місцева обробка висипів антисептичними засобами, що знімають свербіж (сучасні засоби не забарвлюють шкіру);
• змащування скоринок, що утворилися, жирним кремом.

У разі приєднання ускладнень або тяжкому перебігу захворювання лікування вітрянки включає:

• антимікробну терапію (у разі приєднання гнійних процесів);
• дезінтоксикаційне лікування (під час сильної інтоксикації);
• введення імуноглобуліну.

Вірус Коксакі: як вберегти себе та своїх близьких. Поради лікаря інфекціоніста

Вітиліго: чому виникає, чи є можливість вилікувати захворювання

•  Читайте актуальні новини від Гадяч.City у Telegram-каналі.
• Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Гадяч.City у Facebook.
• Ми також є в Instagram.
• А ще дивіться улюблені інтерв'ю та опитування в TikTok й в YouTube.