29 серпня під час виконання професійних обов’язків поліцейський у Дніпрі застрелив водія автівки, який наніс тілесні ушкодження напарниці правоохоронця.
Деталі трагедії ми дізнаємося згодом, адже у мережі «гуляє» лише відео із однієї сторони — пасажирів салону автівки. Мають бути відео ще й натільних камер поліцейських. ДРБ учора розпочало слідство щодо цього інциденту. Попередньо встановлено, що правоохоронці намагались зупинити елітне авто у середмісті Дніпра, водій якого, за наявними даними, ігнорував законні вимоги правил дорожнього руху. Після зупинки автомобіля, чоловік поводився агресивно та мав всі ознаки алкогольного сп’яніння.
Але щиро собі відповімо: чи сталася б ця трагедія, якби водійка чи водій автівки, є версія, що він із дружиною помінялися місцями, що могли зафіксувати поліцейські — зупинилися на вимогу правоохоронців? На відео ж видно, що жінка чинить опір поліцейській і запитує на камеру смартфона чи знімає її дитина все це дійство, і театрально кричить.
Деяких коментаторів обурило, що убивство сталося на очах дітей. Звісно, це не порівняно із тим, чи нормальна була поведінка батьків при дітях? Чи нормально сідати за кермо у алкогольному сп’янінні, коли ти везеш дітей. Чи нормально показувати дітям, як треба обдурити поліцейських, щоб не платити штраф. Як треба поводитися, коли поліцейські вимагають зупинитися?
Насправді ця ситуація мала статися. Власне, вона вже ставалася, просто про неї всі забули. У 2016 році у Києві поліцейські побачивши, що молодики напідпитку сіли до авто, намагалися їх зупинити. Проте хлопці вирішили не здаватися і втікали від поліцейських. У тій погоні поліцейських Сергій Олійник застрелив 17-річного Максима Мєдвєдєва.
Остання новина, яку видає Гугл про Олійника датується ще 2020 роком, де йдеться, що На апеляційному суді поліцейський заявив, що у СІЗО його побили співкамерники, дізнавшись, що Олійник працює в поліції.
Ще раз: співкамерники побили поліцейського за те, що він поліцейський.
Тож будемо відвертими: таких випадків могло б і не ставатися, якби була б хоч якась повага до правоохоронців, розуміння, що людина перебуває при виконанні обов’язків. Що «бикувати» — а тим і займалися пасажири і водій із водійкою (хай там встановить слідство, хто був за кермом автівки в Дніпрі і в якому вони були стані) — ідея не ок. Особливо, коли воєнний стан і прифронтове місто.
Ще одне, що почало нестися у соцмережах — зовнішній вигляд поліцейської, яку побив чи то водій, чи то поліцейський. Ні, не те, що її обличчя і руки заюшені кров’ю і, можливо, зламана щелепа. Деяких коментаторів турбує, що дівчина має тату на руці. Яким боком татуювання на тілі може впливати на особисті якості людини та виконання її професійних обов’язків?
Колись наші гадяцькі соцмережі розносили відео із поліцейською, яку зняв на відео блогер, який теж вирішив «пофорсити». І знаєте, чим він крив, бо все-таки порушив — зовнішнім виглядом дівчини — її тату на руках і «ботоксними» губами. Для честі дівчини, вона трималася гідно і всі його випади щодо свого зовнішнього вигляду пускала повз вуха і спокійно робила свою роботу — оформляла протокол.
Але ж соцмережі підхопили її тату і губи і зовсім розмили те, як поводився блогер і взагалі не мав права порушувати тему тіла дівчини. Бо тіло кожної людини, якої професії вона не була б — це її особиста справа.
Проблема номер два цього трагічного кейса — відсутність у поліцейських електрошокерів. Якби правоохоронець застосував його замість пістолета, чоловік із автівки був би живий. Тож проблема системна.
Проблема номер 3 після цього випадку — все більше людей обираючи професію, будуть думати, чи варто йти працювати у поліцію, коли ти абсолютно незахищений — починаючи від соцмереж, де тебе можуть назвати «мусором» і навіть закликати убивати до справжнього убивства. Як сталося у тому ж таки Дніпрі у 2016 році, коли поліцейські зупинили водія, який порушив правила дорожнього руху. В результаті теж суперечки водій застрелив зі своєї зброї правоохоронців і заволодів табельною зброєю одного із них.
Цієї трагедії могло не статися.
Якби хтось мав елементарну повагу до поліцейських та їхньої роботи.
