Продовжуємо серію подорожей Україною онлайн. У сьогоднішньому матеріалі ми відвідаємо історичні та пам’ятні місця Житомира, Чернігова та заглянемо у Вінницю.
Житомир
На Житомирщині є не дуже багато міст, щоб провести вікенд й побачити щось дійсно цікаве. Серед найпопулярніших - Бердичів, Коростень та Радомищль. Сам же Житомир може похвалитись кількома церквами, центральним майданом та річкою Тетерів з дамбою та скелями.
Тут не побачиш ні замків, ні добре збережених палаців – багато з них руйнуються негодою з року в рік. Однак, на Житомирщині є маловідомі та цікаві місця з особливою атмосферою, яких не знайти більш ніде.
Соборна площа, Житомир
Соборна площа розташовується в центрі міста Житомир і є його центральною частиною. Це головна площа в місті. Тут проводяться найзнаменніші і важливі події та заходи. Площа досить стара і спочатку носила назву Леніна. Тут можна побачити багато всього цікавого. Що можна подивитися на Соборній площі До площі веде багато вулиць міста: Київська, Велика Бердичівська, Перемоги, Черняховського. Тут розміщені різні адміністративні будівлі, що курирують повноцінне життя міста. Також тут знаходиться Український музично-драматичний театр імені І. Кочерги. Ближче до вулиці Черняховського можна побачити найстаріші споруди в місті - келії монастиря єзуїтів . Їх створення датується 1724 роком. На сусідній вулиці Перемоги складно не помітити великий і красивий Преображенський собор . Його будівництво відбувалося в 1874 році. Висота становить 53 метри, він споруджений у візантійському стилі, хоча також можна помітити деталі давньоруської архітектурної школи 11-12 століть. На Київській вулиці знаходиться не менше барвистий і цікавий Свято-Михайлівський кафедральний собор , який був зведений місцевим купцем. Тепер храм знаходиться в розпорядженні громади УПЦ. Далі, очам гостей відкривається приміщення, в якому розмістився семінарський костел Святого Іоанна , зведений в 1838 році. Варто відзначити, що раніше на Соборній площі розташовувався високий пам`ятник вождю світового пролетаріату Леніну, але в лютому 2014 його прибрали. Площа велика і давно вже стала місцем відпочинку місцевих жителів та гостей міста.
Замкова гора
Замкова гора у Житомирі – це те місце, де можна відчути справжню історію міста, а якщо пощастить, то ще й натрапити на численні підземні ходи, що прорізають гору на різній глибині.Найперша письмова згадка про замок у Житомирі датується 1392 роком, коли його захопило військо князя Вітовта. Розташовувався замок на крутому пагорбі над річцкою Кам’янка. Згідно легенді, засновником нашого міста був воїн Житомир із дружини київських князів Аскольда і Діра. Місто сильно потерпало від набігів і грабунків, тому було вирішено спорудити захисну споруду. Місце під зведення замку було підібране, щоб забезпечувати максимальний захист – круті схили, ріка, були зведені вали і викопані канави перед ними, між якими була вода, і було зведено дві брами із підвісними мостами. Щоправда фортецю часто руйнували, але її завжди відбудовували. Навколо замку почало розростатися місто, також були прокладені підземні ходи, які подейкують, існують і сьогодні. Підземні ходи відігравали дуже важливу роль у обороні замку. У 1648–1654 роках під час визвольних війн фортеця зазнала значних руйнувань і втратила своє військове призначення. У 1802 році залишки замку згоріли під час страшної пожежі, останні споруди проіснували до 1852 року. А у 1890 році міська рада вирішила віддати територію під приватну забудову, з того часу про замок нагадують тільки ледь помітні вали, підземні ходи, що знаходяться на глибині 5–8 метрів та пам’ятник на честь заснування міста. До речі, досліджуючи підземні ходи, виявилося, що один з них виходив до ріки Кам’янка і забезпечував водопостачання замку, адже на території фортеці не було жодного колодязю.
На сьогодні на місці фортеці знаходиться невеличкий міський парк.
Площа мистецькі ворота
Всього лише півстоліття тому, житомиряни тут могли побачити справжній соціалістичний рай, який дуже відрізнявся від скромного повсякденного житті більшості громадян величезної країни.
У 1954 році в Житомирі, на території нинішньої площі «Мистецькi Ворота», ударними темпами побудували цегляні павільйонні виставки.
На будівельні роботи були спрямовані всі будівельні організації міста. Важливу роль в проектуванні і самому будівництві комплексу виставки взяли головний архітектор міста Семен Мойсейович Енгельман і житомирський архітектор Федір Антонович Грінченка. Будівлю прикрасили і твори житомирських скульпторів. Особливо відзначилася зворушлива, дуже людяна фігура молодої колгоспниці, яка тримала в руках над головою пучок колосків пшениці.
Вже восени 1954 року виставка відкрилася.
Житомирська Виставка мала символізувати небувалий розквіт сільського господарства і промисловості області. Однак ставлення місцевого населення було однозначним - в той час (в ще не відновленому після війни місті) всі колгоспи були жебраки, більшість населення жило бідно. Ось і діяла виставка в Житомирі тільки до 60-х років минулого століття.
У 1971 році планували зробити на місці колишньої виставки парк культури і відпочинку, потім - молодіжний комплекс, але її територія з часом була забудована багатоповерховими будинками, в результаті чого утворилася площа. Про виставку сьогодні нагадують лише красиві ворота, обвиті ліпним орнаментом з дарами колгоспних полів і садів - що і послужило підмогою для назви площі.
Каскад фонтанів у парку ім. Гагаріна
Парк – найпопулярніше місце для відпочинку житомирян. Парк цікавий не лише розташуванням на схилах берегів річки Тетерев, але й дуже гарним каскадом з фонтанів. Він розташований прямо біля входу в парк, а за ним – оглядові майданчики і спуск до станції човнів на річці. Каскад фонтанів виготовлено з різних порід житомирського граніту і лабрадориту.
Каскад фонтанів був створений в 1980 році в Парку культури та відпочинку імені Юрія Гагаріна в Житомирі. А парк було закладено ще в XIX столітті. Головним меценатом та автором ідеї його створення був барон де Шодуар. 36 га парку засаджені більш, ніж 80 видами рослин, деякі завезені з різних частин світу. З підвісного мосту (більше 350 м) відкривається чудовий краєвид на місто і на річку Тетерев. Сам каскад фонтанів був створений при підготовці Житомира до зустрічі Олімпійського вогню. Ця пам’ятка – невід’ємна частина парка і архітектури міста.
Скеля "Голова Чацького"
Площа 0,01 га. Статус надано 1967 року. Перебуває у віданні Житомирського міськкомунгоспу.
Розташована на лівому березі річки Тетерів, має висоту бл. 30 м. над рівнем води Житомирського водосховища. Разом з сусідніми скелями утворює прямовисну стіну, завдовжки бл. 120 м. Вершина скелі має вигляд голови людини.
Житомир має унікальну пам’ятку природи, що утворилася через вивітрювання гірських порід граніту. Вона з’явилась набагато тисячоліть раніше, ніж саме місто. Довкола неї – безліч легенд та повір’їв. За однією з них був колись такий собі козак Чацький, якого переслідували поляки, а він стрибнув зі скелі, щоб уникнути полону. Ще одна легенда розповідає, що у бідняка Чацького була донька, на яку поклав око багатий вельможа. Батько, рятуючи доньку, зійшовся у двобої з кривдником, проте був скинутий зі скелі. А та за ніч набула рис його обличчя. За іншою версією ця назва виникла у ХІХ ст., пізніше козацьких часів. Іменем Чацького названий був провулок у Житомирі. Скоріш за все обидва вони були присвячені Тадеушу Чацькому (1765 – 1813) – польському історику, просвітнику, відкривачу шкіл на Волині. Він же відкрив Кременецький ліцей, на базі якого згодом відкрився університет Св. Володимира у Києві (Національний університет Т.Г.Шевченка) та Волинську гімназію в Житомирі (тепер Житомирський державний університет ім. Івана Франка).
Відео-прогулянка по Житомиру
Чернігів
Чернігів – місто легенд та архітектури часів Київської Русі. Розташований на березі річки Десна, Чернігів потопає в зелені та може похизуватися чудовими краєвидами.
Та найбільшу цінність для туристів мають унікальні релігійні споруди – старовинні церкви та храми Чернігівщини. Саме тут кожен може торкнутися пам'яток часів Київської Русі та на власні очі побачити шедеври архітектурного мистецтва, побудовані ще у ХІ – XVIII століттях.
Чернігівський дитинець
Це найдревніша частина міста, його ще називають валом. За часів Київської Русі словом дитинець називалася найбільша укріплена центральна частина стародавнього міста. Тут розміщувалася резиденція князя, палати бояр та вищого духовенства, а також дружина. Решта населення проживала за стінами фортеці, в зовнішньому місті. Чернігівський дитинець був добре укріплений ровами та високим земляним валом з огорожею. З того часу і має назву вал або дитинець.
Нині Чернігівський дитинець улюблене місце прогулянок місцевих жителів і гостей міста.
Антонієві печери
Антонієві печери – унікальний підземний архітектурний комплекс, заснований на початку ХІ ст. Щороку печери відвідують тисячі туристів з усього світу, також це – одне з місць релігійного паломництва.
Печери являють собою систему підземних і наземних храмів, з’єднаних між собою галереями. Загальна довжина підземного комплексу – 350 метрів, його приміщення розташовані на глибині від 2 до 12 метрів. На деяких стінах споруд збереглися стародавні фрески.
Оскільки температура в підземних приміщеннях становить близько +5 °С, рекомендується брати з собою теплий одяг.
Будинок Мазепи
Будинок полкової канцелярії, також відомий як «Будинок Мазепи» або «Кам'яниця Лизогуба», був побудований наприкінці XVII століття в стилі українського бароко. Першим володарем будинку був відомий полковник Яків Лизогуб, але після його смерті дім було продано гетьману Івану Мазепі. Пізніше тут розташувалася полкова канцелярія Чернігівського козацького полку.
Доволі тривалий час будівля пустувала та навіть почала рушитися, і лише у 50-х роках ХХ століття будинок повністю реконструювали та відновили у всій красі.
Червона площа
Червона площа, а також сквери та бульвари, що її оточують – один з наймальовничіших районів Чернігова. Це також культурний та адміністративний центр міста.
Колись ця територія була околицею Чернігова та знаходилася майже за межами міста. Пізніше тут заснували ринок, навколо якого почали будувати адміністративні та торгові споруди. Так поступово площа на околиці перетворилася на жвавий центр сучасного міста.
Національний університет "Чернігівський Колегіум"
Чернігівський колегіум вважається перлиною архітектури у стилі українського бароко. Він був заснований у 1700 році за прикладом Києво-Могилянської Академії та став одним з перших вищих навчальних закладів на Лівобережжі України.
Протягом ХХ століття навчальний заклад, котрий готував вчителів, пройшов довгий шлях реорганізації, і лише у 1998 році був перейменований на Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, а кілька років потому здобув статус Національного.
Катерининська церква
Символ Чернігова, який видно ще далеко до в’їзду в місто. Перша церква, що зустрічає гостей міста, які прямують з київського напрямку. Споруджена на честь героїзму казаків Чернігівського полку, проявленого під час штурму турецької фортеці Азов у 1696 році під командуванням чернігівського полковника, наказного гетьмана Якова Лизогуба. Освячена в 1715 році.
Курган Чорна могила
Найзагадковіший з усіх чернігівських курганів. За стародавньою легендою, у кургані нібито був похований засновник Чернігова – князь Чорний, на честь якого і було назване місто. Ця велетенська земляна піраміда, на спорудження якої було використано близько 6 тис. кубометрів грунту, вперше згадується у літописі ще у 1147 році.
Дзвіниця Троїцького монастиря
Височенну 58-метрову дзвіницю Троїцько-Ільїнського монастиря видно з багатьох точок Чернігова, що гарантує неймовірний краєвид згори дзвіниці. Зведена вона в 1771-1775 рр. і налічує аж п’ять ярусів. Це перша висотна будівля в місті. За невелику плату відвідувачі допускаються в дзвіницю аж до самого верху. Звідси можна побачити красиві міські пейзажі.
Відео-прогулянка по Чернігову
Вінниця
Вінницька земля неосяжна і родюча, вабляча затишною прохолодою лісів, тихими плесами ставків, величчю народного духу і щирістю людських сердець. Вінниччина виплекала і подарувала світові видатних особистостей, які своїми зусиллями і талантом прославляють цю одухотворену землю. А барвисті сторінки історії розповідають про знахідки трипільської культури, зброю скіфів і золото сарматів, пам’ятки козацької доби. Окрасою Вінниччини є унікальні історичні, архітектурні, природничі пам’ятки, духовні святині, однак далеко не всі вони достатньо відомі в Україні та за її межами.
Фонтан та набережна Roshen
Єдиний в Україні і найбільший в Європі плаваючий фонтан знаходиться у Вінниці.
Світломузичне шоу фонтанів у Вінниці стало туристичною визначною пам'яткою не лише міста, а й усієї України. Найбільший у світі річковий світломузичний Фонтан на відкритих водоймищах та реконструйована Набережна «Roshen» були відкриті 4 вересня 2011 року. «Фонтан» розташований в руслі річки Південний Буг й має довжину 140 метрів і висоту струменя до 60 м. Унікальність фонтану Рошен у тому, що він не стаціонарний, а плаваючий, для збереження взимку затоплюється, перебуваючи в холодні дні під льодом. Він найбільший в Європі серед подібних.
Національний музей-садиба М.І. Пирогова
Музей Пирогова відкритий на території садиби Вишня, де останні 20 років жив і працював видатний хірург, анатом, вчений і педагог Микола Іванович Пирогов, якого вважають засновником військово-польової хірургії, а також Товариства Червоного Хреста.
Музей-садиба Пирогова відносять до найважливіших об'єктів культурної спадщини України.
На території музею знаходиться будинок, в якому жив геніальний хірург Микола Івановиич Пирогова, тут є все про життя і діяльність всесвітньовідомого лікаря, музей-аптека з інтер'єрами приймальні та операційної, церква-некрополь, де покоїться набальзамоване тіло ученого Пирогова, меморіальний парк, в якому збереглися дерева, посаджені М.І. Пироговим.
Водонапірна вежа
Візитівка Вінниці – 106-річна Башта на Європейській площі, вона була побудована в 1911 році для першого міського водопроводу, як Водонапірна вежа у Вінниці. Дивно, але будівля досих пір виглядає майже так само, як і раніше.
На сьогодні Вінницька вежа - уже не просто колишня водонапірна башта. Це частина культури міста. У Вежі розташована частина музейної експозиції Меморіалу революційної та бойової слави. А також вона є Меморіалом пам’яті вінницьких воїнів, які загинули під час Афганської війни.
Ставка Гітлера Вервольф
Незважаючи на те, що зараз колишня ставка Гітлера Вервольф практично зруйнована - комплекс є одним з найзагадковіших споруд в центральному регіоні України. Сюди досі влаштовують експедиції.
Знаходиться ця історична пам'ятка неподалік Вінниці, поблизу села пам Коло-Михайлівка.
"Вінницький Вервольф" фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера "Вольфшанце" у Східній Пруссії.
Ставка Гітлера тоді і зараз дуже відрізняються. Територія ставки у ті часи складалася з двох зон: основної і центральної. Центральна зона була огороджена дротяною сіткою висотою приблизно 2,5 м, а понад нею було натягнуто 2 ряди колючого дроту. Також тут було збудовано електростанцію, а на березі Південного Бугу було споруджено станцію водогону.
По всій територіх через кожні 200 м встановлено стаціонарні спостережні пости, укріплення, кулеметні гнізда, позиції для польових гармат. Польова ставка Гітлера «Вервольф» — одне з найзагадковіших місць в Україні часів Великої Вітчизняної війни. Чому найзагадковіших, тому що багато документів втрачено, а від самої ставки залишились лише руїни.
Обласний краєзнавчий музей
Музей розташований на території колишнього єзуїтського монастиря - нинішнього історико-архітектурного комплексу «Мури».
Якщо ви ще ніколи не бачили скелета мамонта, то тут ви зможете на нього подивитися. У музеї переставлені унікальні предмети з скіфського і сарматського періодів, велика нумізматичної збори, а також етнографічна колекція: вироби гончарства, ткацтва і вишивки, народний живопис. Фонд Вінницького обласного краєзнавчого музею налічує понад 200 тисяч експонатів.
Вінниця в мініатюрі
В Центральному міському парку, замість колишньої Алеї закоханих, є нова локація, де представлено 12 зменшених копій знакових споруд та будівель міста. Відкрили нову "площу" якраз до дня міста, яке святкували цього року 9 вересня.
Відео-прогулянка Вінницею
