Продовжуємо серію подорожей Україною онлайн. У сьогоднішньому матеріалі ми відвідаємо історичні та пам’ятні місця Львова, Тернополя та заглянемо в Івано-Франківськ.
Львів
Львів по праву називають «східним Парижем». Тут, як і у французькій столиці, сплелися культури Заходу і Сходу, що знайшло відображення в багатьох пам'ятках архітектури та музеях.
Площа Ринок
Площа Ринок — це серце Львова. Саме тут зібрана вся головна гордість міста: ратуша, знамениті кам’яниці, маленькі палаци, величні храми, чотири вишукані фонтани та невеликі древні вулички із власними історіями. А також тут найбільша концентрація ресторанів, кав’ярень, пабів та сувенірних магазинів. На Площі Ринок можна сповна відчути атмосферу та колорит міста Лева, випити смачної кави з найкращим шоколадом, послухати вуличних музикантів та помилуватись красою архітектури.
Храм Св'ятої Єлизаветти
Це перша пам'ятка, яка зустрічає гостей міста. Своїм зовнішнім виглядом собор нагадує архітектуру французької та північноамериканської готики з елементами романтичного стилю. Вхід в костел прикрашає скульптурна композиція відомого майстра Петра Войтовича «Розп'яття з пристоячими». У 1991 р собор Святої Єлизавети був переданий греко-католицькій громаді і освітлений як церква Святих Ольги і Єлизавети.
Архикафедральний собор святого Юра
Собор святого Юра знаходиться на висоті 300 метрів над рівнем моря і немов ширяє над містом. Цей греко-католицький собор - один з найкрасивіших зразків львівської архітектури. Будівля побудована в стилі рококо і прикрашена численними балюстрадами, капітелями і скульптурами. У підземеллі собору заховані усипальниці відомих церковнослужителів.
Палац графів Потоцьких
Палац графів Потоцьких - перлина львівської архітектури. Архітектори Людвіг де Верні та Юліан Цибульський, працюючи в стилі французького класицизму, не поскупилися на багате оздоблення приміщень: тут буквально на кожному кроці можна зустріти позолоту, мармур та ліпнину. Ця триповерхова будівля площею більше 3000 кв. м була побудована для прийому важливих гостей з різних країн.
Копальня кави
Перший в Україні найбільший кафе магазин, створений над кавовою шахтою просто на площі Ринок. Львів давно асоціюється з кавою, і саме Львівська копальня кави демонструє і реалізує легенду власне львівської кави. Тут видобувають, обсмажують і готують понад 30 видів кавових напоїв.
Львівська майстерня шоколаду
Львівська майстерня шоколаду - це одне з найпопулярніших місць у Львові, де хоч раз, але бувають практично всі гості міста. У 19 столітті Львів був одним з головних експортерів шоколадної продукції в Європу. Майстерня шоколаду являє собою будинок, на першому поверсі якого розташоване невелике і досить затишне кафе, повз якого просто неможливо пройти. Тут можна не тільки поласувати, але й побачити сам процес приготування смачних виробів.
Театр опери та балету імені Соломії Крушельницької
Оперний театр є найвідомішою пам’яткою архітектури Львова і знаходиться у самому центрі міста, тому не побачити його неможливо. Фасад будівлі прикрашають скульптурні фігури «Життя» і «Мистецтво», статуї «Слава», «Перемога», «Любов". Театр був спроектований так, щоб фойє, коридори і сходи максимально освітлювалися природним світлом. Один з найкрасивіших внутрішніх інтер'єрів - дзеркальний хол, прикрашений картинами, що зображують символічну зміну пір року. Велика люстра в залі з дорогоцінних матеріалів прикрашена алегоричними фігурами. На другому поверсі збереглися особисті апартаменти імператора Франца Йосифа з ванною і виходом в імператорську (зараз - президентську) ложу.
Музей-Арсенал Зброї
Львову, як і будь-якому місту епохи Середньовіччя, часто доводилося захищати свої території. Сьогодні про ті часи нагадує Міський арсенал, який служив для зміцнення кордонів. Поруч з арсеналом працювали майстерні по відливу гармат, тут містилася в'язниця, а в одному з приміщень жив міський кат.
Музей Сала
Музей сала - це перший в світі музей, присвячений українському продукту. Експозиція музею включає в себе картини, фотографії, інсталяції та відеозаписи, присвячені салу. Експонати з сала знаходяться в охолоджуваних вітринах і підсвічуються ультрафіолетом. Тут можна побачити виконані в різних стилях і техніках, скульптури з сала. Центральне місце в музеї займає величезне серце з сала, яке було занесено до Книги рекордів України. Також тут знаходиться фігура гуманоїда, шахи, крісло і багато інших предметів. Музей має свій журнал "САЛО", а також ресторан, в якому можна спробувати експонати на смак.
Цитадель
Комплекс фортифікаційних споруд австрійських часів, що дійшов до нас з XIX ст. майже без змін. Споруджений на узгір'ї на південно-західних підступах до Львова для контролю над містом і стрийською дорогою. Комплекс не зіграв значної ролі під час світових воєн, завдяки чому чудово зберігся. У радянські часи на території був розбитий парк "Цитадель", приміщення використовувалися як склади. Зараз в будівлях казарм розмістився банк. Одна з круглих башт перетворена в розкішний готель.
Відео-прогулянка по Львову
Тернопіль
Затишне місто на річці Серет. До 1934 р. називалося Тарнополь — на честь його засновника, великого коронного гетьмана Яна Тарновського. У староруські часи на місці сучасного Тернополя знаходилося укріплене поселення Сопільче (Топільче), знищене ордою Хана Батия в 1241 р. На сьогоднішній день Тернопіль - одне із наймальовничіших міст західної України. Затишок і спокій тут витає у повітрі.
Парк національного відродження
Парк площею 54 га розмістився між районами Східний і Сонячний. Саме тут споруджене перше в Україні Співоче поле. Назва пов’язана з могилою Січових стрільців і пам’ятником льотчикам-визволителям Тернополя (літак, що здіймається на постаменті), що є на території парку. Парк відрізняється з поміж інших мальовничим природним рельєфом, чудовими краєвидами, особливим відчуттям простору і світла, яке охоплює кожного, хто зупиняється на оглядовому майданчику з боку проспекту Степана Бандери. Від нього до центру парку веде широка алея, ефектно прикрашена зеленими кулями сформованого граба. У парку можна покататись на "Колесі огляду" та помилуватися Тернополем з висоти пташиного лету.
Парк «Топільче»
Парк «Топільче»- наймолодший і один з найкрасивіших парків Тернополя. Офіційно відкритий у 1985 році. Дерев'яні скульптури, вежі, хатки, фортеці, видові майданчики, плетені з гілля тини, виконані в єдиному стилі. Зона тихого відпочинку об'єднує Поляну казок, зоокуток.
У парку зростає близько 60-ти видів дерев та кущів. Є мальовничі острівці, канали і водойми з декоративними плаваючими птахами. В одному із секторів облаштовано місця для любительської риболовлі.
У південній частині парку є дитяче «Космічне містечко» з різними космічними об'єктами: ракетами, місяцеходами, роботами та іншими механізмами.
На території парку розміщено одне з навчальних приміщень музичного училища, клуб зимового плавання «Нептун», кафе «Водограй», ресторан «Ковчег».
Острів закоханих
В середині XVI століття, коли місто Тернопіль ще тільки отримало грамоту на право існування з рук польського короля Сигізмунда I (1467 – 1548), на місці майбутнього острова була болотиста місцевість Теребовлянського повіту з протікаючою по ярах рікою Серет. Із завершенням ж будівництва замку на вершині пагорба, що підносився над рівниною, через якихось десять років гостро стало питання про підвищення обороноздатності твердині. Це стало першопричиною зведення на місці топкої рівнини рукотворного ставу.
Століттями у підніжжя кам’яної твердині, що видозмінювала свій зовнішній вигляд, грали сонячним промінням чисті глибокі води озера, як його називали місцеві жителі, поки нещадне колесо двох світових воєн ХХ століть
Перлиною міста вважають жителі та гості Тернопільський став. А острів закоханих на ньому – як осередок любові. Острів закоханих розташований на відстані тридцять п’ять метрів від набережної парку ім. Шевченко серед вод Тернопільського ставу острів закоханих являє собою овальний контур (максимальна довжина – 80м при ширині – 50м) з дерев’яною альтанкою-ротондою в центрі.
Його затишні лави, розкидані там і тут серед рідколісся верб, тополь і беріз замикають свій нестрункий хоровод біля перил містка, що з’єднує острівець з Великою землею, щоб стати дороговказною ниткою з царства життєвих проблем в тишу і спокій гармонії.
Збаразький замок
Збаразький замок є однією з наймальовничіших і найкраще збережених фортець на Тернопільщині. А ще – повноцінним героєм художньої літератури та кіно. Саме тут розгортаються драматичні події протистояння козацьких та польських військ, описані Генриком Сенкевичем у романі «Вогнем і мечем» і зняті на кінострічку всесвітньовідомим режисером Єжи.
Збаразький замок побудований в стилі пізнього Ренесансу. У 18 столітті з’явилося барокове оформлення вежі над воротами фортеці.
Збаразький замок являє собою прямокутник могутніх стін з чотирма бастіонами. Всередині до замкової стіни прилягає власне сам палац, навпроти нього – вежа з в’їздом до замку. За стінами йдуть також потужні укріплення – земляний бастіонний фронт, який оточує Збаразьку фортецю з усіх сторін, а також земляний рів.
Музей політичних в’язнів
Це найбільший в Україні історико-меморіальний музей політичних в'язнів. Його відкрито і освячено 14 жовтня 1996 р. Матеріали фонду та експозиція музею розміщені у 28 колишніх камерах слідчого ізолятора. Вони передають історію національно-визвольної боротьби на теренах Тернопільщини.
Не може не вражати в експозиції музею макет концтаборів, одяг та предмети побуту політв'язнів та меморіальна кімната С. Бандери з посмертною маскою героя України. А приміщення карцерів та камера смертників справляють шокуючі враження.
Предметом особливої гордості музею є розріз в натуральну величину великої криївки та колекція макетів повстанських криївок з інтер'єром, в тому числі і макет криївки Р. Шухевича в с. Августовка Козівського району Тернопільщини. Усі дев'ять макетів зробив і подарував музеєві тернополянин Іларіон Пилипець.
Окремий відділ музею присвячений репресованим духовним служителям греко-католицької церкви зі стендом, який розповідає про шлях Й. Сліпого.
Відео-прогулянка по Тернополю
Івано-Франкіськ
Івано-Франківськ – місто контрастів, саме так звучала б назва в якомусь старому путівнику, бо ж Франківськ – це суміш сучасних, часом незрозумілих (ох, це сучасне мистецтво) муралів і давніх будівель, місто новобудов (так-так, будівельний бум зачепив нас не по-дитячому) і неймовірно красивих вуличок, місто затишку і чудової природи.
Міська ратуша
Почнемо із символу Івано-Франківська. Кожне місто, яке отримувало магдебурзьке право, обов’язково мало міську ратушу, де знаходився магістрат. Івано-Франківськ був розвиненим містом, і доказом цього є ратуша. Щоправда, до нас дійшла уже перебудована споруда, автентична не збереглася. Тому будівля є відносно молодою і датується 1935 роком. Нову ратушу (четверту за рахунком) звели поляки у стилі модерн, а точніше, конструктивізм, що не характерно для споруд такого типу. На сьогодні у середині міської ратуші розташований Краєзнавчий музей. Тут представлені такі експозиції, як нумізматична, археологічна, етнографічна, філателістична, палеонтологічна. Особливо гарна колекція етнографічного матеріалу, можна порівняти одяг, прикраси та предмети побуду українців із різних куточків Прикарпаття.
Австрійська дирекція залізниці
Станіслав (стара назва міста) мав честь бути центром регіональної дирекції залізниці Австро-Угорської імперії. Івано-Франківськ обійшов трьох претендентів на цей статус: Перемишль, Коломию та Чернівці. Споруда збудована у стилі еклектики і милує своїм зовнішнім виглядом як гостей, так і жителів міста. Оздобленням інтер’єру та екстер’єру займалися львів’яни Петро Герасимович, Станіслав Левандовський, Райхель і Пельц. До початку Першої світової тут перебувала дирекція залізниці, потім магістрат. А вже після Другої світової і до тепер будівля служить головним корпусом медичного університету.
Бастіон
Бастіон – це фортечна галерея, яка збудована біля залишків старовинного муру Станіславського замку. Фортеця була збудована у 1662 році на замовлення Андрія Потоцького. Архітектори бастіону вдало поєднали рештки оборонної споруди із новим комплексом, який виник у 2002 році.
Бастіон включає в себе терасу для прогулянок та галерею. А в самій галереї розташовані магазини сувенірів, одягу, парфумів, а також кафе, ресторан, галерея сучасного мистецтва «Арт на Мур».
Стометрівка
У Франківську є вул. Незалежності, але її майже ніхто так не називає, у народі прижилася назва «Стометрівка» або ж «Сотка». Протяжність «Сотки» далеко не 100 метрів, а близько 500, існують різні теорії, чому саме таке найменування поширилося. «Стометрівка» милує око гарною архітектурою, фонтанами, крамницями, книгарнями, затишними кав’ярнями, ресторанами. Тут відбуваються всі основні події міста.
Ковальські вироби
Кожного року в Івано-Франківську відбувається ковальський фестиваль. Цій традиції вже 15 років. Подію організують завжди на день міста, під час якої ковалі із різних куточків України і закордону показують свої найкращі вироби та вміння. Наприкінці кожного фестивалю ковалі дарують місту якусь викувану скульптуру. У Франківську їх назбиралося вже достатньо, і можна проводити ними пошукові квести. Так, учасники цього дійства уже порадували містян такими роботами: «Букет майстрів», «Великоднє сонце», «Дерево щастя», «Коло кованих кілець» та іншими.
Відео-прогулянка по Івано-Франківську
