В Україні набув чинності закон про протидію коронавірусу COVID-19. Серед іншого він передбачає штрафи за порушення карантину та кримінальну відповідальність за порушення санітарних правил і норм. Чи підпадає під санкції людина, яка вийшла на вулицю без маски, та що загрожуватиме тим, хто втече з обсервації?
Законопроєкт №3219 про внесення змін до деяких законів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавирусної хвороби COVID-19, 17 березня розглядали депутати Верховної Ради. Окремі положення Закону мають тимчасовий характер і діють обмежений строк.
Чіткого переліку того, що буде вважатися порушенням, закон не дає. Документ відсилає до іншого закону — «Про захист населення від інфекційних хвороб». А там вже є норма: люди, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, мають дотримуватися медичних рекомендацій.
Новий Закон
- можливість для працівників за рішенням роботодавця працювати з дому або отримати неоплачувану відпустку протягом всієї тривалості карантину;
- надбавку медикам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання, у розмірі до 200% відсотків заробітної плати;
- швидке проведення закупівель товарів, робіт та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, за спрощеною процедурою – без застосування електронних торгів, які тривають не менше 15 днів. При цьому, закупівлі залишаються прозорими – всі звіти про такі закупівлі викладаються в електронній системі ProZorrо;
- ввезення лікарських засобів, призначених для боротьби з COVID-19, без мита та ПДВ – для зниження ціни на закупівлі;
- захист прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – на період карантину та на 30 днів після його відміни забороняється скасовувати довідки про взяття на облік ВПО, під час карантину заборонено заморожувати державну допомогу для ВПО;
- гарантії для надання житлово-комунальних послуг на період карантину – штрафи і пеня за несплату житлово-комунальних послуг не нараховуються, заборонено зупиняти надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, заборонене примусове виселення громадян за несплату житлово-комунальних послуг;
- віднесення карантину до форс-мажорних обставин, тобто особа звільняється від відповідальності за невиконання цивільних договорів внаслідок запровадження карантину;
- подання електронних декларацій публічних осіб у цьому році до 1 червня (а не до 1 квітня).
За що каратимуть
- невиконання посадовими особами вимог щодо зупинення освітнього процесу;
- проведення масових заходів (наразі – понад 10 людей);
- невиконання вимоги щодо заборони залізничного, авіа- та автобусного міжміських та міжобласних пасажирських перевезень, а також роботи метрополітенів (міжміські подорожі на власному автомобілі наразі не заборонено);
- невиконання вимог перевізниками щодо обмеження кількості пасажирів у транспорті (наразі – 10 чоловік);
- невиконання вимоги про припинення роботи закладів громадського харчування (ресторани, кафе), торгівельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнесцентрів, закладів культури;
- надання послуг громадського харчування на умовах доставки без забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту;
- невиконання вимог щодо «самоізоляції» особами, які хворі на COVID-19, або осіб, які з ними контактували на період, встановлений медичними працівниками.
За порушення правил карантину – штраф для громадян: від 17 тис. до 34 тис. грн., для посадових осіб: від 34 тис. до 170 тис. грн.
Крім адміністративної відповідальності, закон передбачив і кримінальну - за порушення санітарних норм, що спричинило або завідомо могло спричинити поширення захворювань: штраф зросте з 1 700 до 17 000 – 51 000 грн, також можливим є арешт до 6 місяців, обмеження волі до 3 років, позбавлення волі до 3 років, а якщо такі дії спричинили загибель людей – позбавленням волі на 5-8 років.
Протокол на порушника можуть скласти працівники поліції та органи охорони здоров’я.
Маски надягають за рекомендацією МОЗ тільки заражені або ті, хто мають підозри, що заражені. Але це не обов’язково, - каже Євген Крапивін, юрист, експерт «Центру політико-правових реформ».
