Гадячанка Анна Завийборода зі шкільних років мала хист до різних видів мистецтва. Її ім’я асоціюється, перш за все, із гадяцьким гуртом "Теорія Інших", солісткою якого вона є.
Проте Анна — такий собі мистецький Біллі Мілліган, адже у її особистості вживаються співачка, художник, фуд-флорист і викладач. Наша розповідь з молодою мисткинею - про її образотворчий талант, який розкривається у картинах.
BGImage
- Розкажи про себе: де ти навчалася, живеш і працюєш зараз?
- Я народилася та виросла у Гадячі. Тут проживають мої батьки, друзі та колеги. Закінчила педагогічний університет, маю освіту вчителя фізики. Здобула освіту вчителя образотворчого мистецтва та працюю асистентом фотографа. Навчаюся мистецтву. У рідне місто приїжджаю частенько, оскільки у Гадячі я солістка гурту «Теорія Інших».
- Чи пам'ятаєш, як давно з'явився «художник всередині тебе?»
- Портрети я почала малювати ще зі школи. У дитинстві відвідувала художню, але так її і не закінчила. Малювала сама, перемальовувала. Але після школи вступила на фізико-математичний факультет Полтавського педагогічного університету. Вже після того, як закінчила виш, вирішила завершити образотворчу освіту. І знову вступила до Полтавського педагогічного - на психолого-педагогічний факультет.
- Ти малюєш тільки портрети, чи ще й картини?
- Малюю тільки портрети, простими та кольоровими олівцями. Також створюю картини поп-арт (засновником цього напряму був американський художник українського походження Енді Воргол. Найвідоміша його картина - диптих Мерилін - портрет акторки Мерилін Монро), стилізовані портрети фарбою на полотні. Крім цього, займаюся фуд–флористикою.
BGImage
BGImage
Чомусь дуже люблю вимальовувати очі. Адже вони – дзеркало душі.
BG
- Що чи хто тебе надихає? Звідки ти черпаєш нові ідеї?
- Надихають перш за все, емоції людей. Мені подобається їхня реакція, коли вони забирають портрети. Тоді хочеться створювати щось нове. Ідеї приходять тоді, коли є замовлення. А іноді зненацька.
- Як часто ти малюєш і скільки у тебе займає часу створення портрета?
- Малюю переважно на замовлення. А коли маю вільну годину, можу намалювати щось і для себе. Замовлення приходить часто, можна сказати, щодня. Усе залежить від масштабу і кількості зображених людей. Я можу малювати один портрет близько 5 годин, а іноді буває й до декількох днів.
- Які почуття найчастіше супроводжують тебе в моменти створення робіт?
- Мені дуже подобається у процесі творчості відчуття розвитку. Кожного разу, коли малюю, я розумію, що це розвиває мої здібності, відчуття створення чогось гарного, це те, що може подарувати позитивні емоції.
- Які портрети було важко малювати?
- Усі портрети малювати не легко, але цікаво. Особливо найважче малюються великі формати, там більше деталізації.
Я завжди, коли замовляють портрети, прошу, щоб мені давали декілька фотографій. І тоді я приблизно уявляю, яка це людина за характером, темпераментом, щоб максимально передати не лише зовнішню схожість, а й настрій цієї людини.
Чомусь дуже люблю вимальовувати очі. Адже вони – дзеркало душі.
- На твоїй інтернет-сторінці можна побачити, що часто відвідуєш виставки у Полтаві. Де побувала ще? Чи маєш знайомих із ким ти обмінюєшся досвідом?
- Часто відвідую виставки у Полтаві. Раніше їздила у Київ. Знаю багатьох художників – це і мої викладачі, наставники, вони надихають мене своїми роботами. Також мій однокласник – художник, він гарно малює, спеціалізується на живописі, малює фарбами в основному природу. Я вважаю, що кожен художник повинен мати свій почерк, свою особливість.
- Як ти вважаєш, талант до малювання повинен бути «у крові» чи цього можна навчитися?
- Як говорив мій перший вчитель по образотворчому мистецтві: «Будь-яка людина може навчитися будь-чому, просто кожній людині на це потрібна певна кількість часу та зусиль». Я вважаю, що якісь завдатки, які даються від природи, дуже важливі. Але все-таки основне - це праця, яку людина вкладає і бажання.
- Ти займаєшся ще й оформленням смачних букетів. Як ти все встигаєш?
- Повертаюся до того, що головне це бажання. Мені завжди подобалося створювати щось прекрасне, щось своє незвичайне. Я випадково побачила такий напрямок, як фуд-флористика і вирішила спробувати свої сили. У мене почало виходити. Я дивилася різні майстер класи, техніки, вникала в це і зрозуміла, що хочу цим займатися. Уже десь більше року я створюю не лише букети із їжі, солодощів та фруктів, а й декоративні композиції із використанням паперу різних основ.
- Ти і співачка, і художник, і фуд-флорист. Але, хто ти є насамперед? Який вид творчості в тобі переважає?
- Кожен вид творчості для мене приносить задоволення. Не можу сказати що якийсь переважає. Але все ж таки на першому місці музика.
