В Україні з 1995 року триває епідемія ВІЛ-інфекції. Це захворювання вражає імунітет (захисні сили) людини і робить її вразливої до низки інфекційних, вірусних, грибкових та онкологічних хвороб.
Ще 15 років тому ВІЛ-інфекція вважалась смертельно-небезпечною хворобою, бо у ВІЛ-інфікованої людини не було можливості лікуватись. Але ВІЛ-інфекція сьогодні — не смертельний вирок, а звичайне хронічне захворювання.
Сьогодні в Україні наявні безкоштовні ліки від ВІЛ-інфекції – антиретровірусна терапія (АРТ). Тому, якщо вчасно взнати про свій статус і вчасно почати лікування, людина з ВІЛ матиме всі шанси жити повноцінним життям. Так, ліки потрібно приймати систематично, кожного дня і протягом усього життя, але існує багато хронічних захворювань, які потребують постійного прийому ліків. Наприклад, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет.
Шляхи передачі ВІЛ
Джерелом ВІЛ-інфекції є інфікована людина, яка знаходиться в будь-якій стадії хвороби, в тому числі, і в «період вікна», коли тест не виявляє антитіла до ВІЛ. Цей період триває від 3-х місяців до 1 року.
Отже, тим хто мав ризиковану поведінку, радимо пройти тестування через півроку і рік після небезпечного контакту.
Варто знати, що з моменту інфікування до розвитку опортуністичних хвороб (за старою термінологією – до розвитку СНІДу) без антиретровірусної терапії може минути від 2-3 до 10-15 років.
Інфікування ВІЛ відбувається трьома основними шляхами: статевим (з 2007 року в Україні це основний шлях передачі ВІЛ), парентеральним (через кров) і від матері до дитини. Інших шляхів передачі ВІЛ не існує.
Статевий шлях передачі – при гомосексуальних чи гетеросексуальних статевих контактах (під час анального, вагінального та орального сексу) без презервативу.
Парентеральний шлях (ін'єкційний, через кров) – при переливання інфікованої цільної крові або її компонентів; при використанні забруднених шприців, інструментарію (особливо людьми, які вживають ін’єкційні наркотики!). При пересадці інфікованих органів, випадковому уколі інфікованою голою чи при порізі забрудненим хірургічним чи побутовим інструментом.
Від матері до дитини – внутрішньоутробно через плаценту від ВІЛ-інфікованої матері.
Під час пологів – при контакті плоду з інфікованою кров'ю або секретами матері; при вигодовуванні новонародженої дитини грудьми або грудним молоком ВІЛ-інфікованої матері.
Як пройти тест на ВІЛ
Якщо у вас протягом року був незахищений секс (без презервативу) або небезпечний контакт з кров’ю іншої людини через спільний інструмент (шприці, голки), радимо пройти тест на ВІЛ.
Щоб пройти тест на ВІЛ вам потрібно звернутись до сімейного лікаря, з яким у вас підписано декларацію або до будь якого медичного працівника, якому ви довіряєте. Сьогодні швидкі тести наявні в усіх медичних закладах вашого району.
Тест на ВІЛ є швидким тестом: після взяття краплі крові з пальця, результат стане відомим через 15-30 хвилин. Медичний працівник (лікар, медична сестра) проведуть для вас консультацію, щоб вам було зрозуміло, як себе убезпечити від інфікування ВІЛ (якщо тест виявиться негативним) і як діяти, якщо тест виявиться позитивним. В разі позитивного результату тесту, вам потрібно чітко виконувати поради медичних працівників, щоб якомога швидше отримати ліки. Результат і процедура тесту на ВІЛ є конфіденційною інформацією і не розголошується за межі вузького кола медичних фахівців, які будуть надалі займатися вашим лікуванням.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) радить всім ВІЛ-позитивним людям: дорослим, дітям, вагітним жінкам — одразу розпочинати антиретровірусну терапію (АРТ) після встановлення позитивного результату швидкого тесту. Такі можливості в Україні є. Головне вчасно взнати про свій ВІЛ-статус, щоб принагідно вчасно розпочати життєво-необхідне лікування.
Життя з ВІЛ
Люди з ВІЛ мають повне право і можливість кохати, бути коханими і вести статеве життя. Якщо вони приймають АРТ, то можуть досягти такої мінімальної кількості вірусу, за якої вони не можуть інфікувати свого партнера/-ку.
У людей з ВІЛ, які приймають АРТ, гальмується розвиток вірусу в організмі. Стадія СНІДу (4 клінічна стадія ВІЛ-інфекції) у такої людини не розвивається.
Тому у ВООЗ радять взагалі відмовитись від використання терміну СНІД, бо успіхи антиретровірусної терапії свідчать про те, що СНІД у ВІЛ-позитивної людини не розвивається, якщо вона систематично приймає ліки. Такі люди майже нічим зовні не відрізняються від звичайних людей, мають можливості працювати, мати сім’ю, народжувати здорових дітей.
Отже, з ВІЛ можна і треба повноцінно жити. Але для цього потрібно позбутися забобонів і стигми, пов’язаної з ВІЛ і зрозуміти, що ВІЛ-інфекція – звичайне хронічне захворювання з хорошим прогнозом за умов лікування. Часи, коли СНІДом лякали людей, вже в минулому. Сьогодні є ліки і чим раніше людина з ВІЛ почне лікування, тим краще для неї. Але, на жаль, сьогодні в Україні медики виявляють ВІЛ вже в третій або четвертій стадії хвороби, коли ВІЛ-позитивну людину знесилюють супутні хвороби (туберкульоз, запалення легень, вірусні інфекції, кандідоз та інші). В цих стадіях лікувати ВІЛ-позитивну людину вже важче, хоча теж можливо. Тому запорукою ефективного лікування є раннє виявлення ВІЛ.
Будь свідомим – пройди тест на ВІЛ, дізнайся про свій ВІЛ-статус!
Щоб пройти тест на ВІЛ треба звернутись до свого (або чергового) сімейного лікаря.
Проєкт HealthLink реалізується БО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» та МБФ «Альянс Громадського здоров’я» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Тестування на ВІЛ проводиться за адресою:
