Вові Пужайлу із Петрівки, він же Вова Лірік – 16, Сергієві Литвиненку – 29. Один із них щойно випустився зі школи, інший – був в АТО і завершив службу у ЗСУ. Один із них лише буде здобувати освіту, інший має диплом економіста-програміста. Поєднує цих двох лише те, що вони обидва із Петрівки-Роменської. А ще – любов до режисури і музики. За півтора місяця разом із петрівськими дівчатами і хлопцями вони вже зняли шість відео для You Tube.
Гадяч.City побував на зйомках чергового відео.
Вова Лірік і його команда
Він же Вова, він же Кабан
У тіні на лавочці під Маркетом ховається купка дітей. Це масовка. У білявої дівчинки у смугастій футболці нога перемотана еластичним бинтом. Над магазином розвівається жовто-блакитний прапор.
Ми у Петрівці. На клумбах квітнуть серпневі троянди. Тротуарна доріжка веде повз дитячий майданчик. На майданчику теж клумба – кругла і теж квітнуть троянди. Навкруг стоять лавочки. Тут будуть знімати кліп місцеві дітлахи зі своїм «продюсером».
— А хто із вас Вова Лірик?
— Я!
Із лавочки підводиться худенький невисокий русявий хлопчина в окулярах-хамелеонах.
— А МС Кабан?
— Це теж я.
Півтора місяця тому на Ютуб-каналі Вова Лірік він же МС Кабан вийшла кавер-пародія на пісню Єгора Кріда «Серцеїдка». Екшин розгортається навколо старовинної монети, яку знайшов герой Вови Ліріка. Після того у житті хлопця з᾽являються гроші, а за його увагу б᾽ються дівчата.
Але відомими на теренах району, а заодно в You Tube хлопці стали після того, як зняли кліп «Гангстер-охоронці». Еклектична назва привернула увагу користувачів мережі, а стьобний кліп змусив завсідників фейсбуку писати коментарі. Як позитивні, такі негативні.
— Я сприймаю критику. Якщо критикують, значить нас дивляться, говорить хлопець. – Ми хочемо, аби нас почули. І ми хочемо знати, що ми це робимо не марно.
"З᾽явилося багато мислєй"
Йдемо на дитячий майданчик. Сонце припікає. По вулиці пропливають авто, біля сусіднього магазину снують люди. Вони не звертають уваги на те, що в центрі села якийсь «кіпіш».
— У Петрівці якось байдуже спочатку сприймали те, що я записую відео. Ще і реп. А потом як ми із Сірьогою стали кліпи бомбить… Що нас побомбило, що зрітєлей, — говорить у перервах між зйомками Вова.
На майданчику керує усіма «продюсер», він же і режисер, і оператор, актор і монтажер Сергій Литвиненко.
На руці у Сергія тату – кіношна плівка із кадрами та перші букви імені, прізвища і по батькові.
— Я давно захоплювався відеомонтажем , але в мене не було матеріалу для зйомок, говорить хлопець. – У голові малювалася картина, що я монтую кадри, але у мене не було матеріалу.
У 2016 році Сергій пішов служити у ЗСУ за контрактом. Березень – учебка у Василькові, квітень – Миргород. А у вересні вже був на першій лінії АТО у селі Кряківка, що на Луганщині.
— Було не до зйомок, — усміхається, – а через рік повернувся у Миргород – дослужувати контракт. У квітні цього року звільнився у запас. Знав, що є такий Вова Лірік, але якось із ним не перетиналися. 13 липня у Петрівці було свято села. Випадково зустрілися, розговорилися, що було б добре зняти кліп разом. І тоді пазл склався. Кабан вже давно пише пісні. Я доповнюю Кабана, Кабан доповнює мене.
Перші свої відео Кабан знімав на веб-камеру на ноутбуці. Зараз на його каналі 70 відео. Випустив їх за 3 роки.
— У нас спочатку не було апаратури. Лише студійний мікрофон нашого друга Сані, але він поїхав на заробітки. Тоді Сєргєй Алєксандрович підігнав два мікрофони. Правда, один із них не працює, — каже Вова. Всі на сміються.
Розповідає, що писати почав тоді, коли у голові «з᾽явилося багато мислєй».
— Хотілося просто кричати. Но я взяв ручку і листок, — говорить Вова Лірік-Кабан.
Спочатку хлопець назвав свій Ютуб-канал просто «Вова Лірік», а потім зрозумів, що треба додати ще й МС Кабан, адже хлопця називали так ще із третього класу.
— Так мене по приколу назвав мій друг Максім Полтава ще у третьому класі. Тоді підхопили всі. І я навіть сам стібався над цим прізвиськом, – говорить хлопець. – А тепер мені навіть дивно, коли мене називають Вовою. Вова я лише вдома.
Щасливе число 13
Перше відео, яке записали петрівські хлопці у колаборації стала «Монетка». Слова спародіював Сергій:
— Це Кабан у нас пише. Але слова для першого кліпу придумав я.
Кліп-пародію створювали п᾽ять днів.
— У полі вирили яму по коліно. Рити довелося довго. Сірьога приніс із дому старовинну монету, ми її процесі зйомок ще й потіряли. Потім поки знайшли. Доки знайшли дівчат-героїнь і масовку. Тоді ще багато хто обідився, що їх не взяли, — розповідає Вова.
Сергій говорить, що для нього це був перший досвід у якості оператора. Хлопець старався знімати побільше, а потім виявилося, що багато чого йому не подобається і кадри не увійшли у кінцевий результат.
Зараз кліпи знімають швидше – Кабан за день пише пісню, шукає в мережі під неї музику, на наступний день вже пишуть відео, день-два монтажу і одразу заливають на Ютуб.
— Ми аматори, — говорить Сергій, – відео знімаємо на звичайні смартфони. Монтую вдома у програмі Sony Vegas 13. А взагалі число 13 для нас щасливе програма Sony Vegas 13, ми зустрілися 13 липня, мій канал на Ютуб Servi Dei 13, в Інста мій акаунт sergey_alexndrovich13. Тож із Кабаном ми зустрілися не випадково.
Коли бігають мурашки
На дитячому майданчику, крім Сергія і Кабана ще один Сергій – оператор та масовка – дівчата Маша, Аліна, Саша, Анжеліка, Свєта. Артем спеціально приїхав із Гадяча, щоб узяти участь у зйомках.
Кількість учасників не стала. Про початок зйомок хлопці пишуть у соцмережах і запрошують усіх, хто бажає узяти участь.
— Сьогодні ми будемо працювати над емоціями, говорить Сергій. – Дуже хвилюємося, але все буде добре.
Проте у кадрі працювати виходить не у всіх. Особливо у тих, для кого це вперше. Краще виходить у тих, які займаються у місцевій творчій майстерні "Вулик"
Під сонцем доводиться перезнімати дубль за дублем. Але це не заважає дуркувати і жартувати.
— Що, нога болить? — питає Сергій Анжеліку, у якої перемотана нога. Дівчинка угукає, але зі «знімального майданчика» не йде.
Про що може бути кліп, якщо Вова Лірік говорить, що вдома залишив не їдену мівінку? Ні, тепер це не стьоб, а серйозна тема – війна у твоїй країні. І хоча у словах Лірика є нонконформізм, це його право, адже це його творчість.
— Мурашки бігають від початку запису пісень до вигадування сюжету. Вони по нас бігають і топчуть конкретно, — говорить Сергій. – Можна і в лікарню загриміти від надлишку почуттів.
Українська музика зараз переживає епоху своєрідного ренесансу. Плей-листи більшості українців на 80% складаються із вітчизняного музичного продукту. У Вови Ліріка та його команди є всі можливості, щоб змінювати українську музику. А поки що – гайда на його канал.
