Інтерв’ю із очільником відділу освіти Гадяцької міської ради Станіславом Бутенком

Надія Страшко Редакторка

21 серпня 2024 14:14

Літо-2024 добігає кінця й за кілька днів учні знову сядуть за парти. Власне, сподіваємося, що вони сядуть за парти у своїх класах і навчатимуться очно, а не знову матимуть онлайн. Яким буде новий навчальний рік та як до нього готувалися у громаді — говорили із начальником відділу освіти, молоді і спорту Гадяцької міської ради Станіславом Бутенком.

І садочки, і ліцеї із генераторами

— Як у нинішньому році буде відбуватися навчальний процес?

— Як і минулий навчальний рік, так і цей, на жаль, буде відбуватися в умовах режиму воєнного стану, але кожен із закладів буде сам визначатися із формою навчання. Торік на очному навчанні були третій ліцей, Біленченківська філія опорного ліцею, Сарський опорний ліцей та опорний ліцей імені Лесі Українки. Перший та другий ліцеї були на змішаній формі навчання. Але у цьому році картина дещо може покращитися. Адже зараз триває ремонт в укритті ліцею №2. Через те, що сесія відбулася невчасно, на два тижні затрималися кошти. І зараз ремонт потрібно робити прискореними темпами. Але сподіваюся, на 1 вересня укриття вже буде відремонтоване. Там буде встановлена система опалення, зроблять утеплення, встановлять додаткові витяжки. Ми хотіли, щоб цей ремонт фінансувався субвенцією із держави. Але робимо своїм коштом, адже передбачено, що укриття у навчальних закладах будуть ремонтувати лише у тих, які знаходяться поблизу зони бойових дій.

— А як щодо нещодавно відремонтованого укриття для першого ліцею. Там був порив водопровідних мереж.

— Там був невеликий порив. Його оперативно відремонтували. Проблема першого ліцею у, тому що від початку будівництва, там не передбачалося укриття. Зараз під час тривоги діти можуть знаходитися у чотирьох укриттях. Але як діти там будуть навчатися це теж буде вирішувати адміністрація школи.

— Чи готові навчальні заклади до відключень світла? Наприклад, відключили світло, а у цей час тривога. Чи є на такі випадки генератори для сховищ?

— На такий випадок закупили ліхтарі та 13 генераторів для усіх ліцеїв, садочків та закладів, які опалюються від газопостачання. Це дитячі садки "Дзвіночок" та "Колосок". Вони у межах 5-6 кіловатів і будуть призначені лише для укриттів. Заживити увесь навчальний заклад не вдасться. Також для генераторів закупили пальне. Але багато його не купиш — по 40 літрів на навчальний заклад. Річ у тому, що у нас немає де зберігати велику кількість пального, а крім того, відповідати пожежним нормам.

Проте якщо ми будемо використовувати генератори лише для укриттів, це на певний, невеликий проміжок часу. Будуть відключення світла, не буде інтернету, яке ж тоді навчання? Доведеться переходити на дистанційне.

Наповнюваність класів — одна із кращих у області

— У громаді нещодавно ліквідували дитячий садок через демографічну ситуацію. Чи є така ж сама проблема (зменшення кількості дітей) і для шкіл. На скільки поменшало здобувачів освіти у ліцеях і наскільки є загрозливою така тенденція?

— У позаминулому році у ліцеях громади навчалися 2349 дітей, у минулому — на 140 дітей менше. До першого класу цього року документи подали на 185 дітей, торік було 204 першокласники. Але скільки їх буде у цьому стане відомо лише 1 вересня. Річ у тім, що у нас є "подвоєні" й "потроєні" діти — батьки написали заяви до кількох навчальних закладів і потім обирають, куди віддадуть дитину. Крім того, два перших класи набиратиме профільний ліцей імені Шевченка. Але ми їх все одно записуємо собі у статистику. Якщо порівняти скільки дітей навчалося на паралелі у минулому році, то у перших класах було 204 дитини, у других — 224, третіх — 245, у старших класах — 219, 230. Тобто ми бачимо "рівну" картину. Але за кілька років на нас чекають проблеми у початковій ланці. У 2018-2019 роках у громаді народилися 180-170 дітей. Вже у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, 66. У 2023 — 45. Тобто зараз є загроза для дитячих садочків — у нас дуже мало дітей віком від 1 до 6 років. А відповідно через кілька років просто нікому буде приходити до першого класу. Зараз проблеми по ліцеях немає, за кілька років вона буде.

У нас у громаді навчається 90 діток-переселенців. Але за рахунок них демографічна ситуація не покращилася.

Але у нас найкраща з-поміж громад Полтавщини наповнюваність класів — на рівні Полтави та Кременчука й вище, ніж у Миргороді та Лубнах — 22,6 дитини на клас. Водночас ми готуємося до того, що малокомплектні школи будуть оптимізувати. Наприклад, у Біленченківській філії навчається 45 дітей. На наступний рік, щоб її не закрили, у школі вже має бути 55. Нам обіцяють, що "дотягнуть" до цієї норми. Але ми вже підготувалися і будемо закуповувати шкільний автобус для підвезення дітей до опорного ліцею (нині шкільним автобусом їздять у Гадяч лише учні 10-11 класів).

— Чи є кадровий голод серед викладачів і вчителів яких предметів не вистачає у гадяцьких ліцеях?

— На щастя, в нашій громаді кадрового голоду немає І я не бачу його найближчим часом. Хоча спілкуюся із іншими громадами й них не вистачає учителів хімії, фізики, біології, математики. Можливо, на нас чекає така ж проблема. Але нині все стабільно.

— Колись на серпневих конференціях у вчителі посвячували молодих спеціалістів. Чи приходять у наші ліцеї педагоги, які щойно випустилися із вишів?

— Такі є, але їх мало. Наприклад, у перший ліцей прийшов талановитий Антон Уніжонний, вчитель фізкультури. Але школа — це місце, де плинність кадрів дуже повільна, а заробітні плати малі. Якби були для молодих учителів стимули, наприклад, як для лікарів, можливо, ситуація була б іншою. У нас по ліцеях 4,2% учителів, які молодші 30 років, учителів, яким за 60 — 9,5% А у Біленченківській школі немає ані вчителів, яким 30 років, ані старших 60. Чи прийдуть на роботу цього року молоді вчителі — будемо знати також 1 вересня кадровою політикою своїх закладів займаються безпосередньо самі навчальні заклади, а відділи освіти не є роботодавцями.

— Чи є у нас вчителі, які евакуювалися із зони бойових дій та знайшли роботу у гадяцьких ліцеях або зверталися у пошуку роботи?

— Так, чотири педагоги поїхали за кордон і троє педагогів у нас влаштувалися на роботу, які переїхали до нас у громаду із зони бойових дій.

Підручники — нові, парти — старі

— Наскільки учні гадяцьких ліцеїв забезпечені підручниками та хто обирає, за якими підручниками будуть навчатися діти?

— Обирають вчителі. Вони дивляться презентації тих чи інших авторів підручників, обирають, формують список. Цей список затверджує педагогічна рада, а потім передає його на відділ освіти. Ми ставимо його у державне замовлення. На мій погляд, цього року краще забезпечення, ніж було у минулому році. Вже приїхали комплекти для 7 класів — вони тепер навчаються за методикою Нової української школи, також частину привезли для 5 класу. Діти, які навчаються у молодших класах, будуть користуватися минулорічними, оскільки вони вже навчаються за НУШ. Якщо підручників не вистачає, є електронні примірники. Крім того, при Центрі професійного розвитку педагогічних працівників є спеціаліст, який відповідає за облік та забезпечення підручників. Якщо у нас чогось не вистачає, він дивиться по іншим громадам, чи часом немає зайвих комплектів. Наприклад, таке буває, коли у клас прийшло менше учнів, а комплектів більше. Тоді він замовляє ці підручники нам і таким чином балансує систему.

— Наскільки учні гадяцьких ліцеїв забезпечені підручника шкільними меблями та технікою?

— До повномасштабного вторгнення розпочався хороший процес, пов'язаний із Новою українською школою і забезпеченням технічними засобами навчаннями і меблями. Їх закуповували коштом співфінансування державних програм і за кошти бюджетів громад. Але коли почалася повномасштабна війна, цей процес зовсім зупинився. І ми не могли вже активно, але теж у межах доступного фінансування, оновлювати ті ж меблі. Тому зараз новими партами забезпечена лише початкова школа, а старша буде використовувати старі парти. А от щодо технічного забезпечення, то тут трохи краще. Ми отримали субвенцію на закупівлю мультимедійного обладнання — проєктора, інтерактивної дошки та програмного забезпечення. Всього ми придбали 20 комплектів для старшої школи. На цю закупівлю витратили 820 тисяч гривень.

— Наскільки «зношені» ремонти у шкільних класах і чи взагалі відділ освіти проводить капітальні ремонти у класних кімнатах?

— Зробити одночасні великі ремонти класних кімнат не реально. Тож ми дуже вдячні і батьківським колективом, і навчальним закладам, які продовжують все ж таки приводити класні кімнати до ладу. Звісно, такі класи є — "пощастило" одній із класних кімнат у першому ліцеї. Там під підлогою були прокладені комунікації. Їх потрібно було замінити. І комунікації замінили, а потім ще й підлогу, і стіни пофарбували. Річ у тім, що наші навчальні заклади мають багато запитів, але ми можемо виконати у міру фінансової спроможності нашого бюджету. І в основному кошти виділяють на капітальні ремонти. Це і ремонт дахів, укриттів тощо. Як у громаді визначають на який об’єкт потрібно спрямувати кошти? Щороку наприкінці навчального року адміністрації навчальних закладів формують списки необхідного, у тому числі ремонтів, та передають на відділ освіти. Ми ці запити сортуємо — першочергові, менш першочергові — відповідно до коштів, які готові нам виділити із бюджету громади. Передаємо на міську раду, там теж будуть свої коректування і у підсумку під них затверджується кошторис. Із 1 вересня минулого року по цей час ми витратили 4,9 мільйона гривень на ремонти.

—А які першочергові капітальні ремонти потрібно зробити у навчальних закладах Гадяцької громади?

— Ремонт даху опорної школи імені Лесі Українки. Але це дуже дорогий проєкт і без державних коштів ми його не втілимо. Потрібно відремонтувати харчоблок у третьому ліцеї, замінити дах у другому ліцеї, і звісно, будівництво свого укриття для першого ліцею.

— Чи не передбачається збільшення вартості харчування у навчальних закладах?

— До кінця цього року, 2024-го, тобто календарного, а не навчального, закладена ціна: для ясельної групи 65 гривень в день на дитину, садкова група — 75 гривень, в закладах загальної середньої освіти — 30,44 гривні на дитину в день. Наприкінці року кухарі закладів, медичні працівники відповідно до сезонного меню вираховують вартість. Якщо наприклад, сьогодні був дорожчий продукт, завтра його збалансують дешевшим. Потім вони вираховують середню вартість і передають нам. Ця вартість виноситься на виконком. Вона не має бути вищою, ніж розрахували.

— Як у громаді організоване інклюзивне навчання?

— У нас 44 дитинки здобувають інклюзивну освіту. Є тенденція, що кожен рік зростає кількість таких дітей. Чи потрібна дитині інклюзивна освіта визначає інклюзивно-ресурсний центр. Там дитині проводять комплексне обстеження і батьки із цією довідкою мають забезпечити інклюзивний процес. У цьому році будуть зміни: наприклад, якщо є два класи і у кожному є дитина із інклюзією і у кожної є асистент учителя, то тепер таких дітей будуть зводити в один клас і біля них буде один асистент учителя. Також у нас є учениця, яка пересувається на кріслі колісному. Для неї із опорного ліцею забрали спеціальний підйомник у третій ліцей, де вона навчається. Забрали із опорного, тому що дитина яка користувалася цим підйомником вже випустилася, а більше діток, які пересуваються на кріслі колісному немає. І у другому ліцеї є дитина на індивідуальній формі навчання — учителі самі приходять до неї додому.

Читайте також: "Нам дуже пощастило, що у нас є Гадяцький профільний ліцей": Станіслав Бутенко про реформу 2027 року