За вікном уже березень. Хтось буде радіти теплу, а для пасічників із весни починається клопіт — як уберегти своїх бджіл від мору через застосування фермерами на полях засобів захисту рослин. Незабаром вже стартує весняно-польовий сезон, тож ми поговорили із фахівчинями — Наталією Сенчук, директоркою Гадяцького державного аграрного училища та головою громадської спілки "Обласне об'єднання "Полтавської пасічник" та Тетяною Шелист — спеціалісткою захисту рослин та фітосанітарної діагностики прогнозування управління Держпродспоживслужби у Полтавській області.
Як і коли фермери мають повідомляти про використання засобів захисту рослин
Взаємодія між пасічниками і фермерами, а також органами місцевого самоврядування регулюється наказом 338 Мінагрополітики. За словами Наталії Сенчук, шлях до цього наказу був тернистим, але до повномасштабного вторгнення він давав результати. Наприклад, до його впровадження на Полтавщині систематично ставалися мори бджіл. Найбільший стався на Хорольщині у 2014 році — тоді загинуло 800 бджолосімей. Тож наказ 338 року вніс покращення в регулювання сфери бджільництва.
Тетяна Шелист розповідає, що відповідно до цього наказу були розроблені методичні рекомендації щодо проведення заходів у разі підозри на отруєння бджіл пестицидами.
Фермер має за три доби до початку обробки сповістити власників пасік, розташованих на відстані до 10 км від оброблюваних площ про застосування засобів захисту рослин. Він це має зробити через засоби масової інформації — повідомити про дату обробки, територію та культури, які будуть оброблятися. У повідомленні обов'язково вказати назву пестициду, ступінь токсичності та строки дії препарату. Надати вказівки щодо часу ізоляції бджіл. Зазначити, чи це ізоляція на певний період (наприклад, три доби), або вона залежить від змін кліматичних умов і погодних температур. У випадку змін, вказати конкретні умови, які впливають на тривалість ізоляції бджіл.
Наприклад, під час спекотної погоди цих трьох днів ізоляції може бути замало.
Тобто фермер має не просто вказати, що обробка має терміни із 1 квітня до 31 липня, а конкретно повідомити про три дні. Обробка повинна проводитися в період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.
Наступний етап обробки слід проводити тільки на фазі бутонізації, перед цвітінням медоносних культур. Важливо враховувати, що медоносні культури не обмежуються лише сільськими господарствами, а також включають бур'яни, на які можуть осідати засоби захисту рослин.
При використанні авіаційних методів для розпилу пестицидів агрохімікатів, важливо повідомляти про необхідність вивозу пасік на відстань понад 5 км від місця авіаційних робіт на період до п'яти днів. Це також стосується дронів, які зараз широко використовуються.
Маєш пасіку — зареєструй
Варто додати, що пасічники повинні реєструвати свої пасіки у громадах, щоб стати оператором ринку, мати ветеринарний паспорт та регулярно здавати проби бджіл на аналіз захворювань. Це надасть їм законність, а у випадку отруєння, їм буде легше вивести справу до суду та довести, що загибель бджіл була викликана отруєнням, а не хворобою."
— Я завжди підкреслюю важливість людських відносин, зокрема співпраці між бджолярами, аграріями, фермерами та іншими сільськогосподарськими виробниками. Це особисті відносини, і часто виникає проблема, оскільки багато агрономів та господарів не завжди про наявність бджіл на території, де працюють. Якщо пасічник має пасіку на території аграрного підприємства, йому слід подати письмову заяву до сільської ради або старости про розташування своєї пасіки. Також важливо подати заявку аграріям, які працюють на цій території. Це допоможе підтримувати взаємодію та сповіщати одне одного про свої дії, — говорить Наталія Сенчук. При цьому й органи місцевого самоврядування мають сприяти поширенню інформації про обробіток пестицидами.
Така практика може допомогти уникнути конфліктів і враховувати інтереси всіх сторін.
Що робити, коли стався мор бджіл
Довести, що бджоли загинули саме через використання пестицидів. Лише один заклад в Україні — Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України — може визначити від якого ЗЗР стався мор бджіл. Наприклад, лише один випадок в Україні, коли пасічник із Хмельниччини довів, що його бджоли загинули від використання ЗЗР. У колишньому Чутівському районі вже чотири роки тривають суди. Крім того, що в Україні нестача спеціальних лабораторій, ще й дослідження може коштувати досить дорого — до 10 тисяч гривень.
Якщо мор все-таки стався, потрібно повідомити відповідну службу та чекати приїзду спеціальної комісії, яка дослідить пасіку та відбере зразки.
Тож щоб не доводити до судів і лабораторних досліджень, все-таки краще, щоб і фермери знали про пасіки. і пасічники мають про себе повідомляти фермерам про себе.
