19 серпня українці святкують Яблучний Спас. А ще це «професійне» свято бджолярів — саме у середині серпня пасічники підбивали підсумки бджолярського року. Журналісти Гадяч.Сity поговорили про те, як повномасштабне вторгнення відбилося на галузі із директоркою Гадяцької аграрної школи та керівницею громадської спілки «Обласне об'єднання «Полтавський пасічник» Наталією Сенчук.
Спецоперація: вивезти вулики на кочівлю
— Пані Наталіє, у цьому році пасічникам вдавалося вивозити бджіл на кочівлю, зважаючи на комендантську годину та заборону відвідувати ліси?
Пасічник мав звернутися до поліції, військових та Держпродспоживслужби, аби вивезти на кочівлю комах і вказати маршрут куди він буде їхати. У кожного пасічника вже є визначене місце, куди він буде везти вулики. Наприклад, у Кременчуці їхали на акацію. Органи місцевого самоврядування також погоджують, що безпечно їхати.
На жаль, небагато бджолярів пішли таким шляхом, тому що дуже подорожчало пальне. Тому не кожен пасічник міг собі дозволити повезти вулики на пасіку. Наприклад, кременчуківці їдуть на акацію за 100 кілометрів від Кременчука. Цього року пасічники витратили до 50 тисяч гривень, щоб поїхати на білу акацію.
— Куди їздили гадяцькі пасічники?
— Гадяцькі пасічники кочують по своїй місцевості, але чимало бджолярів із Гадяччини також нікуди не поїхали. На початку березня російські війська столи у наших краях, тому невідомо було, що робиться у лісах навкруги. Тому деякі бджолярі виїздили на запилення соняшнику до Зіньківського району. Також погоджували маршрути із ротою охорони, поліцією, оскільки їхали після 10-ї вечора. Найлегше було отримати дозвіл у Лютеньці, адже туди росіяни не дійшли.
Гречка лише між Лохвицею і Гадячем
— Цього року було дощове літо, пасічники не вивозили на кочівлю бджолині сім’ї. Чи не мало впив на кількість виробленого продукту?
— Якщо порівняти урожай із минулим роком, то приблизно на 30 відсотків менше отримали меду. І тут причина не лише у тому, що була дощова погода, а й утому, що аграрії неповноцінно засіяли, як планувалося. Тому, що засівали поля тим насінням, яке було. Хоча аграрії мають засівати поля різними медоносними культурами. Особливо Мінагрополітики звертає увагу на висіви гречки. Було б добре, якби хоча б гектарів по 50 було у кожному господарстві. На жаль, я бачила гречку лише на полі між Лохвицею і Гадячем.
— Що із ціновою політикою на мед цього року?
— Ціна виросла приблизно на 15-20 відсотків у порівнянні із минулим роком. Якщо минулому році вона коливалася від 100 до 120 за літр соняшникового меду, то у цьому році мед уже по 150 гривень. А, наприклад, коріандровий мед і різнотрав’я — це 200-250 гривень за літр. Минулого року «коріандр» коштував 180 гривень. Попит на мед цього року є, але його купують небагато. Ціна на мед зросла, але зарплати, пенсії піднялися ненабагато.
Була пасіка — став штаб росіян
— Як війна вплинула на бджолярство в Україні?
— Дуже багато постраждало пасік зі сходу України. Люди виїздили, кидали комах. Якщо брати Харківську область, є пасічник, у якого було 300 сімей. Востаннє він був на пасіці 26 лютого і більше туди не приїздив. А зараз на цій пасіці росіяни облаштували свій штаб. А пасічник залишився без заробітку. Нещодавно уламки від ракети пошкодили пасіку на Кіровоградщині. Тобто як і будь-яка галузь в Україні бджолярство безперечно зазнає збитків.
— Чи впливають якось бойові дії на бджіл? Наприклад, змінюється їхня поведінка чи вони починають роїтися.
— Якщо господар бджіл доглядає, у нього вони не рояться. Ні, вибухи й бойові дії не впливають на бджіл. Але небезпека війни в іншому. Росіяни обстрілюють Україну фосфорними бомбами, пускають ракети, їх збивають, вони падають, залишають після себе пил і рештки. Пил від них осідає на рослини та потрапляє у ґрунт. Тому Інститут бджільництва та Академія аграрних наук стурбовані якістю меду і продукції із меду у таких умовах. Тому, що мед гігроскопічний і має властивість вбирати забруднення. Ось чому пасіки стараються ставити на кочівлю подалі від доріг і великих автомагістралей. Рослини та нектар втягують ці шкідливі речовини, а потім бджоли забирають його до вулика. Від фосфорних бомб все плавиться навкруги, який буде мед із тієї місцевості, що потрапила під фосфор? Для науковців це буде велика робота і вже над цими дослідженнями працюють в Україні.
