У 1991 році в Україні налічувалося аж 5500 пам’ятників Леніну (для порівняння — зараз в Україн трохи понад 1000 пам’ятників Шевченку, а Бандері — можна порахувати на пальцях однієї руки). Водночас у росії у 1991 році було 7 тисяч пам’ятників. Територія України у майже 30 разів менша за територію росії, тож при числі 5500 ленінів, її територія буквально була "втикана" статуями вождями пролетаріату. Проте Революція Гідності, що розпочалася як поступ до Європи переросла у дещо більше — українці хотіли розірвати усі зв'язки із совком. А Ленін був отією червоною ниткою, яка зв’язувала нас із минулим.
Станом на 2013-2104 рік ленінопад не був незвичним явищем для українського суспільства. Пам’ятники вождю знімали та перейменовували вулиці вже після отримання незалежності України. Але в основному це були міста на заході України. На решті території ленін був ніби священною коровою, яку не можна було займати. Та й згадайте, у Гадячі після незалежності перейменували лише дві вулиці — Комуністичну на Драгоманова й Лібкнехта на Гетьманську.
Фото: Тиждень
До 2014 року здавалося, що вождь мало не обріс мохом на своєму місті й тримав під своїм пильним поглядом усю площу, на якій стояв. Проте це не так.
Цей пам’ятник Леніну з’явився лише у 1981 році. Тобто станом на 2014 рік він там простояв усього лише 30 років. Для історії такий відтинок часу — просто пшик.
Скульптором цього пам’ятника був Петро Мовчун, архітектором — Ф. (можливо, Федір) Квас.
Що цікаво, щодо ленінів у Петра Мовчуна була дуже невелика фантазія. Наприклад, подібних гадяцькому леніну пам’ятників авторства цього скульптора можна знайти (принаймні на фото) у Золотоноші, Покровському (Дніпропетровська область), а в Христинівці можна казати що й ідентичний, лише кашкетик не у тій руці.
З чого почався ленінопад
Ми вже згадали про Революцію Гідності як поштовх до знесення пам’ятників леніну, але у ленінопаду є конкретна дата після якої пішла хвиля знесень. Це 8 грудня 2014 року — того вечора у Києві учасники Революції Гідності знесли пам’ятник Леніну біля Бесарабки. Для росіян це був удар не лише, що українці розправляються над радянським минулим. Річ у тім, що цей пам’ятник проєктували московські спеціалісти. Протягом грудня 2013 року ленінопад був млявеньким, а ось протягом січня-лютого буквально всю Україну захопила ця хвиля.
До Гадяча ленінопад дістався 22 лютого. У мережі трохи є архівної хроніки — і фото, і відео.
Зокрема, користувач Микола Матвіїв у Ютуб опублікував коротеньке відео. Леніна вдалося звалити лише за допомогою крана. Під час падіння в Ілліча віддавалася голова. Леніна валяли під прапором України й ВГО "Свобода". Коли ленін упав гадячани вигукували "Слава Україні" та "Героям слава".
З іншого ракурсу на повалення Леніна можна подивитися на відео користувача Сергія Газаряна.
Нам вдалося поспілкуватися з учасником ленінопаду у Гадячі. Валерієм Нижником. Він розповідає, що спроб знести боввана були ще із 2010 року, коли ударівці писали звернення й у міську раду, і у районну, щоб отримати дозвіл на демонтаж. Проте щоразу тодішня влада шукала відмовки, однією із яких була культурна цінність та пошуки балансоутримувача.
— Нам постійно говорили, що він то на балансі міської ради, то на балансі мінкульту, то на балансі районної ради. Ми щороку оновлювали ці звернення. І навіть безпосередньо перед тим днем, коли у Гадячі демонтовували леніна, ми зверталися до влади. Але ж тоді депутати були від Партії регіонів. Нам сказали, що розглянуть це питання. Але ж розумієте, це ж окозамилювання, це обговорення, — говорить Валерій Нижник.
Без чого не вдалося б повалити леніна був кран. Спочатку його просили в Анатолія Попельнюха (на той час директор гадяцького ТОВ "Нафтогазсервіс"). Але той відмовив, через те, що не було рішення на демонтаж пам’ятника. Потрібний кран знайшли у Красній Луці — його надав тодішній голова СТОВ "Нива" Володимир Нікітенко (пізніше його оберуть головою Гадяцької райради).
— Насправді ми тоді й самі не знали, як це воно все відбуватиметься. Ми це я, Олексій Матюшенко (зараз депутат Полтавської обласної ради, Микола Ніколаєв із "Свободи". Пам’ятаю, ми їздили Гадячем і попереджали містян, що буде знесення пам’ятника, — каже Валерій Нижник.
Пам’ятник вдалося звалити лише із другого разу — спочатку його хотіли повалити у бік Соборної, але не вийшло. І тоді кран об’їхав поїхав ззаду, на леніна "одягли" троси один смик і за мить скульптура вже лежала на площі.
Під час падіння у скульптури голова відірвалася від тулуба. Частини скульптури відвезли на внутрішній двір Гадяцького історико-краєзнавчого музею. А ось постамент на якому стояв ленін наказав довго жити — його ніяк не могли демонтувати аж до весни 2017 року.
— Разом же ж зі знесенням леніна розвіявся і міф про його унікальність — нам розповідали, що встановлювали його за якоюсь технологією. А він упав досить швидко. Крім того, тулуб був порожнистий, ми всередині знайшли сміття, якесь лахміття, — говорить Валерій Нижник. — А пізніше мені надійшов лист, що цей пам’ятник не перебуває ні на якому балансі. Тобто він фактично безгосподарний. Але ж скільки часу нас водили за ніс, аби він тільки залишився.
Що сталося із Леніним після ленінопаду
Гадяцького Ілліча залишили "відпочивати" на задньому подвір’ї Гадяцького історико-краєзнавчого музею. Але пролежав він недовго. У січні 2015 року за погодженням міськвиконкому його здали на брухт, щоб на вторговані кошти купили два Opel Frontera для фронту. Важив Ілліч 5 тонн і його вдалося продати за 156 тисяч гривень.
Голова Леніна зникла у невідомому напрямку.
— Це були часи АТО, потрібні були авто для військових. А де брати гроші? Надійшла пропозиція продати леніна. На той час це були дуже гарні гроші. Він же ж був бронзовий. Але цікаво, що якщо тулуб був порожнистий, то голова була повністю бронзова, — каже Валерій Нижник.
Автомобілі поїхали у батальйон "Айдар" та 92-гу бригаду. На 40 тисяч, які залишилися, вирішили витратити на ремонт трьох списаних УАЗів. А ось куди зникла голова Леніна — невідомо.
- Читайте актуальні новини від Гадяч.City у Telegram-каналі.
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Гадяч.City у Facebook.
- Ми також є в Instagram.
- А ще дивіться улюблені інтерв'ю та опитування в TikTok й в YouTube.
