У минулому році ТОВ "Гадячсир" визнали банкрутом — 3 жовтня Господарський суд Полтавської області розпочав ліквідаційну процедуру. У 2012-2013 роках група Гадячсиру входила до рейтингу 200 найбільших корпорацій України за версією Forbes. Вона отримувала десятки мільйонів гривень прибутку, а її виторг перевищував 1 млрд грн. Проте ще у 2018 році селяни та працівники ферм Гадяччини виходили під стіни Гадячсиру із вимогою повернути їм гроші за здане молоко. 18 лютого 2019 року Гадяч сколихнула небачена акція протесту, яка уже увійде в історію міста — колишні працівники заводу кілька тижнів ночували й днювали біля стін заводу вимагаючи повернути заборгованість по заробітній платі, перекривали дороги та не випускали із території вантажівки. У цьому матеріалі — все про злет і падіння Гадячсиру.
Обабіч дороги, що веде на Червоний Кут стоїть тепер лише пам’ятник, який приносив у бюджет району немалі гроші. Мова йде про потужності Гадячсиру, які стоять тепер пусткою на виїзді із Гадяча. Алла Бабенко, очільниця фінансового відділу Гадяцької міської ради розповідає, що востаннє громада отримала податки від підприємства у 2020 році. Це були 2,2 мільйона гривень. Уявіть собі скільки б могла отримувати Гадяцька громада, якщо у цьому році мінімальна заробітна плата зросте до 8 тисяч гривень. Правильно — удвічі більше.
Підприємство свого часу виробляло декілька видів сирів, масло, молоко пастеризоване для дитячого харчування, цукор молочний рафінований, молоко сухе знежирене та цільне, молочну суху сироватку та згущонку.
Ми не змогли знайти сайт "Гадячсиру", але всі ми колись були дурні і вели сторінки у російських соціальних мережах, тож знайшли допис "Гадяцького вісника" від 12 квітня 2017 року на "Однокласниках":
Але знайти адресу за яким знаходився сайт все таки вдалося — http://www.gadyach-cheese.com/ru/partners/list. Проте зараз він не робочий. Але завдяки веб архіву вдалося дізнатися, що остання активність була на ньому у квітні 2019 року.
Цікава деталь, яка пов’язана із місцем розташування сирзаводу і... Свято-Успенським собором. У 1992 році містяни мали сумнів щодо того, чи доцільно будувати собор у парку і дехто висловлював таку думку, що культову споруду потрібно зводити на місці колишнього сирзаводу.
Такий варіант обговорювався на сторінках тоді ще районної газети "Гадяцький вісник", а читачі завалювали редакцію листами саме із цією пропозицією.
21 березня 1992 року на шпальтах газети висловився і благочинний Ігор Цебенко, який написав:
«А що стосується місця, де стояв старий сирзавод, то до викладених пропозицій хотів би добавити, будуйте собі на краю гори ресторан, кафе, оглядовий майданчик і любуйтеся широкою долиною Псла».
Почалася історія "Гадячсиру" ще у 1930 році — це було кустарне виробництво. Із 1993 року підприємство функціонувало як ВАТ "Надія", а із 2005 року було перереєстроване як ЗАТ "Гадячсир". І саме із 2005 року відкрилася скринька Пандори, яка призвела поступово "Гадячсир" до загибелі.
І прийшла "Альміра"
А сталося те, що у 2005 році 99% акцій підприємства став володіти агрохолдинг "Альміра". "Альміра" позиціював себе як вертикально інтегрований молочний холдинг. Вертикально інтегрований означає, що такі холдинги контролюються загальним власником. Зазвичай кожна компанія холдингу виробляє різний продукт або послугу для задоволення спільних потреб (як приклад вертикального холдингу можна назвати "Астарта-Київ", яка зокрема працює і в Лютенській громаді).
І таким загальним власником, за інформацією порталу latifundist.com став Руслан Бадаєв. Про цю людину можна сказати, що він і жнець, і кравець, і на дуді грець. Адже навчався він і у Харківському медичному училищі, Харківській державній академії технології та організації харчування, Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди й навіть здобув науковий ступінь кандидата історичних наук. Проте в науку не пішов. А 2000 року почав працювати комерційним директором Шишацького сирзаводу, а з 2005 році — комерційним директором Гадяцького сирзаводу. Крім бізнесу, Бадаєва цікавила й політика — у 2007 році балотувався від СПУ до Верховної Ради, але не пройшов. У 2013 році на повторних виборах пройшов у ВР по мажоритарному округу та очолював Фастівську районну організацію партії регіонів.
Але повертаємося до "Альміри". До холдингу крім "Гадячсиру" увійшли:
- "Гадячсир"
- "Овруцький МКК" (Житомирська область)
- "Техмолпром" (Полтавська область)
- "Шишацький МКК" - (Полтавська область)
- "Білогір'ямолокопродукт" (Хмельницька область).
У 2005 році річний прибуток підприємства становив 220 мільйонів гривень.
Гадячсир і сирні війни
Станом на 2012 рік Гадячсир 90% своєї продукції експортував до Росії. Але росіяни не ті люди, із якими можна робити бізнес, тому час від часу вони влаштовували і влаштовують так звані продуктові війни. А тепер уявіть собі, що в Україну на молокопереробний завод приїздять, наприклад, латвійці чи етонці і кілька днів "кошмарять" підприємство перевірками. Не можете уявити?
А росіяни так робили. Наприклад, на ресурсі "Деловой Петербург" ми знайшли матеріал про те, що російські експерти прибули в Україну для проведення інспекцій місцевої ветеринарної служби та молокопереробних підприємств. Більше того, українці підготували список із майже 50 підприємств, які потрібно перевірити і також для "Россельхохнадзору" склали список підприємств, які виявили бажання, аби їх перевірили.
Із того ж ресурсу дізнаємося, що із 20 січня 2006 року росіяни заборонили ввезення на свою територію української продукції тваринництва. Офіційна причина — українська сторона не дотрималася ветеринарно-санітарних норм. Пізніше, за підсумками перевірки дозвіл на експорт продукції було надано шістьом молокопереробним підприємствам України, зокрема, АТ "Хмельницька маслосирбаза", ЗАТ "Гадячсир", ПП КФ "Прометей" (філія "Менський сир"), ПП "Рось" (філія компанії "Роменський молочний комбінат"), ЗАТ "Пирятинський сирозавод" і Балтському молочно-консервному комбінату дитячих продуктів.
Наприкінці листопада 2007 року "Россельхознадзор" завершив перевірку 20 українських виробників молочної та м'ясної продукції і серед тих підприємств, кому не дали зелене світло був і "Гадячсир". Але зрештою змилостивилися і дозволили продавати свою продукцію.
Історія повторилася у 2012, і у 2013-му, і у 2014 році. Росіяни знаходили у гадяцькому сирі й антибіотики, і кишкову паличку, і порушення технології виробництва, закидали, що у гадяцькому сирі є пальмова олія, яку зрештою не знайшли.
На початку лютого 2012 року "Роспотребнадзор" заборонив імпорт у Росію й продаж на її території сирів трьох українських компаній. Під заборону потрапили "Прометей" у Чернігівській області, "Пирятинський сирзавод" і "Гадячсир". Росіяни приїздили на завод у Гадячі на перевірку, але особливих порушень не знайшли.
З 27 травня 2013 року "Россельхознадзор" запровадив режим посиленого лабораторного контролю для українських компаній "Гадячсир" і "Прометей" (Чернігівська обл.) у через виявлені в їхній продукції антибіотики.
А далі цікавіше — у лютому 2014 року росіяни вторглися у Крим і через фейковий референдум анексувала півострів. Проте Україна продовжувала торгувати із росією. Наприклад, продавала туди сир. 7 квітня 2014 року знову той же "Россельхознадзор" заборонив ввіз продукції шістьох виробників, зокрема й "Гадячсиру", але у 2015 році дозволив завозити до росії продукцію. Але 20 квітня 2015 року російська Федеральна служба з ветеринарного і фітосанітарного нагляду Росії дозволила імпорт молочної продукції українських підприємств «Гадячсир» і «Лозівський молочний завод». При цьому росіяни могли проводити вибіркову експертизу продукції підприємств на наявність компонентів не молочного походження.
Попри таку "любов" "Гадячсиру" й росії, гадяцький сир був широко представлений у торговельних мережах росії — «Магніт» (Краснодар), «ТФО Каста Діва» (Москва), ТД «Борис и Павел» (Санкт-Петербург), ТОВ «Арго» (Санкт-Петербург), ГК «Далімо» (Самара), Карго Юніон (Москва), а також мало своє представництво — ТОВ «Вікейт плюс».
Росіяни ж були й не проти купувати гадяцький сир і навіть нахвалювали його.
А що ж робив у цей час сирних війн робив Руслан Бадаєв? У червні 2013 року він зустрічається із губернатором Брянської області (Бадаєв на той час був депутатом Київської обласної ради) та обговорює можливість створення переробних підприємств у Брянській області, які займатимуться молочною продукцією. На другому етапі проєкту планувалося побудувати сучасну молочно-товарну ферму для завантаження переробних потужностей власною сировиною (власних молочних потужностей на Брянщині не було).
Цю ж зустріч висвітлює і українське видання trademaster.ua, але зазначає, що Бадаєв уже колишній власник "Гадячсиру". Коли відбувся транзит власності невідомо, але імені Бадаєва ви не знайдете у власниках чи бенефіціарах компаній пов’язних із "Гадячсиром". Проте там можна знайти ім’я Олега Балюка. Зараз навіть не можна знайти його фото. Єдине, що відомо — він був депутатом Київської обласної ради.
Гадячсир і "рейдерске захоплення"
21 вересня 2016 року Гадяч наповнився чутками, що до міста їдуть тітушки захоплювати "Гадячсир". Місто наповнилося правоохоронцями, аби не допустити того, що сталося у "Білогір’ї" — коли розлючені селяни прийшли до "Білогір’ямолокопродукту" й вимагали та виплатити їм заробітну плату (а за три роки Гадяч так само вийде на акцію протесту). А оскільки це підприємство було дочірньою компанією "Гадячсиру" гнів білогірців перейшов і на "материнську компанію". Ось як пояснював цю ситуацію тодішній начальник Гадяцького районного відділу поліції Віталій Ботвина
"Гадячсир", банки і суди
Наприкінці 2016 р. "Укрсиббанк" подав позов на "Гадячсир" до господарського суду Полтавської області щодо стягнення простроченої заборгованості в розмірі загалом $18,5 млн і 138 млн грн, а також паралельно другий позов до власника "Гадячсиру" — ТОВ "Альміра". Слідом за ним позов про стягнення боргу в розмірі $15,9 млн подав і "Укрсоцбанк".
У березні 2017 року Кіпрський суд заморозив активи холдингу "Альміра". Під санкції потрапили українські активи ТОВ "Гадячсир". Про це з посиланням на судове рішення окружного суду міста Нікосія повідомляє "Апостроф". Зокрема, у березні окружний суд Нікосії в рамках судового процесу щодо стягнення заборгованості ухвалив рішення про замороження всіх активів холдингової компанії Almira Holdings (Cyprus) Limited (материнська для українського холдингу "Альміра"), а власнику компанії Олегу Балюку було заборонені будь-які дії з акціями в Almira Holdings (Cyprus) Limited, включно з операціями з активами та акціями українських підконтрольних компаній — ТОВ "Альміра", ТОВ "Гадячсир". "
Загальний борг агрохолдингу становив більше 50 мільйонів доларів.
А у квітні 2019 році Господарський суд Полтавської області постановив на користь ТОВ "Веприк плюс" (підприємств, яке здавало Гадячсиру молоко) стягнути з "Гадячсир" (Полтавська область) на користь підприємства "Веприк Плюс" (Полтавська область) 18,79 млн грн заборгованості за поставку молока та 281,9 тис. грн витрат по сплаті судового збору», — вказується в судовому рішенні. Суд постановив, що відповідач не здійснив 100% передоплати замовленого молока і не проводив розрахунків, погашення існуючої заборгованості.
Протести під Гадячсиром
Нарешті ми почали підібрати до великого протесту працівників "Гадячсиру", із якими підприємство не розрахувалося по заробітній платі. Він почався ранком 18 лютого 2019 року. Щоб повернути своє, люди перекривали дороги, ночували під стінами сирзаводу й не випускали із території підприємства ваговози. Про початок акції можна прочитати на шпальтах тодішньої газети "Гадяцький вісник"
Загалом близько ста людей мітингували понад два тижні. Нам вдалося поспілкуватися із двома мітингувальницями.
Людмила працювала на заводі майстром. Під стінами підприємства стояла аж до 5 березня, доки не потрапила у лікарню.
— Тоді серед протестувальників пройшла чутка, що нас будуть розганяти силовики. Я дуже перехвилювалася й довелося викликати швидку, — говорить жінка.
Їй підприємство заборгувало 18 тисяч гривень. Ці гроші вдалося "вибити".
— Не додали гривню. Але то таке. Я так скажу, той хто стояв під Гадячсиром, тим виплатили заборгованість. А у нас були такі, що вдень стояли із нами, а вночі йшли на зміну, то їм нічого не заплатили, — зазначає жінка.
У Наталії борг був значно більший — майже 100 тисяч гривень. Але цю заборгованість погасили частково. Жінка пригадує, представники мітингарів навіть їздили у Верховну Раду, щоб якось справу зрушити із місця.
Як люди мітингували взимку на морозі? Людмила каже, що тоді їм добре допомогли свободівці, які привезли платки, буржуйки й навіть ліжка.
Чим закінчилася історія "Гадячсиру" та інших молокопереробних заводів "Альміри"
У 2016 році європейська комісія надала 10 українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС. Проте щось пішло не так.
Крім "Гадячсиру", ще у 2021 році банкротом став "Лозівський переробний завод", ПАТ "Овруцький молокопереробний комбінат" також перестав існувати як юридична особа (причому був зареєстроваий у Гадячі).Стосовно ТОВ "Техмолпром" також порушена справа про банкрутство. "Полтавамолпрод" у стані припинення. Шишацький сирзавод закрився.
Є ще дещо й цікаве. Наприклад, ТОВ "Сарненський сирзавод", бенефіціаром якого є Олег Балюк, за даними YouControl зареєстрований у Гадячі на вулиці Будька. Звісно, Гадяцькій громаді від цього не гірше. Не перебувають у процесі припинення і ТОВ "ТД"ГАДЯЧСИР-УКРАЇНА" та ТОВ "ВКК "ГАДЯЧСИР". У Гадячі також зареєстроване ТОВ "Білогір’ямолокопродукт". І воно також не перебуває у стані припинення. Але Гадяцька громада не отримує від них ніяких коштів — бо власникам просто немає чим платити податки.
