День Соборності України ми відзначаємо 22 січня. Саме цього дня у 1919 році був підписаний Акт Злуки між УНР та Західно-Українською народною республікою. А чи задумувалися Ви, чому обрали для цієї важливої дати саме 22 січня. Хто або що стало причиною?
Ми помиляємося, коли розглядаємо Акт Злуки лише в площині однієї дати — 22 січня. Проте підготовка до його підписання зайняла певний час. Наприклад, ще 1 грудня 1918 року у Фастові делегація уряду ЗУНР та членами Директорії підписали "Передвступний договір" між УНР та ЗУНР про майбутню злуку. ЗУНР мала стати автономією у складі УНР.
3 січня 1919 року УНРада у Станіславі (сучасний Івано-Франківськ) одностайно проголосувала за ухвалу «Про злуку ЗУНР з УНР». Ще протягом двох тижнів ЗУНР і УНР готували установчі акти. 18 січня члени галицької делегації вручили представникам Директорії вірчу Грамоту УНРади про об’єднання ЗУНР із Великою Україною.
А наступного дня, 19 січня, у Києві відбувся похорон галицьких стрільців, які полягли в бою під Мотовилівкою (30 кілометрів від Києва) 18 листопада 1918 року між військами Директорії УНР і гетьмана Павла Скоропадського. Одним із загиблих був сотник Федь Черник. Історик Юрій Юзич у своїй колонці у "Історичній правді" стверджує, що лише заради поховання цієї людини у Києві вирішили перенести дату урочистого проголошення Акту Злуки на пізнішу дату.
Хто такий Федь Черник
Федь Черник народився у березні 1894 року у селі Якимчиці. Він був пластуном, розбудовував спортове товариство "Україна" та був учасником парамілітарної організації "Сокільські стрільці". У 20-річному віці став учасником Першої світової війни, пізніше став сотником Українських січових стрільців та учасником Української революції та першого етапу радянсько-української війни.
За словами Юрія Юзича, на героїзмі Черника виростали Шухевич та Коновалець. А серед побратимів Черник мав такий авторитет, що на його честь назвали панцирник. Черника дуже поважали та любили побратими.
Бувши галичанином, Федь Черник воював на боці Директорії (на додаток, саме на Українських січових стрільців і опиралася Директорія у боротьбі проти гетьмана Павла Скоропадського). Він загинув у бою під станцією Мотовилівка — за 30 кілометрів від Києва. Цей бій був невеликим, але переломним у історії України — після нього Директорія змогла просунутися до Києва.
Панцирник, названий на честь Федя Черника
Похорон Федя Черника та Миколи Загаєвича 19 січня можна назвати об’єднавчим та символічним, адже на прощанні перебували як представники ЗУНР, як і УНР.
Черника і Загаєвича в останню путь проводжали тисячі людей. Уряд виготовив спеціальний масивний вінок із чистого срібла (нині він зберігся та реконструйований).
"Їхали гарматні ляфети запряжені в шестірню карих коней кожна, по дві поруч. На них металеві домовини з тілами... героїв, вкриті козацькою червоною китайкою і перепоясані національними синьо-жовтими прапорами. На кожній домовині в головах, стрілецький шолом заквітчаний червоною калиною. Кожного коня провадив за узди козак у шапці з червоним шликом і з крісом через плече, а біля кожної домовини по обох боках ішло в почесній сторожі 6 стрільців... в шоломах із крісами на рамені. При домовинах сотників ішли стрілецькі старшини".
Але самої могили Черника ви не знайдете. Хоча достеменно відомо, що він та Загаєвич поховані на Аскольдовій могилі у Києві. Проте більшовики зруйнували поховання — Черник брав участь у придушенні більшовицького заколоту у 1918 році. Але місце знаходження можна знайти, адже тіла поховали у цинкових трунах.
Ми маємо чимало білих плям в історії України, особливо періоду Української революції. росіяни постаралися підчистити всі відомості про національних героїв України, мовби їх і не було. Але час та історичні події розставляє все по місцях.
