Наприкінці жовтня в Україні презентували стратегію реформування шкільного харчування, а днями її затвердили. Що вона передбачає — у огляді журналістів Гадяч.City
У 2021 році Міносвіти презентувало проєкт рекомендованого меню для використання у закладах оздоровлення та відпочинку, а також дитячих закладах сфери соціального захисту. Розробкою меню займалася робоча група, до складу якої увійшли представники МОЗ України, кулінар Євген Клопотенко та команда проєкту CultFood, технологи та дієтологи, голова ВГО «Асоціація дієтологів України». Й з 1 січня 2022 року розпочався перехідний період впровадження реформи шкільного харчування.
Так, усі шкільні заклади з 1 січня 2022 року були зобов’язані:
- зменшити кількість цукру у 2-2,5 раза – до 7,5 г на один прийом їжі;
- збільшити кількість фруктів до 100 г на один прийом їжі;
- зменшити кількість хліба на 1 прийом їжі з 60-80 г до 30-50 г;
- збільшити кількість м’яса птиці так, щоб протягом п’ятиденного робочого тижня при одноразовому харчуванні забезпечити дві порції м’яса по 70 г, 100 г або 120 г кожна, залежно від віку дітей;
- збільшити кількість молочних продуктів при формуванні меню.
У шкільних буфетах заборонили продавати солодкі хлібобулочні вироби, продукти із високим вмістом солі чи цукру, газовані напої, соки тощо.
Тоді шкільне меню переглянули вперше (!) за часів незалежності, тобто за 30 років. Протягом цього періоду шкільне меню мало чим відрізнялося від радянського, яке обмежувалося котлетами, сосисками, кашами чи супами. Й для українців такі страви у шкільному меню, як чахохбілі чи крем-суп подекуди ставали справжнім шоком.
Але реформування шкільного меню стало лише одним із пазлів масштабного реформування шкільного харчування. Наприкінці жовтня 2023 року Кабмін затвердив його стратегію.
Що передбачає реформа шкільного харчування
Реформа шкільного харчування буде проводитися протягом 2023-2027 років на базі попередніх етапів. Так, у старатгії ідеться, що актуальними залишаються неналежні умови організації достатнього, якісного, безпечного, збалансованого харчування у закладах освіти, а також відсутність у більшості дітей звичок здорового харчування.
Подальша реформа передбачає, що протягом 2023-2024 роках відбудеться моніторинг за станом впровадження реформи, а заклади освіти отримають методичні рекомендації.
Ще одна складова стратегії — покращення фінасування реформування шкільного харчування. Так, на першому етапі чимало навчалних закладів не могли забезпечити нове меню через нестачу коштів. Тож на 2024 рік у держбюджеті передбачені 1,5 мільярда гривень на модернізацію шкільних їдалень.
Також згідно із документом передбачаєься підготовкиа чи підвищення кваліфікації кухарів, які працюють у шкільних їдальнях. Із 2024 року професійні чи професійно-освітні заклади за згодою мають готувати спціалістів за професією "Кухар закладу освіти".
Ще одна складова стратегії — сприяння свідомому вибору здорового харчування через освіту. Це передбачає, що вчителі під час освітнього процесу пропагуватимуть основи здорового хачування серед дітей.
