Антоніна Макарова була єдиною народною вчителькою, якій у радянському союзі святкували 25-річчя діяльності. Проте педагогиня насамперед відома не цим, а тим що товаришувала із Лесею Українкою та залишила спогади, які розкривають особистість громадської діячки. У березні виповнилося 155 років із дня народження і 60 років із дня смерті Антоніни Макарової. З цієї нагоди у Гадяцькому історико-краєзнавчому музеї провели лекцію присвячену Антоніні Макаровій та її дружбі із Лесею Українкою.
Читайте, обговорюйте новини та діліться актуальним в наших групах:
Хто така Антоніна Макарова
Антоніна Макарова народилася 2 березня 1868 року у Золотоніському повіті у родині службовця. Освіту здобула у місцевій гімназії, але оскільки грошей на вищу освіту у родини не було, Антоніна Макарова попросилася учителювати у Гадяч. Жила у будинку наглядача обійстя Драгоманових і так познайомилася із Косачами, спочатку із бабусею Лесі Українки Єлизаветою Цяцькою, а та вже познайомила Антоніну і Лесю Українку. Опісля саме Антоніна стане місточком між Єлизаветою Драгомановою (Цяцькою) та її внучкою, а також допомагатиме писати листи літній жінці до Лесі.
Був у житті Антоніни Макарової і полтавський період, але вона повернулася до Гадяча. Востаннє жінки бачилися у 1906 році. Але вони не могли поговорити, адже того дня у Лесі Українки був повен дім інших гостей.
До нашого часу дійшла епістолярна спадщина Антоніни Макарової та її спогади про дружбу із громадською діячкою, які представляють цінний дослідницький матеріал.
Чи цінна епістолярна спадщина та спогади Антоніни Макарової
Антоніна Макарова передала Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України лише 5 листів від Лесі Українки. Натомість науковці не знають, що відписувала їй сама Макарова, оскільки всі листи, які надходили, Леся Українка знищувала разом із конвертами, оскільки не хотіла, щоб хтось дізнався про її особисті переживання. Так втратилися не лише листи Макарової, а й листи Мержинського та Квітки.
Макарова й Леся Українка переписувалися не лише про особисте: Антоніна збирала відомості про сектантів Полтавщини, на основі яких Леся Українка написала наукову розвідку «Релігійний дур». Зокрема, Леся Українка писала, що хотіла б знати, які книги читають краснолуцькі сектанти.
Не менш важливі і спогади Антоніни Макарової. Так, зокрема, вона згадувала про останню зустріч із Лесею Українкою:
Нарешті випав влучний момент. Я зійшла на високий ганок, де стояла Ларіса і вдивлялася вдалечінь. Я промовила: «Як хороше тут! Зелений гай, та й годі!» Ларіса Петрівна раптом оживилась, в її лагідних голубих очах спалахнули іскри і, і вона сказала зворушливо: «О, дуже чудово! Можна все б забути, коли б не хвора…» Сльози не дали їй договорити. Я розгубилась і не знала, що робити. Втішати людину в таких випадках недоречно. Це може образити. Та Леся плакала недовго. За хвилину вона вже просила в мене пробачення, витираючи сльози білосніжною хусточкою.
Чому пам’ять про Антоніну Макарову важлива зараз
Антоніна Макарова прожила тривале, але важке життя. За спогадами самої жінки, у ньому було чимало виснажливої роботи, Антоніна іноді голодувала і на 16 рублів у місяць повинна була тягнути свою велику родину із шістьох людей. Та і все її життя пройшло для інших людей (проте сама Антоніна Семенівна журилася, що зробила для суспільства мало). Ми й зараз користуємося її спогадами і збереженими листами як доказами нашої української ідентичності у часи російсько-української війни. Наприклад, Антоніна Макарова згадує, що Леся Українка говорила українською мовою, що вщент розбиває міф росіян, що україну і нашу мову придумали більшовики. Бо нею говорили ще за багато років до їхнього «пришестя».
Що буде із пам'яттю про Антоніну Макарову далі?
Хоча Антоніна Макарова й була видатною персоною для Гадяча, проте навіть дату смерті педагогині не знали. На надгробку був вибитий лише рік смерті — 1963. Лише за некрологами у колишній районній газеті «Будівник комунізму» працівники музею встановили, що у засвіти Антоніна Макарова відійшла 7 березня. Тепер хочуть цю дату вказати на новому надгробку.
Також, за словами Марії Рахмун, старшої наукової співробітниці Гадяцького історико-краєзнавчого музею, відкриття туристичної стежки місцями, де бувала Антоніна Макаренко. Зокрема, йдеться про вулицю Степаненка. Тут ще й досі зберігся будинок під номером 9, у якому жила Антоніна Макарова. Також жителі цієї вулиці у рамках декомунізації хочуть перейменувати вулицю на честь видатної педагогині та товаришки Лесі Українки.
